У Міністерстві охорони здоров’я відбулася міжвідомча нарада, присвячена удосконаленню процесів ідентифікації загиблих військових та цивільних осіб. У зустрічі взяли участь представники Офісу президента, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Збройних сил України, міжнародних організацій і громадського сектору.
Учасники обговорили координацію між державними органами, методи ідентифікації тіл репатрійованих осіб у регіональних бюро судово-медичної експертизи та можливі зміни до нормативної бази, які мають прискорити цей процес. Окрему увагу приділили комунікації з родинами загиблих і зниклих безвісти.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук наголосила, що робота з родинами зниклих безвісти та загиблих військових є одним із пріоритетів держави.
«Робота з родинами зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців є одним із пріоритетів держави. Пошук, ідентифікація, збір та обробка даних — усе це має бути предметом координації між державними органами та обʼєднаннями родин. Хочу подякувати саме обʼєднанням родин. За терпіння та конструктив, а також за системність та компетентність. Обʼєднання родин були і є ефективними партнерами держави у роботі щодо зниклих безвісти», — наголосила вона.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив, що важливим фактором є посилення взаємодії між відомствами та розвиток можливостей регіональних бюро судово-медичної експертизи.
«Посилення координації між відомствами та розвиток спроможностей регіональних бюро судово-медичної експертизи є ключовими для швидкої й точної ідентифікації загиблих. Єдині сучасні підходи по всій країні мають забезпечити, щоб кожна родина могла якомога швидше отримати важливу інформацію про долю своїх близьких», — сказав міністр.
Окремим напрямом розвитку системи має стати цифровізація роботи установ судово-медичної експертизи. Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти Артур Добросердов зазначив, що формування електронної бази посмертних даних дозволить прискорити обмін інформацією між відомствами:
«Важливим подальшим кроком для прискорення ідентифікації тіл та взаємообміну інформацією стане цифровізація роботи установ СМЕ. Важливо формувати в електронному вигляді посмертну інформацію по тілах, які досліджувалися у СМЕ. Цей процес впровадження електронної бази в роботі окремих підрозділів СМЕ вже розпочався. Очікуємо якнайшвидшого його масштабування по всій державі.»
У системі судово-медичної експертизи вже впроваджуються нові методи ідентифікації. Зокрема, з 2025 року застосовують сучасні технології відновлення папілярних візерунків та посмертну дактилоскопію. Використання відбитків пальців дозволяє швидше встановлювати особу загиблого шляхом звірки з державними реєстрами.
Крім того, у 2025 році на базі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ розпочав роботу Центр ідентифікації тіл загиблих. Він займається складними випадками ідентифікації, зокрема дослідженням репатрійованих або скелетованих останків. У роботі центру застосовують комплексний підхід — від судово-медичних експертиз до молекулярно-генетичних досліджень.
За підсумками наради учасники домовилися посилити координацію між відомствами, обмін практиками між регіонами та активніше залучати міжнародний досвід для вдосконалення системи ідентифікації загиблих.
Редакторка стрічки новин
