Інфекція з кінця світу: що таке хантавірус і чи повинні ми хвилюватися через «туристичний» спалах?

Ніхто тоді не знав, що на борт потрапив один із найнебезпечніших вірусів Південної Америки. 11 квітня цей пасажир помер, згодом в лікарні ПАР померла його дружина. Тести показали вірус Анд — єдиний відомий хантавірус, що вміє передаватися від людини до людини.

Пасажири були евакуйовані з Тенерифе спецрейсами до США, Канади, Нідерландів та інших країн. Один американець показав позитивний ПЛР-результат під час перельоту й був направлений на батьківщину. ВООЗ оцінює ризик для глобальної популяції як низький — але інкубаційний період до шести тижнів означає, що ще можуть з’явитися нові випадки.

Що таке хантавіруси: маленькі гризуни — великі наслідки

Хантавіруси — це родина вірусів роду Orthohantavirus, що переносяться гризунами. Людина зазвичай інфікується через вдихання аерозолів, забруднених сечею, калом або слиною заражених гризунів. Це може статися при прибиранні приміщень, де живуть миші, при контакті з їхніми гніздами або навіть при перебуванні у замкненому просторі з підвищеною концентрацією вірусних частинок.

Налічують понад 50 видів хантавірусів, розділених на дві великі групи за географічним принципом.

1.      Віруси Старого Світу (Європа та Азія) — зокрема Puumala та Dobrava — спричиняють геморагічну гарячку з нирковим синдромом (HFRS). В ЄС щороку реєструють від 1 500 до 5 000 таких випадків.

2.      Віруси Нового Світу (Америка) — Andes та Sin Nombre — спричиняють хантавірусний легеневий синдром (Hantavirus Pulmonary Syndrome, HPS), значно небезпечнішу форму. Летальність HPS може сягати 35–40 %.

Інкубаційний період — зазвичай близько 2 тижнів, але може тривати від 7 днів до 6 тижнів. Хвороба починається з неспецифічних симптомів: гарячка, головний біль, м’язовий біль, втома, нудота. Потім, у випадку HPS, настає стрімке погіршення: задишка, кашель, гіпоксія, легеневі інфільтрати, кардіогенний шок. Погіршення може розвинутися за лічені години. Специфічного лікування не існує — лише підтримувальна терапія: штучна вентиляція легень, діаліз, інотропна підтримка.

Вірус Анд: єдиний хантавірус, що передається між людьми

Вірус Анд (ANDV) — головний герой поточного спалаху — має унікальну й тривожну властивість. Це єдиний відомий науці хантавірус, здатний до передачі від людини до людини. Усі інші хантавіруси вважаються «тупиковими» для людини: інфікований не передає вірус далі.Передача ANDV між людьми задокументована в контексті тісного й тривалого контакту, особливо в продромальній та ранній гострій фазі хвороби. Одне дослідження, опубліковане в 2020 році, описало феномен «суперрозповсюджувачів» вірусу Анд в Аргентині. Інше дослідження від 2024 року показало, що контагіозність найвища в перший день виникнення симптомів, з можливістю передачі за один-два дні до цього.

Природний резервуар ANDV — гризун Oligoryzomys longicaudatus (довгохвоста рисова миша), ендемічний для Південної Америки. В Європі цей вид не зустрічається, тому ризик формування нового природного вогнища на нашому континенті розцінюється як нульовий.

Наскільки варто хвилюватися: оцінка ризиків

ВООЗ, ECDC (Європейський центр контролю захворювань) та CDC (Центри контролю захворювань США) наразі єдині у своїй оцінці: ризик для загальної популяції — низький.

• ·        Аргументи на користь стриманості: вірус Анд передається між людьми лише при тісному й тривалому контакті. Він не поширюється аерогенно на великі відстані. Природний резервуар відсутній в Європі, тому формування нового ендемічного вогнища неможливе. Навіть у регіонах, де вірус ендемічний, спалахи вдавалося стримувати за умови швидкого виявлення й ізоляції.
• ·        Аргументи на користь пильності: інкубаційний період до шести тижнів означає, що нові випадки можуть з’являтися ще тижнями після евакуації. Пасажири вже розлетілися по 14 країнах. Летальність вірусу Анд при HPS становить 20–35 %, причому вакцини проти збудника не існує – як і специфічної терапії.

Чи може хантавірус стати наступною пандемією? Коротка відповідь: це малоймовірно, але не неможливо. Вірус Анд має кілька характеристик, що теоретично створюють пандемічний потенціал: здатність до передачі між людьми, інкубаційний період, що дозволяє приховане поширення, відсутність вакцини, відсутність специфічного лікування, переважно підтримувальна терапія.

Однак є критичні обмеження. Не всі інфіковані передають вірус (для ефективного поширення потрібна висока вірусне навантаження). Передача відбувається лише при тісному контакті. Попередні спалахи в Аргентині та Чилі вдавалося стримувати, коли епідеміологи мали ресурси й повноваження для швидких дій.

Що цей спалах говорить про готовність систем охорони здоров’я

В першу чергу, це ще одне попередження: світ залишається погано підготовленим до наступної пандемії. Екологічні зміни та зростання мобільності населення означають, що слід очікувати більше, а не менше, спалахів, пов’язаних із дикою фауною. Але ключове слово — «спалахів», не «пандемій». За умови швидкого реагування, ранньої ізоляції та координованої міжнародної відповіді хантавірусні спалахи залишаються контрольованими.

Історія MV Hondius — свого роду модель глобальних уразливостей. Маленьке експедиційне судно з мінімальним медичним обладнанням (протизапальні засоби, безрецептурні ліки, кисневі балони) опинилося в центрі інтернаціональної кризи. Тіло загиблого пасажира зберігалося на борту тижнями. Острови на маршруті — Святої Єлени, Вознесіння, Кабо-Верде — не мали ресурсів для безпечної евакуації. ECDC розгорнув оперативну групу EU Health Task Force на борту судна й дистанційно. ВООЗ направила експерта на борт та організувала доставку 2 500 діагностичних наборів з Аргентини до лабораторій п’яти країн. Швидкість міжнародної координації — від повідомлення 2 травня до підтвердження ANDV через чотири дні — свідчить про те, що уроки пандемії COVID-19 не пройшли марно. Та спалах також оголив слабкі місця систем охорони здоров’я: відсутність стандартних протоколів для рідкісних патогенів на круїзних суднах, обмежені діагностичні можливості в портах заходу, політичні бар’єри для евакуації та тривожну залежність від імпровізації в умовах, де має працювати система.