Більше днів – більше резистентності: час переосмислити тривалість курсів антибіотикотерапії

Вважається, що це необхідно для знищення всіх патогенів і запобігання рецидиву. Однак, за словами доктора Бреда Спеллберга, керівника Медичного центру Лос-Анджелеса, ця рекомендація не підкріплена доказами. Навпаки — кожен додатковий день антибіотикотерапії підвищує ризик розвитку резистентності.

Цю позицію поділяє доктор Луїс Райс, завідувач кафедри медицини Університету Брауна та колишній президент Товариства інфекційних хвороб Америки. На його думку, найефективніша стратегія зниження селективного тиску — лікувати інфекцію рівно стільки, скільки потрібно. Завершення повного курсу доречне для забезпечення адекватної терапії, але не може вважатися дієвим інструментом боротьби з атибіотикорезистентністю.

Ще десять років тому Спеллберг запропонував принцип «коротше — краще», кинувши виклик догмі про перевагу тривалих курсів антибіотикотерапії. Відтоді доцільність його ідеї підтвердили понад 150 рандомізованих контрольованих досліджень, які проводилися в умовах 24 типів інфекцій. Основні дані:

• Позалікарняна пневмонія: 14 досліджень показали, що 3–5 днів терапії так само ефективні, як 5–14 днів.
• Інфекції сечовивідних шляхів / пієлонефрит: 13 досліджень підтвердили ефективність 5–7 днів замість 10–14.
• Внутрішньочеревні інфекції: 3 дослідження показали, що 4 дні порівнянні за результатами курсу з 8–10 днів.

Виняток — підозра на ВАП (вентилятор-асоційована пневмонія) без мікробіологічного підтвердження: ретроспективне дослідження не змогло встановити різницю між ультракороткими 3-денними режимами та курсами тривалістю 2–3 тижні. Звісно, може існувати межа, за якою подальше скорочення курсу почне погіршувати результати, але наразі ця межа в випробуваннях не визначена.