На Хмельниччині більшість закладів первинки поки не забезпечують лікарям зарплату понад 35 тис. грн

Першу зустріч провели з представниками Хмельницької області. До обговорення долучилися голови територіальних громад, депутати районних та обласної рад, представники медичної спільноти і громадськості. Міністр брав участь у заході онлайн.

«Уряд ухвалює рішення, спрямовані на те, щоб пацієнти мали доступ до якісної і безоплатної медичної допомоги, а медичні працівники — гідні умови роботи. Водночас ефективність системи залежить від злагодженої роботи на всіх рівнях — від державного до рівня конкретного медзакладу. Цьогоріч ми збільшили капітаційні ставки для первинної та екстреної медичної допомоги. Тарифи на спеціалізовану медичну допомогу в межах Програми медичних гарантій щороку оновлюються під час формування бюджету — з урахуванням наявного ресурсу, потреб пацієнтів, структури витрат і пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я. Застосовуються коригувальні коефіцієнти, які враховують умови роботи в різних регіонах. Таким чином, фінансування медзакладів зростає. Переконаний, що додатковий фінансовий ресурс має передусім спрямовуватися на оплату праці медичних команд. Відповідальність керівників закладів це забезпечити. Ми постійно аналізуємо ситуацію і бачимо як позитивні приклади, так і заклади, де ці підходи не реалізуються повною мірою. Наразі такі питання є більш ніж у 500 закладах первинної медичної допомоги. Тому, як і анонсували, разом із НСЗУ починаємо системну роботу з керівниками закладів і громадами, щоб забезпечити визначений рівень оплати праці медиків. Починаємо з Хмельниччини, де наразі лише 7 із 32 закладів первинки забезпечують рівень заробітної плати лікаря понад 35 тис. грн», — зазначив міністр Віктор Ляшко.

У 2026 році фінансування первинної медичної допомоги збільшили. НСЗУ уклала договори з 2 610 надавачами ПМД, а в Програмі медичних гарантій на первинку передбачено 29,5 млрд грн. Капітаційна ставка за одного задекларованого пацієнта зросла до 1 007,3 грн.

За даними НСЗУ, фінансування первинної ланки цьогоріч збільшилося більш ніж на 5,2 млрд грн порівняно з 2025 роком. У січні 2026 року загальні оплати від НСЗУ зросли на 445 млн грн, а місячний фонд оплати праці — на 113 млн грн.

Для Хмельницької області сума договорів за напрямом первинної медичної допомоги зросла з 870 млн грн у 2025 році до 1,07 млрд грн у 2026 році. У МОЗ вважають, що цього ресурсу достатньо, щоб підвищити зарплати лікарів первинки до цільового рівня.

Водночас наразі лише 7 із 32 закладів ПМД Хмельниччини забезпечують зарплату лікаря понад 35 тис. грн. Йдеться про лікарів, які мають навантаження не менше 70% від оптимального обсягу декларацій.

Середня зарплата лікаря первинної ланки в області у березні 2026 року становила 26,7 тис. грн. Серед лікарів із навантаженням понад 70% оптимального обсягу декларацій — 29 тис. грн.

Окремо МОЗ і департамент охорони здоров’я Хмельницької області працюватимуть із закладами, де наявного фінансового ресурсу поки недостатньо для виходу на цільовий рівень зарплат. Там мають проаналізувати причини та напрацювати окремі рішення.

Під час зустрічі також обговорили доступність медичних послуг у громадах, зокрема реалізацію програми «Скринінг здоров’я 40+» та програми реімбурсації «Доступні ліки».

Окремий блок стосувався екстреної медичної допомоги. У 2026 році фінансування ЕМД в Україні зросло з 10,9 млрд грн до 13,2 млрд грн. Для Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф фінансування збільшили з 413 млн грн у 2025 році до 483 млн грн у 2026 році.

На цьому тлі середня зарплата лікаря екстреної медичної допомоги в області зросла з 29,4 тис. грн у 2025 році до 39,1 тис. грн у березні 2026 року. Водночас нижчими залишаються зарплати інших працівників ЕМД: у березні середня зарплата парамедика становила 23,9 тис. грн, екстреного медичного техніка — 21,7 тис. грн.

У МОЗ наголошують, що якість роботи екстреної медичної допомоги залежить не лише від державного фінансування. Громади також можуть долучатися до дооснащення пунктів базування, покращення умов для бригад і підтримки необхідної інфраструктури.

Серія зустрічей із регіонами триватиме. МОЗ планує разом із місцевою владою та керівниками закладів аналізувати, як використовується збільшене фінансування, і домагатися, щоб воно відображалося в оплаті праці медичних працівників та доступності медпослуг для пацієнтів.