МОЗ розповів про стан медичної системи під час відключень електроенергії

Під час урядової наради міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко поінформував про поточний стан функціонування системи охорони здоров’я та заходи, які реалізуються для збереження доступності медичної допомоги в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру.

За його словами, медична система працює в режимі постійної готовності до реагування на надзвичайні ситуації. Пріоритетом залишається безперервне надання екстреної та іншої життєво необхідної допомоги навіть у разі тривалих або аварійних відключень електроенергії.

Для цього Міністерство охорони здоров’я продовжує системну роботу з підвищення автономності лікарень і оптимізації їхньої роботи, зокрема через ефективний перерозподіл ресурсів і навантаження між закладами.

Автономність медичних закладів передбачає здатність лікарень працювати незалежно від зовнішніх мереж. Йдеться не лише про резервне електроживлення, а й про альтернативне теплопостачання, власні джерела води, стабільний зв’язок і наявність захисної інфраструктури.

Станом на сьогодні всі 632 медичні заклади спроможної мережі, а також багатопрофільні лікарні прифронтових Донецької, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей на 100% забезпечені резервними джерелами електроенергії. У цих закладах встановлено понад 3,5 тис. генераторів, що дозволяє підтримувати роботу критично важливих підрозділів. Окремо сформовано запас пального обсягом понад 3,3 млн літрів.

Крім того, 89% лікарень мають автономне теплопостачання, 63% закладів забезпечені локальними джерелами водопостачання — загалом функціонує 865 свердловин. Ще 468 медичних установ підключені до супутникового зв’язку Starlink, що дає змогу зберігати комунікацію навіть у разі пошкодження традиційних каналів зв’язку.

МОЗ також здійснює щоденний моніторинг роботи медичних закладів, які мають критичне значення для системи охорони здоров’я — зокрема лікарень спроможної мережі, центрів екстреної медичної допомоги та ключових державних установ. У режимі реального часу відстежується забезпечення електроенергією, теплом, водою, зв’язком, а також фіксуються пошкодження внаслідок атак.

На основі цих даних напрацьовано чіткі сценарії дій на випадок погіршення ситуації в енергосистемі. За потреби передбачено перерозподіл пацієнтів між медзакладами в межах регіону або організацію медичної евакуації до областей зі стабільнішою ситуацією.

Паралельно служба екстреної медичної допомоги працює в посиленому режимі, адже під час тривалих відключень традиційно зростає кількість викликів, пов’язаних із травмами, загостренням хронічних захворювань і переохолодженням.

Окремий фокус — на логістиці ресурсів: безперебійному постачанні пального для генераторів, технічному обслуговуванні обладнання, ротації резервних джерел живлення та формуванні запасів води й медикаментів.

У МОЗ наголошують, що робота з посилення стійкості медичних закладів триває постійно, аби пацієнти мали доступ до медичної допомоги навіть в умовах підвищених енергетичних ризиків.