Safe Hearts Plan: перша загальноєвропейська стратегія підтримки кардіоваскулярного здоровʼя

Документ встановлює необовʼязкові, але структуровані рекомендації для країн-членів і передбачає розробку національних планів кардіоваскулярного здоровʼя до 2027 року.

Для кардіологів, сімейних лікарів і організаторів охорони здоровʼя цей документ має практичне значення: він визначає пріоритети на найближчі роки, передбачає конкретні фінансові інструменти та створює рамку для стандартизації підходів у всьому Євросоюзі.

Масштаб проблеми

Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смерті та інвалідності в ЄС. За даними спільного звіту OECD та Європейської комісії (грудень 2025), ССЗ спричиняють кожну третю смерть — 1,7 мільйона щорічно — і вражають 62 мільйони європейців. Економічний тягар оцінюється у понад 282 мільярди євро на рік через втрату продуктивності, витрати на лікування та неформальний догляд.

Найбільш тривожним є прогноз: за оцінками, до 2050 року поширеність ССЗ у Європі зросте на 90%, а смертність — на 73% (до 35,6 мільйона смертей порівняно з 20,5 мільйона у 2025 році). Основний драйвер — старіння населення: частка осіб віком 65+ зросте з 22% у 2024 році до 29% у 2050 році.

При цьому понад три чверті смертей від ССЗ повʼязані з модифікованими факторами ризику: метаболічні фактори (гіпертензія, діабет, ожиріння) відповідають за 68%, поведінкові — за 37%, екологічні — за 18%. За останнє десятиліття експозиція до метаболічних ризиків переважно зросла або залишилася високою, тоді як поведінкові та екологічні ризики демонструють неоднорідні тенденції.

Структура плану

Safe Hearts Plan організовано на трьох китах: профілактика, раннє виявлення, лікування та догляд (включаючи реабілітацію). У межах цього трикутника визначено низку флагманських ініціатив із доданою вартістю на рівні ЄС:

1.      EU Cares for Your Heart: підтримка всіх країн-членів у розробці або впровадженні національних планів кардіоваскулярного здоровʼя до 2027 року.

2.      Система оцінки харчової переробки: врахування розміру порції, частоти споживання та ролі продукту в загальному раціоні для заохочення здоровішого харчування.

3.      Протокол ЄС щодо health checks: рекомендація Ради щодо скринінгу ССЗ, діабету та ожиріння (планується на 2026 рік).

4.      Мережа центрів кардіоваскулярного здоровʼя ЄС: підтримка діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого догляду.

5.      Dashboard нерівностей у ССЗ: моніторинг диспропорцій та виявлення тенденцій між країнами та популяційними групами.

Профілактика як наріжний камінь

Комісія визначає профілактику як найбільш економічно ефективний спосіб протидії ССЗ та їхнім факторам ризику. План акцентує на структурних заходах: посилення контролю тютюну (включаючи електронні сигарети та нікотинові продукти), регулювання нездорової їжі, захист дітей від реклами продуктів із високим вмістом жиру, цукру та солі.

«Структурні профілактичні заходи — такі як оподаткування та регулювання тютюну, нікотинових продуктів і нездорової їжі — ймовірно, матимуть більший і більш справедливий вплив на кардіоваскулярне здоровʼя, ніж лише індивідуальні цілі», — зазначає Гуннар Гісласон, професор кардіології Університетської лікарні Копенгагена.

Окремим напрямком є вакцинація як елемент кардіоваскулярної профілактики. План заохочує країни зміцнювати національні інформаційні системи імунізації та навчати медичних працівників щодо звʼязків між вакцинопревентабельними захворюваннями та кардіоваскулярними станами. Заплановано рекомендацію Ради щодо вакцинації проти респіраторних інфекцій як профілактичного заходу для ССЗ.

Раннє виявлення

Комісія підтримуватиме країни-члени в розробці та впровадженні національних програм скринінгу, спрямованих на раннє виявлення факторів кардіоваскулярного ризику. Відомо, що стосовно гіпертензії, гіперліпідемій і діабету можна очікувати значного зниження захворюваності, якщо фактори ризику виявляються та коригуються.

Водночас експерти застерігають щодо дизайну скринінгових програм: докази на підтримку широкого популяційного кардіоваскулярного скринінгу залишаються обмеженими, особливо щодо твердих кінцевих точок. Масштабні програми можуть відволікти обмежені ресурси охорони здоровʼя від ефективнішого лікування, включаючи вторинну профілактику та ведення пацієнтів високого ризику, і можуть ненавмисно поглибити соціоекономічні нерівності. 

Терапія, інновації та цифрова трансформація

План передбачає створення європейської мережі центрів кардіоваскулярного здоровʼя для підтримки діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого догляду. Паралельно Європейський центр профілактики та контролю захворювань планує перегляд законодавства ЄС щодо медичних виробів та in vitro діагностики для прискорення регуляторних шляхів.

Швидше, менш бюрократичне схвалення нових методів і пристроїв у безпечному цифровому середовищі могло б значно покращити виявлення та моніторинг факторів ризику і серцево-судинних захворювань.

Комісія також виділила 20 мільйонів євро на флагманську ініціативу з прискорення розробки інструментів на основі штучного інтелекту та даних для ранньої діагностики, персоналізованої профілактики та інтегрованого догляду при ССЗ, діабеті та ожирінні.

План також посилається на ширші законодавчі ініціативи: запропонований Biotech Act (для прискорення виходу біотехнологічних продуктів на ринок) та перегляд фармацевтичного законодавства ЄС (для модернізації регуляторних рамок, стимулювання досліджень та інновацій, оптимізації процесів авторизації та підтримки доступу до основних кардіоваскулярних ліків).

Прогалини та критика

Попри загальне схвалення, експерти вказують на суттєві прогалини. Всесвітня федерація серця (WHF) відзначає, що план не визнає дефіциту кадрів у кардіології, сестринській справі та первинній ланці — обмежень, які безпосередньо впливають на потужність профілактики, скринінгу та лікування в багатьох країнах-членах. План також недостатньо адресує вплив харчової, алкогольної та тютюнової індустрій, попри їхню добре задокументовану роль у формуванні кардіоваскулярного ризику.

Європейська асоціація з вивчення ожиріння (EASO) стурбована тим, що ожиріння не отримало достатньої уваги в плані, попри чіткі докази того, що воно є основним і зростаючим драйвером ССЗ. До 2030 року, за оцінками, 30% європейців матимуть ожиріння.

Крім того, відзначається потреба у скринінгу протягом усього життя, а не лише у дорослих. Європейське товариство атеросклерозу (EAS) наголошує: якщо Європа серйозно ставиться до запобігання 80% ССЗ, профілактика — а отже, скринінг — має починатися в дитинстві. Ранній скринінг — єдиний ефективний спосіб виявити сімейну гіперхолестеринемію та підвищений Lp(a) вчасно, щоб запобігти десятиліттям кумулятивного артеріального пошкодження.