Війна — час ставати до лав донорів крові

Про це говоримо сьогодні з лікарем-трансфузіологом, завідувачкою відділення комплектування донорських кадрів Центру служби крові НДСЛ Охматдит Інною ВІЛЬШАНІВСЬКОЮ.

Про актуальну ситуацію в Україні

На чому Ви б наголосили зараз, під час війни, звертаючись до потенційних донорів?

Насамперед, хочу наголосити на потребі у донорах. У цьому контексті буде доречним процитувати Розпорядження КМУ від 12.03.2024 № 225-р «Про схвалення Стратегії розвитку добровільного безоплатного донорства крові та компонентів крові на період до 2028 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2026 роках»:

«Самозабезпечення населення України донорською кровʼю та компонентами крові на достатньому рівні є однією з умов забезпечення обороноздатності держави та запорукою її національної безпеки.

З початком широкомасштабної агресії Російської Федерації проти України потреба в донорській крові та компонентах крові істотно зросла. Добровільне безоплатне донорство крові та компонентів крові під час воєнного стану стало ще однією лінією оборони України. Існують випадки, коли донорська кров є чи не єдиним способом врятувати людське життя. Вкрай важливо збільшувати запаси безпечної і якісної донорської крові та компонентів крові, які допомагають лікарям рятувати життя як військових, так і цивільних громадян, проводити планові операції в тилу, приймати пологи, здійснювати трансплантації», — йдеться у цьому документі й, упевнена, кожен, хто знається на цій тематиці, погодиться з наведеним на сто відсотків. Адже, так, донорство насправді – лінія оборони, і так, часто – це єдиний спосіб врятувати життя людині.

Тож, чи в Україні все гаразд із самозабезпеченням населення донорською кров’ю?

Ось декілька фактів для усвідомлення необхідних обсягів й того, що ми маємо натомість:

1. Кожні 2 секунди хтось у світі потребує переливання компонентів крові.
2. Кожна 3 людина хоча б раз в житті потребує переливання компонентів крові.
3. 90% людей, які могли б здавати кров, наразі цього не роблять. 
4. Рекомендована ВООЗ кількість донацій крові донорами має складати 33 на 1 000 населення. Для України це майже 1,4 млн на рік натомість цей показник у 2,5 раза менший (581 000).

З міркувань безпеки зараз інформація про кількість донорів в Україні не оприлюднюється, але я можу навести цифри за 2020 – початок 2022 року, що наведені у згаданому вище розпорядженні КМУ: «Відповідно до інформації Всесвітньої організації охорони здоровʼя в країнах із рівнем доходу на душу населення вище середнього, кількість донацій на 1 тис. осіб становить 15,9. 

В Україні ж цей показник становить лише 11 донацій на 1 тис. осіб.

Станом на 1 січня 2022 р., за інформацією МОЗ, загальна кількість донорів крові та компонентів крові становила 309255 осіб, на 1 січня 2021 р. — 311895 осіб, а на 1 січня 2020 р. — 363318 осіб». 

Тобто щороку кількість донорів зменшується, і ця тенденція зберігається й нині. 

Про безпечне донорство

Чи є якісь протипокази, що не дозволять бути донором ніколи або тимчасово?

Є доволі великий список критеріїв для тимчасового та постійного відсторонення від донорства крові. Вони розроблені задля безпечної донації донора та для безпеки пацієнта, що отримає цей компонент крові й викладені у відповідному наказі МОЗ України (Наказ № 207 від 08.02.2021).

Тимчасові протипоказання до донації:

1. Вакцинація
2. вакцини проти COVID-19 — без відсторонення, якщо стан задовільний. Але якщо у Вас виникли симптоми після вакцинації, то утримайтесь від донації 2 тижні.
3. Живі вакцини (вакцини для профілактики туберкульозу (БЦЖ), оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ), вакцина для профілактики кору, паротиту та краснухи (КПК) ) — 4 тижні після вакцинації.
4. Інактивовані/убиті вакцини ( АКДП (для профілактики кашлюка, дифтерії, правця); АДП ( для профілактики дифтерії й правця); АДП-м (для профілактики дифтерії, правця зі зменшеним вмістом антигену)) — без відсторонення, якщо стан задовільний. Але якщо у Вас виникли симптоми після вакцинації, то утримайтесь від донації 2 тижні.
5. Анатоксини — без відсторонення, якщо стан задовільний.
6. Вакцини проти гепатиту А чи В — 2 тижні після вакцинації.
7. Сказ — без відсторонення, якщо стан задовільний і не було контакту з джерелом зараження та 1 рік, якщо після контакту з джерелом зараження проводилась вакцинація.
8. Вакцини проти кліщового енцефаліту — без відсторонення, якщо стан задовільний і не було контакту з джерелом зараження
9. Інфекції:
10. Після інфекційної хвороби — два тижні після дати повного клінічного одужання.
11. Бруцельоз — 2 роки після дати повного одужання
12. Остеомієліт — 2 роки після дати підтвердженого одужання
13. Токсоплазмоз — 6 місяців після дати клінічного одужання
14. Туберкульоз — 2 роки після дати підтвердженого одужання
15. Ревматична лихоманка — 2 роки з моменту зникнення симптомів, крім випадків наявності ознак хронічних захворювань серця
16. Лихоманка > °C — 2 тижні з дати зникнення симптомів
17. Грипоподібні захворювання — 2 тижні після зникнення симптомів
18. Малярія
19. Особи з малярією в анамнезі — 3 роки після припинення лікування та відсутності симптомів. Допускаються лише за умови негативного результату імунологічного або молекулярно-геномного тесту.
20. Особи без симптомів хвороби, які відвідували ендемічні райони — 6 місяців після повернення з ендемічного району, лише у випадках негативного результату імунологічного або молекулярно-геномного тесту
21. Особи з не діагностованою лихоманкою під час візиту до ендемічного району або протягом шести місяців після візиту — 3 роки після зникнення симптомів; термін може бути скорочений до 4 місяців, якщо результати імунологічного або молекулярно-геномного тесту негативні
22. Після перерахованих маніпуляції відсторонення на 6 місяців:
23. ендоскопічне дослідження з використанням гнучких інструментів, потрапляння чужої крові на слизову оболонку або укол голкою;
24. трансфузія компонентів крові, трансплантація тканин або клітин людського походження;
25. значні оперативні втручання;
26. татуювання або пірсинг;
27. акупунктура, якщо процедуру не проводив кваліфікований спеціаліст з застосуванням стерильних одноразових голок;
28. особи в групі ризику через тісний побутовий контакт з хворими на гепатит В
29. Інші тимчасові протипоказання
30. Вагітність — 6 місяців після пологів або переривання вагітності
31. Незначні оперативні втручання — 2 тиждень.
32. Стоматологічне лікування — незначне лікування у стоматолога або зубного гігієніста — відсторонення до наступного дня. Видалення зуба, лікування кореневих каналів і подібне лікування — 1 тиж.
33. Прийом ліків — зверніться за телефоном 239-88-93 для уточнення можливості здачі крові.

Критерії для постійного відсторонення від донорства крові:

1. Серцево-судинні захворювання — потенційні донори з активними або минулими серйозним серцево-судинними захворюваннями, крім повністю вилікуваних вроджених патологій
2. Захворювання центральної нервової системи — серйозні захворювання центральної нервової системи в анамнезі
3. Патологічна схильність до кровотеч — потенційні донори з коагулопатією в анамнезі
4. Багаторазові випадки синкопе або судоми в анамнезі — за винятком судом в дитячому віці, або якщо пройшло щонайменше три роки з дати останнього прийняття протисудомних препаратів за відсутності
5. Шлунково-кишкові, сечостатеві, гематологічні, імунологічні, метаболічні, ниркові захворювання або захворювання дихальної системи — потенційні донори з серйозними активними, хронічними захворюваннями або рецидивами
6. Цукровий діабет та інші ендокринні захворювання у разі порушення функції — за умови лікування інсуліном (цукровий діабет) та вживання препаратів (цукровий діабет та інші ендокринні захворювання)
7. Інфекційні хвороби
8. Гепатит B, за винятком осіб з негативним результатом дослідження на поверхневий антиген вірусу гепатиту B (HBsAg), з підтвердженим імунітетом
9. Гепатит C
10. ВІЛ-½
11. Т-лімфотропний вірус людини I/II типу (HTLV-I/II)
12. Бабезіоз
13. Кала-азар (лейшманіоз)
14. Trypanosomiasis cruzi (хвороба Чагаса)
15. Злоякісні захворювання
16. Трансмісивна губчаста/спонгіформна енцефалопатія (ТГЕ) (наприклад, хвороба Кройцфельда-Якоба, варіант хвороби Кройцфельда-Якоба): 
17. особи з сімейним анамнезом, що робить їх схильними до ризику розвитку ТГЕ, або особи з трансплантованою рогівкою або твердою мозковою оболонкою, або особи, які проходили лікування лікарськими засобами, виробленими з гіпофіза людини.
18. у випадку варіанта хвороби Кройцфельда-Якоба можуть бути рекомендовані додаткові запобіжні заходи
19. Внутрішньовенні (в/в) або внутрішньомʼязові (в/м) інʼєкції — будь-які випадки вживання непризначених лікарем внутрішньовенних або внутрішньомʼязових препаратів, у тому числі стероїдів і гормонів для бодібілдінгу
20. Реципієнти ксенотрансплантатів
21. Сексуальна поведінка — особи з ризикованою сексуальною поведінкою, яка може призвести до захворювання серйозними інфекційними хворобами, що можуть передаватися через кров
22. Оперативні втручання з приводу резекції чи ампутації органа (крім апендектомії, холецистектомії) і трансплантації органів та тканин — усунення від донорства незалежно від давності захворювання і результатів лікування

Чи є обмеження за віком?

Відповідно до українського законодавства донором крові та/або компонентів крові може бути будь-який дієздатний громадянин України від 18 до 65 років, іноземець чи особа без громадянства, яка має посвідку на постійне проживання на території України з масою тіла від 50 кг.

Бути донором крові не лише благородно, а ще й корисно

Що має знати про стан свого здоров’я «пересічний» та регулярний донор?

Майбутньому донору просто потрібно підготуватися до донації:

• Ознайомитися (можна тут) чи немає протипоказань до донації. 
• Дотримуватися дієти за 24 години до здачі крові або її компонентів: виключити жирні та смажені продукти. У день донації можна поснідати кашею, але без масла та молока; відварним/приготовленим на пару м’ясом чи рибою; з’їсти яблуко та пити якомога більше чистої води.
• За три дні до донації відмовитися від прийому анальгетиків та аспірину, а також ліків, що їх містять, адже ці речовини погіршують зсідання крові.
• За 48 годин до донації не вживати алкоголь, слабоалкогольні та солодкі газовані напої. 
• За 2 год не палити.
• Прийти з паспортом до Центру крові, де Ви запланували свою донацію у приймальні години.

Щодо постійних/регулярних донорів крові та її компонентів, вони добре знають критерії відбору для допуску до донації й можуть усвідомлено відмовитися від неї, у разі виникнення проблем, що відповідають тимчасовому або постійному відстороненню від донорства. 

Це, до слова, дозволяє заощадливіше використовувати донорську кров, її компоненти та зменшити усі додаткові витрати на їх заготівлю, тестування, переробку, зберігання тощо. Це важливо ще й для зменшення числа доз крові та компонентів крові, які необхідно знищити за позитивними результатами тестування на трансфузійно-трансмісивні інфекції.

Чому важливо бути регулярним донором?

Достатня кількість постійних добровільних безоплатних донорів дає рівноправний і своєчасний доступ кожного пацієнта до якісних та безпечних компонентів донорської крові у необхідній кількості. 

Крім того, це забезпечує додаткову можливість залучення донорів, планувати заготівлі донорської крові та компонентів крові, створювати запаси, достатні для самозабезпечення держави, а також ефективно управляти ними.

Як перевіряється інформація, надана донором?

Під час донації у донора набирають пробірки на інфекції, що можуть передаватися через кров, а саме на гепатит В, гепатит С, сифіліс та на ВІЛ-інфекцію.

Як часто можна здавати кров та її компоненти?

Думаю, наочніше навести ці дані у таблиці.

Такі інтервали зроблені для того, щоб у донора було достатньо часу на відновлення.

Як саме відбувається відновлення організму після здачі крові?

• Рідка частина крові відновлюється протягом дня
• Білки та електроліти 3-4 дні
• Тромбоцити до 7 днів
• Еритроцити протягом чотирьох тижнів 
• На відновлення заліза потрібно вісім тижнів.

Замість резюме: що сьогодні кажуть вчені, чи корисно для здоров’я бути донором крові? 

За даними Американської Медичної Асоціації, люди середнього віку, які що півроку здавали кров, мали менше інфарктів та інсультів. 

Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здача крові хоча б раз на рік знизила ризик хвороб серця.

Отже, так, донорство – не лише важлива та благородна справа, а ще й корисна для самого донора з усякого погляду!