Надмірне використання рятівних ліків вказує на неконтрольовану астму

Одне спостережне дослідження визначило її ключові причини: невідповідне призначення ліків, низька прихильність до лікування та неправильна техніку використання інгаляторів.

Засоби швидкої допомоги призначені для швидкого полегшення симптомів астми. До них належать β2-адреноміметики короткої дії (БАКД), які найчастіше призначаються в клінічній практиці, та М-холіноблокатори короткої дії (МХКД). Дослідження та настанови раніше пов’язували часте використання БАКД з несприятливими клінічними результатами, включаючи вищі показники загострення захворювання та підвищений ризик смертності.

Хоча міжнародні настанови рекомендують уникати монотерапії БАКД та визначають порогові значення ризику, конкретних рекомендацій щодо використання МХКД не розроблено, опри їх регулярне застосування в клінічній практиці.

На відміну від добре встановленого зв’язку між надмірним використанням БАКД та поганими результатами, прогностична роль використання близьких за дією МХКД досліджувалася менше.

Дослідження, проведене робочою групою з респіраторних захворювань Іспанського товариства лікарів первинної ланки (SEMERGEN) проаналізувало вплив використання МХКД на результати лікування астми.

Виявилося, що часте використання МХКД асоціювалося з гіршим контролем астми, що свідчить про те, що воно може бути маркером тяжкості захворювання.

На основі цих висновків автори запропонували розглядати часте використання МХКД як ранній попереджувальний сигнал, який можна легко визначити через електронні медичні записи та включити до автоматизованих систем моніторингу та прийняття рішень.