Костянтин Грищенко: Забезпечення населення якісними, ефективними й доступними ліками – одна з найважливіших соціальних місій влади

Світлана Тернова, Медична газета “Ваше здоров’я”

25 грудня 2013 року Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко ознайомився з роботою Державної служби України з лікарських засобів, а також взяв участь у спільній нараді керівників найпотужніших аптечних мереж країни і працівників Держлікслужби. Ця подія привернула увагу журналістів, оскільки візит посадовця такого рівня до Держлікслужби відбувся вперше за всю історію її існування. Під час зустрічі з Віце-прем’єр-міністром України Голова Держлікслужби Олексій Соловйов підбив підсумки роботи служби у 2013 році, передусім, у напрямку гармонізації вітчизняного законодавства з обігу лікарських засобів зі стандартами ЄС, посилення державної системи контролю якості ліків тощо. Зокрема, присутні у режимі онлайн ознайомилися з роботою Єдиної автоматизованої інформаційної системи «Лабораторний комплекс контролю якості лікарських засобів і медичної продукції». Костянтин Грищенко у своєму виступі зауважив, що питання якості фармацевтичної продукції залишається пріоритетним напрямком роботи Уряду. Але це не єдине завдання, яке ставить перед собою держава задля забезпечення ефективного доступного і сучасного лікування українських пацієнтів.

Сучасна фармація — шлях до підвищення якості життя

Протягом 2013 року держава дійсно доклала чимало зусиль до реформування фармацевтичного ринку та посилення контролю якості ліків. Під час спілкування з журналістами Віце-прем’єр-міністр нагадав, що останнім часом в Україні було імплементовано вимоги належної виробничої практики (GMP) та належної практики дистрибуції (GDP) ліків. Із 15 лютого 2013 року на територію нашої країни було заборонено ввозити лікарські засоби, виробництво яких не відповідає вимогам GMP, а з 1 березня минулого року впроваджено ліцензування імпорту ЛЗ. «Це надзвичайно важливий крок з точки зору гарантії якості й ефективності лікарських засобів, на що сподіваються наші пацієнти. Крім того, Україна стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи з протидії фальсифікації лікарських засобів та аналогічним злочинам, що несуть загрозу суспільному здоров’ю — Конвенцію Медікрайм. І першою країною на пострадянському просторі, яка впровадила кримінальну відповідальність за фальсифікацію ліків.

Усе це дало можливість створити в Україні сучасну ефективну державну систему конт­ролю якості лікарських засобів, визнану на рівні міжнародної фармацевтичної спільноти», — сказав Віце-прем’єр-міністр України. Завдяки системним крокам Уряду в цьому напрямку вдалося запобігти потраплянню на внутрішній фармринок України майже 9 млн фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих упаковок лікарських засобів (на загальну суму понад 150 млн грн).

Буде бажання — буде й баланс

Аби сучасна система контролю функціонувала повноцінно, потрібно, щоб кожен, хто причетний до неї, на своєму рівні дотримувався найвищих стандартів і відповідально ставився до своїх обов’язків — професійних і громадянських, переконаний Віце-прем’єр-міністр України. Він підкреслив, що така позиція аж ніяк не перешкоджає фінансовим інтересам учасників процесу. Костянтин Грищенко запевнив, що влада своєю чергою усвідомлює необхідність знайти баланс між потребами суспільства у якісних, ефективних і водночас доступних за ціною ліках та інтересами виробників фармпродукції, дистриб’юторів і аптечних мереж у можливості їх подальшого розвитку й отримання фінансових вигод. Особливі надії держава пок­ладає на розвиток вітчизняного виробництва фармпродукції.

«Ми повинні жорстко дотримуватися європейських підходів і водночас допомагати власному виробнику, бо тут ми маємо всі можливості перевірки якості, знаємо, з кого вимагати, можемо застосовувати весь спектр нормативних актів — від цивільного до кримінального права. Але також важливо, щоб такі ж норми застосовувалися до імпортерів», — сказав Костянтин Грищенко і пригадав прик­лади, коли на український ринок потрапляли імпортні ліки під маркуванням ЄС, які насправді не відповідали стандартам ЄС. Таке траплялося через ставлення до українського ринку як до «специфічного». Сьогодні цій практиці покладено край і Уряд і надалі триматиме планку пильного контролю цієї сфери.

Принагідно Віце-прем’єр-міністр України наголосив на необхідності посилення уваги до проблем вакцинації в Україні. З одного боку — це робота з громадськістю, оскільки частина населення вважає, що можна обій­тися без щеплення і це призводить до невип­равданого ризику. З іншого боку, необхідно, аби громадяни були впевнені в тому, що вони отримують якісні й безпечні вакцини, зауважив Віце-прем’єр-міністр.

Новий проект — нові можливості

Про те, що Україна не зупиняється на шляху вдосконалення контролю за «царством ліків», свідчить новий проект запровадження автоматичної системи відстеження руху ліків. «У 2014 році ми плануємо запровадити систему автоматичного відстеження руху ліків, коли будь-який пацієнт може за допомогою простого пристрою, зокрема, й мобільного телефону, пересвідчитися в справжності лікарського засобу, отримати інформацію про його походження та дату виробництва», — повідомив Костянтин Грищенко. За його словами, цей Пілотний проект буде запроваджено спочатку в Києві та Дніпропетровській області і стосуватиметься ліків, які закуповуються за державні кошти (передусім — препарати онкологічної групи) вартістю понад 300 грн. На ці ліки буде нанесено індивідуальне маркування — Data-matrix-код.

Віце-прем’єр-міністр зауважив, що подібна система вже працює в Ізраїлі та Туреччині, а в Європейському Союзі вона буде обов’язковою з 2017 року. «Ми розраховуємо її зробити швидше», — сказав Костянтин Грищенко. І додав: «Це один із найкращих запобіжників фальсифікації». Нагадаємо, що учасниками тестової апробації згаданого Пілотного проекту стали єдиний з українських виробників лікарських засобів ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та іноземний фармвиробник «Нобель Фарма» (Туреччина).

Доступність ліків — ознака цивілізованості суспільства

Наступне питання — чи всі українські пацієнти можуть скористатися якісними й ефективними ліками — активно обговорювалося на нараді з керівниками найбільших аптечних мереж України. На перший погляд — рухаємося до прогресу в цьому напрямку. Адже, порівняно з 2009 роком, кількість аптек та аптечних пунктів в Україні збільшилася на 19%. Здавалося б, добре, коли до аптеки «рукою подати». З іншого боку — чи потрібні аптеки через кожні 100 метрів? З цього приводу у залі розгорілася дискусія. Одні висловлювалися категорично «за», мовляв, пропозиція завжди обумовлена попитом, інші сумнівалися — яка вигода може бути за такої суперконкуренції, якщо вона не має «підводних каменів». Але найбільша проблема полягає в іншому — якщо в містах аптек, як грибів у лісі, то у віддалених селах їх взагалі немає! Бо аптечним мережам там працювати не вигідно. А про пацієнтів хтось піклується? Якщо держава цього не зробить — сподіватися ні на кого. Костянтин Грищенко акцентував свою увагу на необхідності регулювання таких диспропорцій у розміщенні аптек і запевнив, що Уряд шукатиме консенсус у вирішенні цього питання, однак навіть якщо це комусь не дуже сподобається — держава захищатиме інтереси пацієнтів. «Для нас важливо, щоб була забезпечена доступність ліків у сільській місцевості, щоб там були присутні основні аптечні мережі. Це важливо і для бізнесових проектів, можливо не сьогодні, а на перспективу», — сказав він.

Не менше дискусій викликало й питання контролю за діяльністю аптек. Представники аптечних мереж нарікали на надмірну «увагу» контролюючих органів, на значну кількість перевірок різних відомств та надмірні «паперові» вимоги контролерів. На що Костянтин Грищенко запропонував розглянути ці питання на окремій нараді в такому ж форматі, щоб узгодити всі проблемні питання. Водночас він запевнив, що Уряд нині проводить політику дерегуляції, зменшує втручання в усі сфери, однак фармацевтична галузь — особлива й «безконтрольною» бути аж ніяк не може. У цій сфері і контроль, і звітність повинні бути на належному рівні, хоча їх потрібно адаптувати до реалій життя.

Уряд також занепокоєний ціновою доступністю ліків населенню, зауважив Костянтин Грищенко. «Не може не турбувати те, що тенденція до зростання цін є постійною, в тому числі й на ті лікарські засоби, які були найпопулярнішими та найдоступнішими в Україні. Значна кількість аптек взагалі не бажає масштабно торгувати дешевими ліками. І якщо ринкові інструменти не будуть працювати, то працюватимуть регуляторні», — застеріг Віце-прем’єр-міністр України.

Важливим кроком на шляху до підвищення цінової доступності ліків Костянтин Грищенко назвав Пілотний проект відшкодування вартості лікарських засобів від гіпертонії, запроваджений Урядом за ініціативи Президента України Віктора Януковича. За цією програмою майже 6 млн українців отримали ліки за компенсованими державою цінами і цю практику буде продовжено, запевнив Віце-прем’єр-міністр. «Реімбурсація для нас важлива і з точки зору підготовки до запровадження страхової медицини, коли ми будемо до цього готові. Для нас принципово важлива не тільки регуляція ринку, а й зниження корупційної складової державних закупівель, зокрема, по реімбурсації». Костянтин Грищенко також повідомив присутнім, що Уряд прийняв рішення, яке прогнозовано дозволить уже найближчим часом зменшити ціну на інсуліни приблизно на 25%. Уряд має намір простежити, як впроваджуватиметься це рішення і що, можливо, заважатиме досягненню такого результату.

Аптека — не магазин, пацієнт — не об’єкт маніпуляцій

Ще однією новиною, яка викликала інтерес журналістів, став наказ МОЗ про необхідність виписувати рецепти із зазначенням міжнародної непатентованої, а не торгової назви препарату. На запитання журналістів, чи не постраждали від такого рішення аптеки, фармвиробники й пацієнти, Костянтин Грищенко відповів: «Це не обмежує пацієнтів у їхньому виборі. Якщо вони хочуть придбати конкретний препарат — вони отримають його в аптеці. Ми маємо лікувати людей, а не збільшувати прибутки фармкомпаній».

На жаль, поки що українські пацієнти часто-густо потрапляють у полон реклами чи іншого способу нав’язування їм конкретних ліків. І це також викликає стурбованість Уряду, запевнив Віце-прем’єр-міністр України.

Реклама відомих брендів здорожує вартість їх продукції, яка є дуже високою. Чи варто пацієнту витрачати кошти на підтримку рекламної кампанії? Реклама нав’язує конкретний бренд, у першу чергу це стосується ЛЗ, які продаються без рецепта. Також представники великих брендів дуже тісно співпрацюють із лікарями і мотивують їх призначати конкретні ліки, орієнтуючись не стільки на якість ліків, скільки на інші чинники. Віце-прем’єр-міністр України переконаний: необхідно убезпечити пацієнтів від того, щоб лікарі чи рекламодавці нав’язували їм ліки, які не є необхідними для лікування.

Костянтин Грищенко наголосив: «Слід пам’ятати, що аптека — це не тільки заклад торгівлі. У розвинених країнах на сьогодні в аптечній практиці змістився акцент від орієнтації виключно на забезпечення ліками в бік надання фармацевтичної допомоги пацієнту. Тому доступ до лікарських засобів гарантованої якості залишається пріоритетом вітчизняної фармацевтичної галузі. Відтак, наступним очікуванням у досягненні цієї мети є впровад­ження стандартів ЄС у роздрібній ланці, зокрема, впровадження так званої належної аптечної практики в Україні».

Учасники спільної наради також обговорили питання створення рівних конкурентних умов для аптечних закладів різних організаційно-правових форм власності, необхідність підвищення якості навчання провізорів та фармацевтів. Віце-прем’єр-міністр України пообіцяв, що ці питання неодмінно стануть предметом обговорення на подальших нарадах, висновки й конструктивні пропозиції яких ляжуть в основу урядових рішень.

Похожие материалы