Журналістка
Після тривалого посту головна небезпека великоднього столу — не сама святкова їжа, а різкий перехід від стриманого раціону до великої кількості яєць, м’яса, паски і алкоголю. Гастроентерологиня та дієтологиня Лариса Бойченко у коментарі для The Pharma Media пояснила, чому вихід із посту має бути поступовим, які продукти вводити першими та чому переїдання у святкові дні може обернутися серйозними проблемами.
Не «надолужити», а повернутися до їжі поступово
Найпоширеніша помилка після посту — бажання спробувати все й одразу. Людина, яка кілька тижнів не вживала продуктів тваринного походження, у Великдень повертає в раціон яйця, рибу, м’ясо, сир, здобу а часто ще й алкоголь. Для травної системи це надто різке навантаження.
Лікарка пояснює: під час посту організм звикає до легшого харчування, а тому вводити тваринні продукти зненацька та у великому об’ємі не можна. Вихід із посту повинен бути поетапним: від найлегших білкових продуктів до складніших, у невеликій кількості й з обов’язковим збереженням овочів у раціоні.
З чого починати великодній ранок
За словами лікарки, найкращий початок святкового дня для людини, яка постила, — це одне яйце, невеликий шматок паски та овочі. Саме такий варіант вона називає найбільш м’яким для організму після тривалих обмежень.
«Дуже добре, що найлегший білок у нашому раціоні — це білок яйця. Тому з’їжте яйце на сніданок в пасхальну неділю, невеличкий шматочок паски і обов’язково овочі», — каже лікарка. Вона окремо підкреслює, що овочі не можна ʼвитіснятиʼ святковими стравами: овочі обов’язково мають бути в раціоні .
Експертка радить витримати перерву між прийомами їжі, оптимально — близько чотирьох годин. Це дає можливість печінці, підшлунковій залозі та іншим органам травлення адаптуватися до нового навантаження.
Другим кроком має бути риба, а не м’ясо
У другий прийом їжі в день розговіння лікарка радить не м’ясо, а білу рибу — запечену, тушковану або приготовану без смаження. Жирна червона риба, за її словами, після посту може бути важкою.
«В обід можна ввести щадно приготовлену рибу, вона не може бути смаженою. І це не має бути червона риба», — пояснює вона. При цьому риба теж має бути у невеликій кількості й обов’язково з овочами.
Ввечері першого святкового дня лікарка радить вже не додавати нових білкових продуктів. «Якщо ми хочемо зберегти нашу підшлункову залозу в здоровому стані, то вечеря цього дня має складатися з зовсім легкої їжі», — каже вона. Найкраще, на її думку, обрати легкі овочеві страви без смаження.
Коли можна сирну паску і м’ясо
На другий день після розговіння раціон можна трохи розширити, але не змішувати все одразу. Якщо людина хоче м’яса, то можна з’їсти невеликий шматок. Якщо більше хочеться сирної паски, тоді варто обрати її, а не поєднувати одразу кілька важких продуктів.
«Ви можете з’їсти яйце і сирну паску, або яйце і шматочок м’яса. Навантажувати і сиром, і м’ясом, і яйцями, другий день не варто», — наголошує лікарка. Лише на третій-четвертий день, за її словами, у раціоні може бути вже більше звичних продуктів, однак у помірній кількості, з овочами й достатньою кількістю рідини.
Лікарка дає і досить конкретні орієнтири об’єму спожитого . У перший день — одне яйце на сніданок. Шматок паски — приблизно розміром із долоню. Риби (для жінок) — близько 100–150 грамів, для чоловіків — 150–200 грамів. М’ясо, яке вводиться пізніше, — близько 100 грамів для жінки і 100–150 грамів для чоловіка.
Чому після посту жирне переноситься гірше
Пояснюючи, чому жирна їжа після обмежень часто викликає важкість, біль і загострення хронічних проблем, лікарка каже, що для органів травлення рослинна їжа під час посту — це майже «курорт», а різкий перехід до жирного — це примусова важка робота без підготовки для підшлункової залози, печінки та інших органів, що беруть участь у перетравленні їжі. Саме тому після святкового переїдання можуть з’являтися здуття, гіркота в роті, біль, загострення гастриту чи проблеми з жовчовивідною системою.
«У нас у всіх є якісь, може приховані, а може і не приховані, хронічні процеси. Тому навіщо ризикувати?» — говорить експертка.
Найнебезпечніше поєднання — жирні страви й алкоголь
Лікарка наголошує: найбільшу небезпеку часто становить не окрема страва, а поєднання продуктів. Найгірший сценарій для підшлункової залози — жир разом з алкоголем або з великою кількістю солодкого.
«Поєднання жирного продукту разом з алкоголем, або з великою кількістю цукру – найзагрозливіші для підшлункової залози», — каже вона. Тобто ризик створює не лише буженина чи ковбаса сама по собі, а святковий набір, коли до жирної їжі додають спиртне, десерти, кремові торти й великі порції.
Щодо алкоголю її позиція досить стримана: навіть якщо він є на святковому столі, це має бути зовсім невелика кількість – 100 мл вина чи 50 мл 40 градусного напою. І все. Головне — не перетворювати Великдень на привід для переїдання і перепивання.
Ферменти — не «індульгенція» на переїдання
Окремий момент про популярну звичку приймати ферментні препарати «про всяк випадок» перед застіллям. Лікарка попереджає: таблетки не скасовують наслідків переїдання.
За її словами, ферментні препарати можна розглядати лише як ситуативну допомогу при невеликому перевантаженні, але не як дозвіл їсти багато жирного кілька разів на день: «Той фермент не може бути три рази на день. Тільки як швидка допомога — це можливо.
Що робити, якщо все ж переїли
Якщо людина не постила, але на Великдень переїла, наступний день має бути розвантажувальним. Йдеться не про голодування, а про максимально просте меню — наприклад, овочевий пісний суп і вода.
«Розвантажувальний день означає, що потрібно зварити собі овочевий супчик і цілий день його вживати. Не голодувати», — каже вона. За її словами, такий день часто допомагає організму легше пережити наслідки святкового переїдання.
Втім, якщо після святкового столу виникають блювання, пронос, біль або сильне погіршення самопочуття, а не просто важкість у шлунку, у такому разі, наголошує лікарка, потрібно звертатися до лікаря або викликати «швидку».
Після їжі краще рухатися, а не лягати
Ще одна практична порада — не проводити весь день за столом і на дивані. Після їжі, особливо якщо в раціон повернулися складніші продукти, краще трохи походити, прогулятися або просто побути в русі. Вона також радить пити більше води і не замінювати її солодкими газованими напоями.
Проблеми часто починаються на четвертий день
Небезпека зберігається не лише в день Великодня. За словами лікарки, проблеми часто виникають тоді, коли святкова їжа зберігається кілька днів, і люди продовжують її «доїдати».
«Яйця мають бути зварені вкруту, тоді без холодильника вони можуть зберігатися днів зо три. А ось мʼясо та ковбаси після приготування можуть бути не в холодильнику лише кілька годин. Смажене, запечене мʼясо, стейки в холоді можуть зберігатися 3-4 дні, птиця 1-2 дні, котлети – 1-2 дні, але краще їх з’їсти впродовж 24 годин. Тому якраз на четвертий день, коли «потрібно доїдати» все, що наготували, і стаються різноманітні отруєння, гострий панкреатит, гастрит», — каже вона. Тобто ризик створює не лише саме переїдання, а й звичка розтягувати важкий святковий раціон на кілька днів поспіль.
