Скринінг здоров’я 40+: які хвороби перевірятимуть і чи готова система

За його словами, серцево-судинні захворювання та цукровий діабет залишаються одними з головних причин передчасної смертності та інвалідизації у світі. Водночас значно зріс і тягар розладів ментального здоров’я — спершу через пандемію COVID-19, а згодом через повномасштабну війну в Україні.

«Інші категорії захворювань, які не увійшли до скринінгу, безумовно, можуть бути важливими для конкретного пацієнта чи для групи пацієнтів, але з популяційної точки зору вони є менш пріоритетними», — зазначив заступник міністра.

Посадовець підкреслив, що держава свідомо обирала напрями, де скринінг є клінічно та економічно виправданим. За його словами, у багатьох країнах навіть із високим рівнем життя до скринінгових програм підходять зважено, адже окремі дослідження можуть давати неоднозначні результати.

«Тож ми свідомо на такі скринінги не йдемо, тому що, по-перше, щодо низки захворювань наразі недостатньо консенсусу в міжнародній літературі. По-друге, їхня економічна і клінічна складова не така приваблива з погляду інвестицій», — пояснив Гончар.

Програма не передбачає онкологічного скринінгу. Водночас сімейний лікар має оцінити індивідуальні показання пацієнта і за потреби скерувати його, зокрема, на мамографію або обстеження на рак шийки матки.

Серцево-судинні захворювання

За словами заступника міністра, в Україні щодня виявляють тяжкі серцево-судинні патології, які часто завершуються летально. Очікується, що скринінг дозволить виявити значну кількість нових випадків, зокрема артеріальної гіпертензії.

«У нас половина пацієнтів з артеріальною гіпертензією не знають, що в них є це захворювання. А половина з тих, хто про це знає, не має прихильності до лікування», — зазначив він.

За експертними оцінками, лише 20–25% пацієнтів із гіпертензією отримують адекватну терапію. Основна мета скринінгу — мотивувати людей вчасно обстежуватися та лікуватися. При цьому не всі пацієнти потребуватимуть медикаментів: для багатьох буде достатньо змін у способі життя, про що лікарі говоритимуть під час консультацій.

Гончар визнав, що споживання лікарських засобів зросте, але назвав це позитивною тенденцією, оскільки нинішній рівень використання антигіпертензивних препаратів в Україні значно нижчий за необхідний. Для цього планується збільшення фінансування програми реімбурсації «Доступні ліки».

Він також повідомив про впровадження оновлених механізмів фінансування кардіохірургічної допомоги, зокрема планового стентування коронарних артерій. У разі виявлення серйозної патології пацієнт отримає направлення і зможе звернутися до закладу, де йому нададуть необхідну допомогу.

«Звісно, у цьому питанні є багато викликів. І я не можу гарантувати, що, скажімо, 1 січня всі проблеми зникнуть. Однак у нас є чіткий план, як підвищити доступність кардіохірургічної допомоги», — сказав заступник міністра.

За Програмою медичних гарантій на наступний рік на кардіохірургічний напрям передбачено 5,5 млрд грн державного фінансування.

Ментальне здоров’я

Євгеній Гончар повідомив, що МОЗ і уряд паралельно розширюють мережу послуг у сфері психічного здоров’я. У кластерних лікарнях відкриваються центри ментального здоров’я, а на амбулаторному рівні доступна допомога психологів і психотерапевтів.

Він визнав, що система наразі не готова прийняти всіх пацієнтів, якби вони одночасно звернулися по допомогу, однак наявна мережа дозволяє збільшувати навантаження. За його словами, ключове завдання — одночасно підвищувати обізнаність населення і спроможність системи охорони здоров’я.

Також заступник міністра зазначив, що всі сімейні лікарі, які працюють у межах Програми медичних гарантій і скринінгу, пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP і можуть надавати базову допомогу з питань ментального здоров’я.

«Крім того, було розширено програму ʼДоступні лікиʼ у сфері психічних розладів. Наразі до цієї програми входить багато сучасних препаратів, у тому числі антидепресантів, протитривожних засобів тощо», — підсумував Гончар.