Реформа МСЕК — ефект «Титаніка» чи побудова нової системи

Зайва цеглинка чи недосконала ланка?

Наразі оголошено ліквідацію МСЕК , яке її місце в системі охорони здоров’я ?

На даний час МСЕК — невідʼємна складова медичного обслуговування та реабілітаційної допомоги населенню. Але події, які нині відбуваються навколо МСЕК, мають і свої причини, і свою історію.

За підсумками засідання РНБО Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» від 22.10. 2024 р. № 732/2024 (далі Указ), поряд з іншим, було ухвалено розроблення та внесення на розгляд Парламенту законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, з метою невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні. Передбачалася, зокрема, й ліквідація МСЕК з 31.12.2024 року.

І хоча саме цей Указ спричинив хвилю публікацій у ЗМІ на згадану тему, він не був першим. Так, згідно з п. 8 Плану заходів щодо зміни оцінки потреб та механізму їх забезпечення для осіб з обмеженням повсякденного функціонування та реформування проведення медико-соціальної експертизи в Україні, затв.розпорядженням КМУ від 26.05.2023 р. № 483-р. (далі — План) передбачено реформування системи медико-соціальної експертизи з передачею функцій МСЕК та їх ліквідацією. Термін виконання — не пізніше 1.01.2025 року.

Наприкінці жовтня ухвалено Закон щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи — саме його й було доручено підготувати згідно з Указом Президента?

Ні, Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи» № 4030-IX від 29.10.2024 р. (далі — Закон) на стадії проєкту був зареєстрований у Верховній Раді України ще 30.04. 2024 р. за номером 11225.

Згідно з Пояснювальною запискою, його мета — «провести точкові зміни окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи, зокрема, виключити обов’язок особи проходити медичний огляд в МСЕК та передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи онлайн). Запропоновані зміни «розблокують» можливості цифровізації маршруту пацієнта (як цивільного, так і військового), знімуть фінансовий, часовий та фізичний тягар з пацієнтів, які мусять витрачати здоровʼя, гроші та час на дорогу, очікування в чергах». 20.11.2024 р. Закон набув чинності.

Дистанційно, на виїзді чи заочно?

Тож з прийняттям Закону обов’язок проходити медогляд у МСЕК скасовано?

Не зовсім так. Згідно зі змінами, внесеними до ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон про реабілітацію), Уряд визначає Перелік підстав для проведення засідання МСЕК у дистанційному або виїзному форматі, або коли рішення комісії приймаються заочно. Однак, останні повноваження не узгоджуються зі ст. 92 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини, їх гарантії, основні обовʼязки громадянина визначаються виключно законами України. Про це також зазначено у Зауваженнях Головного юридичного управління Апарату ВРУ до проєкту Закону.

Постановою КМУ «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338, (далі Постанова № 1338) були затверджені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Додаток 1 до Порядку проведення вказаного оцінювання, затв. Постановою №1338) (далі Критерії).

Згідно з п.1 Критеріїв, розгляд справ буде проводитися:

• очно, за участю особи або її уповноваженого представника у закладі охорони здоров’я, де утворено експертну команду;
• заочно, без особистої участі особи;
• з використанням методів і засобів телемедицини;
• за місцем перебування/лікування особи.

Але йдеться про розгляд справ не МСЕК, а експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи.

У Законі також йдеться про «нову редакцію» абзацу 5 ч. 13 ст. 7 Закону про реабілітацію (хоча ці положення діють з квітня 2018 року, завдяки Закону України № 2318-VIII від 13.03.2018 р.) та згідно з яким, у разі, коли особа не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров’я згідно з висновком ЛКК, він проводиться за місцем її проживання (вдома). В тому числі й за місцем проживання у стаціонарних установах — для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту — для бездомних осіб та в центрах соціальної адаптації або в закладах охорони здоров’я, де особа перебуває на лікуванні.

Раніше постановою Кабміну «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 08.03.2022 р. № 225 (далі Постанова № 225) було встановлено, що на період дії ВС та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

• у разі, коли особа не може прибути на огляд до МСЕК, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення ЛКК;
• усі МСЕК здійснюють свої функції за принципом екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням ЛКК незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

У новий рік – з новими комісіями та новими правилами

Яких змін очікувати з 1 січня?

Постанова № 1338 надрукована у газеті «Урядовий курʼєр» № 239 26.11.2024. Але зміст друкованого її тексту і розміщеного на сайті Уряду відрізняються (у першому варіанті відсутні Зміни, які вносяться до деяких постанов Кабміну з 1.01. 2025 р). Як буде вирішено це питання на практиці, зʼясується пізніше.

Тож з 1 січня 2025 року згідно з її приписами має бути:

• запроваджено нову концепцію оцінювання;
• спрощено для пацієнта процес встановлення або підтвердження статусу інвалідності;
• забезпечено доступність та фаховість оцінювання;
• налагоджено цифровізацію процесу та антикорупційні заходи;
• сформовано Центр оцінювання для оскарження рішень.

Після 1.01.2025 р. документи для людей з безстроковим статусом інвалідності залишатимуться чинними. Для решти осіб з інвалідністю, чий повторний огляд припадає на час впровадження нової системи, термін повторного огляду подовжується на 6 місяців. Усі права, документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки зберігаються.

З 1.01.2025 р. згідно з Постановою № 1338, замість МСЕК її функції мають виконувати «експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи», хоча Закон (який не обмежений дією у часі) назву МСЕК зберігає.

Проте зміни до загаданої ст. 7 Закону про реабілітацію вже діють і ними запроваджено наступні новації:

• під час проведення експертизи на засіданні МСЕК за заявою особи може бути присутній її адвокат, законний представник або представник за довіреністю та/або лікар або фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров’я, участь якого особа забезпечує самостійно;
• вказані особи (крім лікаря та фахівця з реабілітації) мають право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідання МСЕК з використанням технічних засобів, а також здійснювати фотофіксацію документів, що формуються МСЕК в рамках розгляду справи особи- цей запис може бути долучений до матеріалів, що подаються у разі оскарження прийнятого рішення;
• у разі незгоди з рішенням МСЕК першого рівня особа має право подати протягом одного місяця після одержання висновку письмову скаргу до МСЕК другого рівня;
• рішення МСЕК другого рівня може бути оскаржено протягом одного місяця до органу, визначеного МОЗ України;
• рішення МСЕК може бути скасовано в рамках оскарження МСЕК вищого рівня або до суду в установленому законодавством порядку.

Важливий нюанс. Згідно з Законом, Порядок такого оскарження, а також підстави й терміни позбавлення голови та членів МСЕК членства в комісіях будь-якого рівня та права виконувати відповідні функції (проводити медико-соціальну експертизу) визначається Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується Кабміном. Однак, останнє Постановою №1338 з 1 січня 2025 р. визнається таким, що втратило силу.

Тобто з одного боку потрібно виконувати норми прийнятого Закону, а з іншого — найближчі плани вже про інше?

Дуже схоже, що так. Наприклад, у Зауваженнях до проєкту Закону Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України, зазначило аргументовані сумніви щодо актуальності законопроєкту з огляду на Рішення РНБО від 22.10.2024 р., яке введене в дію Указом.

Коли очікувати на новий законопроєкт на виконання рішення РНБО?

04.11.2024 р. у Верховній Раді України за номером 12178 був зареєстрований проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Проєкт), який згідно з Пояснювальною запискою до нього розроблений на виконання Плану, тоді як у Висновку до першого читання Проєкту, профільний Комітет (головний щодо Проєкту), поряд з іншим, зазначив, що його внесення також передбачено рішенням РНБО від 22. 10. 2024 р., введеного в дію Указом. На даний час Проєкт пройшов перше читання у парламенті та готується до другого.