Дозвіл на реалізацію безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях (АЗС) викликав жваву дискусію серед представників держави та фармацевтичного ринку. Під час форуму «ФАРМАПОГЛЯД 2026. Досліджуємо новий ландшафт» учасники панелі обговорили доступність ліків, регуляторні ризики та можливу необхідність перегляду переліку препаратів.
Позиція регулятора
Начальник управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби Сергій Лебідь наголосив, що позааптечний відпуск ліків не є новацією для України.
За його словами, раніше вже діяли механізми «Ліки поштою», відпуск через фельдшерські пункти та доставку операторами поштового зв’язку.
«Ініціатива відпуску безрецептурних лікарських засобів на АЗС — це, перш за все, про доступність 24/7, враховуючи, що вони можуть працювати у період воєнного стану цілодобово і без відключення електроенергії», — зазначив Лебідь.
Він також підкреслив, що вимоги до зберігання лікарських засобів однакові як для аптек, так і для АЗС — з дотриманням умов, визначених виробником. Водночас, за його словами, на практиці перелік препаратів для продажу на АЗС, імовірно, буде обмеженим.
Позиція представників аптечної спільноти
Голова громадської спілки «Всеукраїнська фармацевтична спілка ФАРМУКРАЇНА» Тетяна Котляр заявила, що нинішня модель створює нерівні регуляторні умови.
Вона нагадала, що в аптеках діють жорсткі вимоги до приміщень, температурного режиму, наявності уповноваженої особи та обов’язкової фармацевтичної освіти працівників.
«В аптеці — виробниче приміщення, дезінфекція, кваліфікаційні вимоги. А на АЗС відпускає працівник автозаправки. Де ж тут рівні умови?» — зазначила Котляр.
Вона також звернула увагу на питання контролю віку покупців та можливі ризики передозування безрецептурними препаратами.
Пропозиція: чітко обмежений перелік
Директорка громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» Ірина Суворова наголосила, що в країнах ЄС позааптечний продаж ліків суворо регламентований.
За її словами, там визначаються конкретні міжнародні непатентовані назви (МНН), дозування та навіть формат упаковки.
«Якщо ми говоримо про ОТС-препарати, це понад три тисячі найменувань. Тому мають бути чітко визначені переліки», — зазначила Суворова.
Вона додала, що асоціації вже передали до Міністерства охорони здоров’я пропозиції з урахуванням польського досвіду, де перелік препаратів для позааптечного продажу є обмеженим і чітко структурованим.
