Куди дістане рука мобілізації: обмеження, мотивації та кардинальні зміни нового закону

«Самопостановка» на військовий облік, скасування обмеженої придатності за медпоказами, військова підготовка у вишах та інші новації

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань військової служби, мобілізації та військового обліку» № 10449 (далі — Законопроєкт № 10449) передбачає зміни до КЗпП, Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу» тощо. Так, уточнюються питання військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, підстави для відстрочки та звільнення з військової служби під час дії воєнного стану; посилюється соціальний захист військовослужбовців під час отримання медичної допомоги та після звільнення з полону тощо.

Зокрема, передбачено обовʼязки громадян України самостійно стати на військовий облік, дбати про актуалізацію своїх даних, зареєструвати електронний кабінет, через який може бути надіслана повістка.

Серед ключових положень законопроєкту № 10449 також можна виділити наступні:

• Постановка на військовий облік для чоловіків з 17 років, зміна призовного віку з 27 до 25 років
• Для виїзду за кордон обов′язкова наявність військово-облікового документа з відміткою про взяття на військовий облік або виключення з нього
• Військовий облік передбачено для жінок з медичною та фармацевтичною освітою, але служити вони можуть добровільно (за контрактом)
• Строкову службу скасовано, замість неї базова військова служба (підготовка) для чоловіків 18-24 років тривалістю до 5 місяців, можлива служба за контрактом
• Загальновійськова підготовка у вишах для чоловіків (жінки — за бажанням).
• Визначено термін військової служби: право на звільнення можна отримати після 36 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану
• Військові після звільнення з полону можуть взяти відпустку на 90 днів
• Скасована обмежена придатність за медичними показаннями — є 9 місяців на повторний медогляд
• Громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 р. встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп, до кінця 2024 р. підлягатиму переогляду на придатність до військової служби на підставі переліку хвороб, станів та фізичних вад, затвердженого Урядом. Винятком будуть лише особи, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також у разі відсутності кінцівки внаслідок її ампутації.
• Для ухилянтів передбачені санкції
• Засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням можуть бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації
• Повноваження Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації.

Право на відстрочку від призову

Крім суддів та нардепів таке право мають заброньовані особи, котрими поміж інших можуть бути

• працівники підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання, а також тих, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий без урахування спеціальності (фаху), інтерни та докторанти, а також педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти. Тобто аспірантів позбавлено права на відстрочку, хоча це питання ще переглядатиметься.
• особи з інвалідністю
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів)
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим
• жінки та чоловіки, які виховують хвору дитину чи дитину з інвалідністю віком до 18 років
• усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками
• опікун особи, визнаної судом недієздатною
• члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I чи II групи, зайняті постійним доглядом за нею
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу
• керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення АТО чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони
• не підлягають призову протягом двох років з дня звільнення зі служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас у зв’язку із закінченням строку служби. Також не призиватимуть військовозобов’язаних після звільнення з полону.

Як «мобілізуватимуть» транспорт

Законопроєктом № 10449 передбачено, що під мобілізацію можуть підпадати й зареєстровані транспортні засоби.

Ці дії можуть здійснювати ТЦК, центральне управління або регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки та ГУР Міноборони України.

Важливо: з моменту оголошення загальної мобілізації транспорт і техніка, призначені до мобілізації, не можуть надаватися в оренду/лізинг, права на неї не можуть передаватися іншим власникам або надаватися у заставу, не можуть вчинятися будь-які дії, які унеможливлюють передачу цих засобів військовим формуванням.

Мобілізаційні заходи стосовно транспорту можуть, за новим законопроєктом, вживатися тільки у виняткових ситуаціях для підтримки обороноздатності країни та відповідно до затвердженої законодавством процедури. Зокрема, приймання-передання залучених під час мобілізації транспортних засобів відбувається на підставі актів приймання-передання, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість тощо.

Обов’язки роботодавців та працівників

Залишився незмінним обовʼязок роботодавців забезпечувати прибуття працівників, яких залучають до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів.

Штраф за неведення (неналежне ведення) військового обліку — від 5100 до 8500 грн.

Суб’єктом відповідальності буде посадова особа підприємства, відповідальна за ведення обліку. Якщо військовий облік не організовано, відповідальним буде керівник.

Серед обов’язків громадян визначено:

• реєстрацію електронного кабінету призовника військовозобов’язаного, резервіста
• проходження медогляду для визначення придатності до військової служби
• дотримання порядку явки під час мобілізації військовозобов’язаних та резервістів, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань, де проходять службу у військовому резерві. 
• Інші військовозобов’язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації зобов’язані уточнити свої облікові дані через ЦНАП, або електронний кабінет, або в ТЦК та СП за місцем свого перебування.

Як «вручатимуть» електронну повістку та чи можна її «не помітити»

У разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов’язаний з’явитися у вказане в ній місце у визначений термін.

Законопроєктом № 10449 передбачено, що повістка може бути надіслана через електронний кабінет призовника. Визначено алгоритм встановлення факту вручення повістки і, відповідно, принципу відліку часу для звернення ТЦК до суду. Врученням повістки вважатиметься і проставлення поштової відмітки про неможливість вручення «з інших причин» за будь-якою відомою адресою. Щодо е-повістки то днем її вручення вважатиметься той, коли ТЦК отримав повідомлення про її доставку до е-кабінету військовозобов’язаного (при цьому виникає питання щодо обов′язку мати відповідний гаджет, а також кошти на його придбання).

Для громадян, які самостійно прибули до ТЦК та підлягають направленню на військову підготовку, час явки до ТЦК встановлюється протягом двох місяців з дня проходження ВЛК.

Які поважні причини неявки в ТЦК

До поважних причин порушення згаданих вимог щодо явки (у разі обов’язкового їх підтвердження документами відповідних уповноважених державних органів) належатимуть:

• перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і термін;
• смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка)

Повідомити ТЦК про такі причини потрібно протягом 3 діб від попередньо визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК.

Громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані завжди мати при собі військово-обліковий документ — ухваленим 16.01 законопроєктом № 10062 про створення Єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних передбачено створення так званого «сертифіката захисника». Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський може здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.

Санкції щодо ухилянтів – рішення суду виконуватиметься негайно

На разі ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.336 КК України. Цей злочин карається позбавленням волі на термін від 3 до 5 років. Однак на практиці реальне покарання можуть замінити випробувальним терміном, який ще називають «умовним» – він може тривати від 6 місяців до 3 років, але найпоширеніший – від 1 року до двох.

У законопроєкті № 10449 пропонується ввести ст. 283-2 Кодексу адміністративного судочинства — у справах за зверненням ТЦК щодо громадянина можуть застосовуватися:

• обмеження у праві виїзду за межі України
• обмеження у праві керування транспортними засобами
• накладення арешту на кошти та інші цінності.

Так, у разі невиконання військовозобов’язаним своїх обов’язків, якщо поліція не може здійснити адмінзатримання та доставлення військовозобов’язаного чи резервіста протягом 15 днів до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає йому поштою чи в електронній формі вимогу про виконання обов’язку.

Якщо громадянин впродовж 10 днів не виконав зазначеного у вимозі обов’язку або не з’явився до ТЦК (закордонної дипустанови України), тоді ТЦК звертається до суду щодо тимчасового обмеження у згаданих правах.

Судам нададуть 15 днів на розгляд справ за заявами ТЦК. Оскаржити рішення можна в апеляційному та касаційному порядку.Втім, рішення суду про арешт та інші обмеження для ухилянта пропонується виконувати негайно, не чекаючи результатів апеляційного оскарження.

Ухилянтам також заборонять виїзд за кордон. При цьому консульську допомогу у закордонних дипустановах України в умовах воєнного стану громадяни України — чоловіки віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами — можуть отримати лише за наявності військово-облікових документів.

За винятком:

• оформлення посвідчення особи на повернення в Україну
• консульської допомоги дітям, якщо другий з батьків — іноземець
• оформлення спадщини
• допомоги особам під арештом.

Оформити паспорт громадянина України та закордонний паспорт за межами України згадана категорія громадян також зможе лише за наявності військово-облікових документів.

Обмеженню прав ухилянтів присвячений і законопроєкт №10379, яким передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (збільшення штрафів за порушення у цій сфері) та Кримінального кодексу України (доповнення до ст. 336, згідно з якими відмова від проходження медичного огляду каратиметься позбавленням волі на термін від 3 до 5 років).