молекулярна біологія

Молекулярні клеї – інноваційні препарати, які дезактивують невпорядковані, дезорганізовані білки, що обумовлюють розвиток патологій: онкологічних, аутоімунних, кардіометаболічних тощо.

Частота випадків хронічних захворювань, таких як гіпертензія, ішемічна хвороба серця, діабет тощо, невпинно зростає, в той час, як їхнє лікування стрімко дорожчає – попри те, що залишається таким же складним.

Хоча революційні прориви доволі непередбачувані, останні досягнення в галузі медико-біологічних наук можуть слугувати підгрунятм для прогнозів. Отже, якого прогресу у фармацевтиці та медицині ми можемо очікувати у новому році?

Девід Бейкер, Деміс Хассабіс та Джон Джампер — три лауреати Нобелівської премії з хімії 2024 року, які здійснили давню мрію біологів: зрозуміти та повторити конструкцію основи всього живого на Землі – білків.

Це може здивувати, але коли з’явилася новина про відкриття мікроРНК, наукове співтовариство відреагувало десь так: «Ну й що?». Знахідку оцінили лише через пару десятків років.

Британські вчені змінили структуру геному Escherichia coli та створили ортогональні генетичні коди, які обмежують втечу синтетичної генетичної інформації в природне життя.

Американські фахівці розробили систему висхідного моделювання динамічно реконфігурованих штучних клітин.

Ринок просторової біології вийшов на траєкторію зростання, хоча думки щодо того, як швидко він розширюватиметься в найближчі роки, суттєво відрізняються.

Вчені отримали нові дані про механізм відновлення пошкодженої ДНК, опосередкований тета-полімеразою. Цей прорив допоможе фармакологам розробити клас ефективніших онкопрепаратів.

Старіння – те, що відбувається з будь-яким живим організмом з плином часу. При цьому процес старіння сприяє прискореному згасанню функцій клітин та тканин — тобто самому старінню.

Серед усіх наслідків зміни клімату є один, на який ніхто не розраховував: ми можемо випустити на волю древні інфекції – як джина з лампи.

Як відомо, при синтезі лікарських засобів широко застосовуються ферментативні реакції. Прете більшість ферментів не витримують умов проведення реакцій у промислових масштабах. Тому для фармакологів особливий інтерес становлять мікроорганізми, що живуть в екстремальних умовах та синтезують унікальні ензими: екстремозими.