Норми робочого часу і відпочинку змінено – чи тільки на період воєнного стану

На ці та інші питання відповідає заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат Сергій МАЛОВИЧКО.

19 липня 2022 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-ІХ (далі Закон № 2352). Саме він визначає останні зміни в трудовому законодавстві, спрямовані на деякі обмеження, а в деяких випадках – на відновлення прав, які мали працівники у довоєнний час, але були скасовані на початку дії воєнного стану (ВС). Що зміниться і в який бік?

Мобілізованим стаж для відпустки не нараховуватимуть

Зміни, внесені Законом № 2352 до ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. (далі Закон про відпустки), з 19.07.2022 р. не дозволять зараховувати до стажу роботи, що давав би право на щорічну основну відпустку працівникам, призваними на:

• строкову військову службу,
• військову службу за призовом осіб офіцерського складу,
• військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
• військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
• прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту. Ці норми діють під час дії особливого періоду — до його закінчення або до дня фактичного звільнення зі служби осіб, яким на період призову на підприємствах зберігали місце роботи і посади.

Після переведення на іншу роботу невикористані дні втрачаються

Якщо працівника, який повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, переводять на роботу на інше підприємство, йому також не зарахують до вказаного стажу період, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи. При цьому грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток не може бути перерахована на рахунок нового підприємства. Тож роботодавцю потрібно буде повністю розрахуватися з працівником у день його переведення за всі невикористані дні щорічної відпустки.

Відпускні виплачуватимуть у терміни, вказані в законі, або в колдоговорі

Ще одне нововведення стосується виплат за час відпустки – раніше роботодавець був зобов’язаний здійснити їх не пізніше ніж за три дні до її початку. Нині його зобов’язано зробити такі виплати до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором. (До речі, у колдоговорах можуть залишатися та бути пріоритетними у застосуванні скасовані Законом № 2352 граничні терміни оплати за час відпустки.)

Згідно з Коментарем Мінекономіки, початком відпустки доцільно вважати нуль годин нуль хвилин першого її календарного дня, зазначеного у відповідному наказі.

Відпочинок за власний рахунок: що змінено

З 19.07.2022 р. скасовано п. 18 частини 1 ст. 25 Закону про відпустки, згідно з яким відпустка без збереження заробітної плати надавалася за заявою працівника в обовʼязковому порядку на період проведення у відповідному населеному пункті АТО, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях — з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення вказаних заходів.

Святкові дні і вихідні врахують як відпускні

У період дії воєнного стану не застосовуються положення ч.2 ст. 5 Закону про відпустки щодо неврахування святкових та неробочих днів (зі статті 73 КЗпП) при обчисленні тривалості щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Тобто вказані дні потрібно буде рахувати як день відповідної відпустки та оплачувати.

«Догуляти» можна буде після війни

Згідно зі змінами до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. (далі — Закон № 2136) уточнено, що роботодавець має право (а не обовʼязок) обмежувати тривалість щорічної основної відпустки 24 календарними днями саме за поточний робочий рік. На невикористані такі відпустки за минулі роки це право не розповсюджується. Якщо ж тривалість щорічної основної відпустки перевищує 24 календарних дні, надання невикористаних під час дії ВС днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У компенсації ніхто не має права відмовити

Згадані обмеження не стосуються отримання компенсації за всі без обмеження невикористані дні щорічних відпусток (як у разі звільнення працівника, так і під час роботи) за період, який перевищує 24 календарних дні за фактом їх використання.

Під час дії ВС роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки, але не в компенсації за неї. Також, у цей період не застосовуються норми щодо:

• надання працівнику (як правило, до кінця робочого року, за який надається відпустка, але не пізніше 12 місяців після його закінчення) невикористаної частини щорічної відпустки (такі норми містяться у ч.7 ст. 79 КЗпП та ч.2 ст.12 Закону про відпустки);
• заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль;
• заборони ненадання відпусток протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (норми ч.5 ст. 80 КЗпП та ч.5 ст.11 Закону про відпустки).

Попередження про погіршення – в останню хвилину

Частина 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р.(далі — Закон 2136) після оновлення, надає право роботодавцю у період дії воєнного стану повідомляти про нові або зміну чинних умов оплати праці в бік погіршення не пізніше як до запровадження таких умов та не застосовуючи двомісячний термін, вказаний у ст.103 КЗпП. Раніше таке дозволялося тільки у разі застосування змін істотних умов праці, передбачених частиною 3 ст. 32 КЗпП.

Час роботи і відпочинку обліковуватимуть по-новому

Зміни до ст. 6 Закону № 2136 звузили право роботодавця у період ВС збільшувати нормальну тривалість робочого часу з 40 до 60 годин на тиждень, але лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. Для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу (менше ніж 40 годин на тиждень при роботі на 1 ставку), зайнятих на вказаних об’єктах, вона також не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Роботодавець має лише право (а не обов’язок) на вказані збільшення тривалості робочого часу і лише для зазначеної категорії працівників та не може застосовувати їх до неповнолітніх.

Закон № 2352 у період дії воєнного стану «повернув» компенсацію за роботу у вихідний день або інший день відпочинку, це може бути оплата у подвійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень у період дії ВС встановлюється роботодавцем без звернення до військових адміністрацій.

Нічні, наднормові роботи та відрядження – не для всіх

Закон № 2352 скасував норму Закону № 2136 щодо можливості залучення працівників, які мають дітей, до нічних і наднормових робіт, роботи у вихідні, святкові і неробочі дні, а також направлення їх у відрядження (у період дії воєнного стану, за їхньою згодою).

Таким чином, на практиці:

• у вагітних, жінок, які мають дитину віком до 1 року, осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями робота у нічний час протипоказана, залишається право погоджуватися чи не погоджуватися на згадані роботи (ст. 8 Закону 2136). Нагадаю, що нічним вважається час з 22. 00 до 6.00 (ч.3 ст.54 КЗпП).
• заборонено залучати вагітних і жінок, які мають дітей віком до 3 років, до наднормових робіт, робіт у вихідні дні й направляти їх у відрядження (ст. 176 КЗпП)
• жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю, можуть залучатись до наднормових робіт або виїздити у відрядження лише за їх згодою (ст.177 КЗпП).

Наведені приписи статей 176 та 177 КЗпП поширюються також на працівників, які мають малолітніх дітей (до 14 років):

• батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі),
• опікунів (піклувальників),
• одного з прийомних батьків,
• одного з батьків-вихователів.

Позапланові перевірки роботодавців повертаються

За заявою працівника або профспілки у період дії ВС Державна служба України з питань праці та її територіальні органи можуть здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами (незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання) та фізичними особами, які використовують найману працю. Це стосується додержання вимог Закону № 2136, а також питань неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2136.

У період дії ВС такі заходи здійснюються:

• за зверненнями фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом Держпраці, або відповідним державним колегіальним органом;
• за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього середовища та забезпечення безпеки держави;
• у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
• за зверненням посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом;
• за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
• у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

Ще одна особливість ВС – якщо приписи про усунення порушень, виявлених під час позапланових перевірок, буде виконано в повному обсязі та у встановлений термін, штрафи, передбачені ст.265 КЗпП України, не застосовуватимуться (ст.16 Закону № 2136).