Шеф-редактор thePharmaMedia
Цілковита залежність від «індокитайських» поставок фармацевтичних субстанцій, необхідних для виробництва доступних і затребуваних дженериків, – одна з основних проблем не лише українських, а й західних виробників ліків.
Ці моменти можна розглянути на прикладі найпопулярнішої групи ОТС-засобів – неопіоїдних анальгетиків, просто відстеживши глобальний ланцюжок створення вартості препарату, що має одні з найбільших продажів у світі, – парацетамолу.
Наочний приклад парацетамолу
Парацетамол – яскравий приклад низьковитратного дженерика, який був переданий на аутсорсинг в останні десятиліття в контексті обговорюваних вище процесів глобалізації та фінансування, а також посилення цінової конкуренції з боку Китаю та Індії.
Глобальний ланцюжок створення вартості цього продукту можна розділити на чотири етапи виробництва:
- пошук джерела вихідної сировини (особливо, бензолу з неочищеної нафти), які можуть бути різними залежно від процесу виготовлення (або хлорбензол, або нітробензол);
- виготовлення за допомогою різних етапів обробки параамінофенолу (PAP) як кінцевої проміжної сполуки (більше 80% PAP у світі використовують для виготовлення саме парацетамолу);
- шляхом ацетилювання параамінофенолу одержують активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ) парацетамолу;
- виготовлення готової лікарської форми.
Неопіоїдні анальгетики, зокрема парацетамол (ацетамінофен), сьогодні є одними з найчастіше використовуваних – у світі та Європі – ОТС-ліків. Проте виробляють такі ліки тепер переважно у країнах Азії.
Глобальний ринок АФІ у старому форматі
Заводи із країн ЄС та США – американські Hoechst-Celanese, Mallinckrodt та французький Rhône-Poulenc – тривалий час домінували на ринку АФІ, причому не лише парацетамолу, а й ібупрофену, фекзофенадину, диклофенаку, ацетилсаліцилової кислоти та ін.
Унаслідок наростання цінового тиску галузь почала консолідуватися шляхом серії злиття та поглинання. Наприклад, у 1999 році Rhône-Poulenc та Hoechst AG – німецька материнська компанія Hoechst-Celanese – об’єдналися в Aventis.
Незабаром Rhône-Poulenc передав свій фармацевтичний бізнес нещодавно створеному Rhodia. Підрозділ парацетамолу Hoechst-Celanese був придбаний BASF тільки для того, щоб бути поглиненим Rhodia у 2001 році, завдяки чому Rhodia став другим за величиною виробником парацетамолу у світі після американської Mallinckrodt.
Проте збільшення конкурентного тиску з боку китайських компаній, починаючи з 2000-х років, ініціювало падіння західної галузі виробництва АФІ парацетамолу (та аналогічних АФІ), зокрема в Євросоюзі та США.
За підрахунками експертів, китайські виробники «підрізали» ціни, що диктуються Rhodia, не менше ніж на 30%. Як наслідок, у 2004 році Rhodia закриває свою виробничу лінію з випуску АФІ парацетамолу в Луїзіані (США) та віддає виробництво цієї лікарської сировини на аутсорс китайцям, на обʼєкт, розташований в Уші. До кінця 2008 року Rhodia також закрив свій обʼєкт у Руссільйоні (Франція), а це було останнє виробниче підприємство у Європі, що випускало АФІ парацетамолу.
Ситуація на сьогодні
За сьогоднішніми оцінками, глобальний попит на АФІ парацетамолу становить 150 000–160 000 тонн на рік. Попит країн ЄС на парацетамол коливається від 35 000 до 40 000 тонн на рік. При цьому лише два виробники АФІ парацетамолу працюють за межами Китаю та Індії.
Mallinckrodt Pharmaceuticals продовжує виробляти параамінофенол і готові АФІ у США, поставляючи на американський ринок на вимогу від 30 000 до 35 000 тонн на рік (зокрема – на запит Johnson & Johnson). Проте останнім часом ця компанія переживає непрості часи, тому невідомо, наскільки їй вдасться зберегти свої потужності – і позиції – після реструктуризації.
Тим часом турецька Atabay Pharmaceuticals щорічно експортує по 4 000 тонн АФІ парацетамолу до кількох європейських країн – проте ця компанія не є виробником повного циклу та залежить від імпорту параамінофенолу з Китаю.
Серед найбільш значущих постачальників можна назвати ще французьку Novacyl (колишню Rhodia, яка зараз є частиною французької групи Seqens): вона випускає PAP з річною потужністю 35 000 тонн, а також сам АФІ. Але… виробництво Novacyl працює у Тайчжоу (Китай).
Усі інші майданчики, що випускають АФІ парацетамолу, розташовані в Китаї або Індії і домінують на глобальному ринку. Це справедливо і щодо параамінофенолу, і щодо АФІ парацетамолу. При цьому Китай з експортною часткою приблизно 80% давно випередив Індію щодо виробництва параамінофенолу, тому сьогодні виробники в Індії також залежать від імпорту з Піднебесної.
При цьому з урахуванням фармацевтичної сировини виробничі витрати в Китаї приблизно на 20% нижчі порівняно з Індією.
З іншого боку, індійські виробники часто випереджають китайських конкурентів із постачання сировини на Захід. За деякими даними, Індія насправді має перевагу порівняно з Китаєм в експорті фармсировини, зокрема, через ефективнішу логістику та переговорну політику.
Криза COVID-19, точніше, повʼязані з нею вразливості в ланцюжку поставок, тільки спонукала індійських гравців у цій конкурентній боротьбі, і зараз Індії вдалося істотно знизити свою «хімічну залежність» від Китаю. 3 березня 2020 року уряд Індії ввів заборону на експорт для різних затребуваних АФІ та складів, у тому числі парацетамолу.
Хімічна залежність «фарми» – основна причина зростання цін на ліки у Європі
Це, безсумнівно, позначилося на європейських виробниках, що відчули ключові вразливості ланцюжка постачання парацетамолу, повʼязані з його
- вираженою регіональною концентрацією у Китаї та Індії;
- відносно невеликою кількістю постачальників параамінофенолу.
Ці вразливості стали особливо очевидними під час кризи COVID-19.
Занепокоєння європейських компаній та регуляторів додатково зросло після підвищення вартості сировини ненаркотичних анальгетиків аж до 70% у 2020 році.
Причому найцікавіша ситуація виникла, знову ж таки, із парацетамолом. Навесні минулого року французький міністр охорони здоровʼя не рекомендував застосовувати ібупрофен у пацієнтів із COVID-19. Його аргументи незабаром спростували, репутацію ібупрофену реабілітували – але через те, що протягом короткого періоду вважали, ніби ібупрофен не слід призначати при цій інфекції, підскочив попит на парацетамол (частково через те, що споживачі кинулися створювати запаси). Так виник короткостроковий дефіцит парацетамолу майже в половині країн ЄС! У світлі цих подій комісар ЄС з питань охорони здоровʼя та безпечності харчових продуктів Стелла Кіріякідес (Stella Kyriakides) надіслала у квітні 2020 року представникам фармацевтичної промисловості відкритий лист. У ньому вона акцентувала увагу на необхідності збільшення виробництва парацетамолу у Євросоюзі.
Хисткий потенціал для відновлення рівноваги
Щоб усунути вразливості в ланцюжках поставок і підтримати місцеве виробництво найважливіших фармпродуктів, Sanofi взимку 2020 року заявила про створення другого за світовою величиною виробництва АФІ. А в червні того самого року президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що протягом трьох років Франція має намір повернути на територію Європи виробництво близько 30 фармацевтичних інгредієнтів, зокрема парацетамолу. (Дещо раніше до аналогічного маневру вдалися і США.). Уряд країни також узяв на себе зобовʼязання купувати цю продукцію за вищою ціною (потенційно +10%).
Збільшення виробництва АФІ на внутрішньому ринку допомогло б знизити залежність від азіатських виробників сировини, особливо, у кризові для охорони здоровʼя періоди.
Проте повернути status quo на практиці виявилося складніше – у тому числі через розрізнення виробничих процесів і відсутність надійних варіантів для створення запасів. На сьогодні деякі з фармкомпаній уже висловили занепокоєння щодо здійсненності та рентабельності цього «патріотичного» проєкту. Виявилося, що без серйозної державної підтримки реалізувати його нереально, оскільки на кожні 10 000 тонн АФІ парацетамолу потрібно майже 250-300 мільйонів доларів США інвестицій.
Тож навіть якщо ЄС і позбудеться серйозної залежності від імпорту, тим самим значно збільшивши стійкість ланцюжка поставок, зростання вартості ліків навряд чи вдасться зупинити.
