Від стандартів до фінансування: що змінюється у реабілітаційній допомозі

Від стандартів до фінансування: що змінюється у реабілітаційній допомозі /Віктор Ляшко/Facebook

В Україні продовжують розбудову системи безбар’єрності, ключовим елементом якої є розвиток реабілітаційної допомоги. Про результати та нові рішення уряду повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко після засідання Ради безбар’єрності.

За словами міністра, для системи охорони здоров’я центральним напрямом залишається розвиток реабілітаційної допомоги — флагманського проєкту МОЗ:

«Наша мета — якісні, доступні та безоплатні реабілітаційні послуги, орієнтовані на реальний результат для пацієнта та повноцінне відновлення».

Ляшко навів результати, які вже досягнуті: у 2025 році реабілітацію в Україні пройшли майже пів мільйона людей. За перші два місяці 2026 року — понад 36 тисяч пацієнтів. У межах Програми медичних гарантій на 2026 рік на фінансування реабілітаційних послуг передбачено 7,43 млрд грн — це більш ніж на 1 млрд грн більше, ніж торік, і майже у 3,7 раза більше, ніж у довоєнний період.

Паралельно, зазначив міністр, ведеться системна робота над підвищенням якості допомоги. В Україні вже функціонують сім клінічних мультидисциплінарних реабілітаційних центрів досконалості, які виконують роль навчальних і практичних баз для підготовки фахівців. Запроваджено нові академічні програми для фізичних терапевтів, ерготерапевтів, протезистів-ортезистів і терапевтів мови та мовлення. Наприкінці 2025 року затверджено перші стандарти реабілітаційної допомоги, що визначають єдині алгоритми, критерії якості та чіткий розподіл ролей між спеціалістами.

Окремий акцент зроблено на дитячій реабілітації. У МОЗ наголошують, що саме в дитячому віці відновлення має найбільший вплив на подальшу якість життя, тому доступ до якісної допомоги має бути своєчасним і зручним для кожної дитини.

Під час засідання також обговорили низку урядових рішень. Зокрема, старт впровадження нової моделі лікарень сестринського догляду. Це рішення покликане відповісти на зростаючу потребу у довготривалому медичному догляді, зумовлену старінням населення, поширенням хронічних захворювань та наслідками війни. Держава планує поетапно створити мережу закладів із чіткими стандартами допомоги, вимогами безбар’єрності та інтеграцією з реабілітаційною системою. Першим пілотним проєктом стане заклад у Львові.

Ще одним нововведенням стане запровадження наглядових рад у медичних закладах як елементу суспільно-громадянської безбар’єрності. Із 2027 року їх наявність буде обов’язковою умовою контрактування за Програмою медичних гарантій для кластерних і надкластерних лікарень, а з 2028 року — для всіх закладів спеціалізованої допомоги. Більшість у складі таких рад матимуть представники громадськості, що має посилити прозорість, підзвітність і захист прав пацієнтів.