Двозначні прайси монополії Roche

Двозначні прайси монополії Roche

Державні медичні заклади переплатили понад 6 млн грн на закупівлях препаратів швейцарської Roche протягом 2013-2016 років.

Юлія Костюк, «Наші гроші»

Протягом 2013-2016 років державні лікарні переплатили понад 6 млн грн на закупівлях лікарських засобів швейцарської фармацевтичної компанії Roche.

Причиною переплат стало те, що до бюджетників банально не доходили «знижки» від виробника в розмірі до 25% від вартості ліків. Про це дбали самі постачальники та український монопольний імпортер препаратів, з’ясували в АМКУ. Розслідування проводила державна уповноважена Світлана Панаіотіді.

Станом на початок 2013 року монопольний імпортер продукції виробництва «Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд» в Україні, ТОВ «Рош Україна», забезпечував оптовий продаж 40 лікарських засобів Roche за 24 торговельними назвами. Це специфічні та вузькоспеціалізовані ліки, призначені для лікування онкологічних хвороб, гепатиту С, профілактики гострого відторгнення органів після трансплантації. Ідеться про дороговартісні лікарські засоби, 23 з яких не мають замінників в Україні.

Взявши за часову базу дослідження 2012-2016 років, Антимонопольний комітет проаналізував діяльність ТОВ «Рош Україна», а також його трьох найбільших контрагентів – «БаДМ», «Бізнес Центр Фармація» та «Альба Україна», і з’ясував, де беруть початок переплати на і без того недешеві ліки.

Виявилось, що причиною є антиконкурентні договірні відносини за ланцюгом виробник-український імпортер-дистриб’ютор.

Як стало відомо із матеріалів розслідування, схема мала такий вигляд.

Виробник дозволяв «Рош Україна» надавати безповоротну фінансову допомогу (так звані «бонуси») українським дистриб’юторам, нібито для зниження кінцевої вартості ліків для українських пацієнтів.

Однак самі дистриб’ютори не включали бонуси в ціну ліків, які збували бюджетникам. Для них вони були можливістю докинути зверху до кінцевої ціни «дотацію» від виробника, однак за фактом продажу й винятково для себе. Простіше кажучи, у бонусах дистриб’ютори вбачали додаткове джерело чистого доходу.

Оскільки жодні бонуси не були включені в ціну ліків для бюджетних лікарень, то медичним закладам доводилось платити за препарати «сповна».

Схематично механізм був налагоджений у такий спосіб:

Про користь дискримінаційного ціноутворення для дистриб’юторів свідчать показники їхніх фінансових результатів. Наприклад, у 2012 році реальний дохід «БаДМ», «Бізнес Центр Фармація» і «Альба Україна» від продажу препаратів державним лікарням становив понад 25% реальної вартості лікарських засобів, а торгова надбавка ліків сягала більше 20%.

Без неконкурентних «знижок» це було б неможливим, адже законодавством встановлений максимальний розмір торгової надбавки на ліки, які закуповуються за бюджетні кошти, – на все про все 10%.

Чи розуміли у «Рош Україна», що бонуси, які роздавались дистриб’юторам, грали на руку винятково постачальникам і жодним чином не знижували кінцеву ціну препаратів для лікарень? Звичайно розуміли, переконані в АМКУ.

Більше того, компанія встановлювала завідомо завищені ціни на ліки, які в подальшому компенсувались дистриб’юторам саме бонусами. Ціни ж на ліки Roche в Україні необґрунтовано зростали.

Для прикладу кілька цифр.

У листопаді 2016 року компанія «Бізнес Центр Фармація» продала бюджетникам Цимевен у дозуванні 500 мг за 712 грн. З урахуванням знижок виробника ліки мали б коштувати на 97 грн дешевше. Проте ні – постачальник не знизив кінцеву ціну продажу.

Незважаючи на те, що українські дистриб’ютори цього та інших препаратів отримували додаткове «фінансове заохочення», антимонопольники зафіксували, що ціна того ж Цимевену була на 7,5% вищою від ціни на цей же препарат, замовлений через міжнародні організації.

І ще. Дані щодо показників продажу компанією «БаДМ» препарату Селсепт на публічних закупівлях свідчать, що у 2012 році фірма збувала бюджетникам упаковку Селсепту з переплатою у 190 грн за упаковку.

А ось ілюстрація механізму завищення ціни на лікарський засіб Кселода 500 протягом аналізованого періоду:

Так працював механізм переплат протягом 2012 року на прикладі того ж препарату, який бюджетники замовляли в «БаДМ», «БЦФ» та «Альба Україна»:

На графіках видно, що «по нормальному», тобто в умовах прозорого ціноутворення, ціни на препарати для лікарень не мали б перевищувати реальну закупівельну ціну більш ніж на 23%. Однак з урахуванням бонусів ціни для бюджетників могли сягати уже +36% над реальною закупівельною ціною. Так, компанії збували ліки, тримаючись цих «роздутих» завдяки бонусам меж, а в «БаДМ» подекуди дозволяли собі заходити ще далі – накидаючи до вихідної ціни 37%.

За результатами розслідування АМКУ оштрафував компанії загалом на 18,07 млн грн. Із цієї суми 9,12 млн грн має заплатити «Рош Україна», 5,41 млн грн – «БаДМ», 3,21 млн грн – «Бізнес Центр Фармація», 0,34 млн грн – «Альба Україна».

Хоча є й інший шлях, відмінний від «визнати порушення і сплатити штраф». Нелегкий, довготривалий, недешевий шлях. І попри все це популярний. Називається – «відмивання репутації судом».

Читачам відомі розслідування АМКУ, схожі до описаного вище. Це справи Alcon, Servier та Sanofi. Так от у всіх трьох справах, де як оптовик-важковаговик-порушник конкурентного законодавства, фігурує «БаДМ», компанія не визнала своєї відповідальності за цінове махлювання. Навіть у справі Alcon, де всі інші спіймані дистриб’ютори, ба навіть українське представництво швейцарської компанії Alcon, визнали порушення та сплатили визначені антимонопольниками штрафи.

Лише у справі Servier на сьогоднішній день поставлена крапка – компанія «БаДМ» програла АМКУ. Справа Sanofi триває. Справа Alcon теж. У ході її аналізу судді настільки заплутались, що навіть призначили судову експертизу з приводу обґрунтованості визначення Антимонопольним комітетом товарних меж ринку.

Уже зовсім скоро дізнаємось, чим стане рішення АМКУ у Roche – вимушеним згортанням схеми чи стартом нового судового процесу. Проте легко не буде. Оскільки фігуранти антимонопольного розслідування настільки утаємничують дані про свою діяльність, що вони навіть засекречують від людей свої ж аргументи про власну правоту (див. скріни). А це може свідчити про те, що у змовників не дуже то й складається з правотою.

Похожие материалы