Міграція українських фармацевтів: галузь втрачає кадри, Європа відкриває двері

Червоненко зазначив, що світ входить у період гострого дефіциту медичних і фармацевтичних працівників: за оцінками ВООЗ, до 2030 року бракуватиме мільйони спеціалістів, найбільше — у країнах із низьким і середнім рівнем доходів. Україна опинилася серед найвразливіших, адже масова міграція після початку повномасштабної війни суттєво посилила дисбаланс. За різними оцінками, від 6 до 8 мільйонів українців перебувають у Європі, і значна частина фахівців уже інтегрувалася в системи охорони здоров’я держав ЄС.

Європейські уряди відкрито підтримують працевлаштування українських фармацевтів: Франція дозволила роботу переміщеним медичним працівникам, Латвія запровадила автоматичне визнання професійних кваліфікацій, а Німеччина дає можливість працювати навіть без повного формального підтвердження диплома — у форматі спостереження за роботою. Це створює регуляторний дисбаланс: там, де в Європі процедури максимально спрощені, в Україні вони залишаються довгими й часто застарілими.

За словами Червоненка, на кадрову кризу накладається й економічний чинник — європейські зарплати у кілька разів вищі за українські, а навантаження на персонал менше. Освітня система також не встигає компенсувати втрати: випускники нерідко або не доходять до практики, або ще під час навчання орієнтуються на роботу за кордоном.

«Український фармацевт, якщо долає мовний бар’єр, знаходить собі роботу», — зазначив Ігор Червоненко, підкресливши, що країна потребує спільної довгострокової стратегії з утримання та повернення фахівців. 

Дефіцит фармацевтів в Україні вже впливає на доступність послуг в окремих регіонах — кадрове навантаження зростає, а система освіти не встигає компенсувати втрати.

«Ми втрачаємо кадри, і разом нам треба напрацювати способи та ідеї, щоб залишити і повернути привабливость професій», — підсумував Червоненко.