Кузьміних закликав змінити правила аптечного ринку: ліки мають бути доступними, а аптеки — не торговими точками

Без фармацевтів, але з планом продажів

Він розповів, що ліцензійні умови вимагають, щоб лікарські засоби відпускали лише фармацевти або їхні асистенти. Але, за словами Кузьміних, в реальності головна мета аптек — не допомога пацієнту, а виконання комерційного плану.

Аптечні мережі зацікавлені у продавцях, а не у фахівцях. Зафіксовані випадки, коли в аптеках відсутні спеціалісти з відповідною освітою. Це знецінює професію фармацевта і руйнує її статус.

«І є ще одна проблема, менш помітна, але дуже тривожна: справжні фармацевти змушені конкурувати з тими, хто просто вміє продавати. Це повільно, але невпинно руйнує статус професії. Адже фармацевт — це не касир і не консультант. Це — медичний фахівець, який має бути надійним посередником між лікарем і пацієнтом», — зазначив нардеп.

Кузьміних закликав негайно запустити Реєстр фармацевтів — як інструмент громадського контролю та гарантії якості послуг.

Масові порушення та відсутність змін: чому штрафи не працюють

Депутат також повідомив, що з березня 2025 року Держпродспоживслужба провела понад 1150 перевірок аптек щодо дотримання законодавства про ціни. У кожній четвертій зафіксовано порушення. Попри мільйонні штрафи, аптеки продовжують діяти за старими схемами, бо орієнтуються не на пацієнта, а на прибуток.

Аптека має лікувати, а не заробляти на хворобах

Кузьміних наголосив, що закон чітко визначає, що аптека — це заклад охорони здоров’я, а не магазин. Але в Україні ця функція фактично ігнорується.

«Сьогодні ж ми бачимо іншу картину: ринок ігнорує базові принципи. Аптечні мережі створюють монополії, виштовхують незалежних гравців, трансформують аптеку на формат «зручного магазину» — з планами, преміями, «вигідними» пропозиціями. Але світовий досвід — зовсім інший. У розвинених країнах аптека — це частина медичної екосистеми, а не продовження супермаркету», — зазначив він.

Нардеп навів приклад Німеччини, де аптекою може володіти виключно фармацевт, причому один власник має право мати не більше чотирьох аптек. Він також зазначив, що у цій країні заборонені франшизи, мережі та непрозорі форми контролю, а аптеки підзвітні за якість послуг і дотримання стандартів. За його словами, така модель, в якій аптека функціонує як медичний заклад, а не бізнес-інструмент, працює на користь пацієнта, і саме до цього варто прагнути Україні.

Кузьміних закликає до створення нової архітектури фармацевтичного ринку — прозорої, підзвітної й орієнтованої на пацієнта, а не на прибуток.

Врегулювання маркетингу

Після відставки уряду проєкт постанови щодо маркетингу повернули на доопрацювання. Кузьміних закликав до публічного, прозорого обговорення нових правил — з урахуванням інтересів пацієнтів, а не бізнесу.

«Ці кроки непрості, але необхідні. Адже аптека — це не супермаркет і не кіоск. Це частина системи охорони здоров’я. І ми маємо її такою зробити», — резюмував він.

Нагадаємо, попри гучні заяви про глибоку збитковість і загрозу недоступності ліків, великі аптечні мережі в Україні продовжують відкривати нові торгові точки вражаючими темпами. Дисонанс між словами і цифрами стає дедалі очевиднішим — і привертає увагу як держави, так і громадськості.

Ми також розповідали, що поки триває реформа ціноутворення на ліки і держава намагається стримати зростання цін, напрацьовуючи рішення для їх зниження, гравці ринку демонструють свої справжні наміри — чи то дійсно турботу про пацієнта, чи просто бажання отримати надприбутки. В той час як виробники знизили ціни на топ-препарати, вносять їх до Національного каталогу цін і орієнтуються на результати реферування, запропонованого державою, аптечні мережі водночас борються за вигідний для себе відсоток маркетингу, підвищують націнки на ліки, витісняють дешевші препарати дорожчими аналогами і постійно апелюють до втрати рентабельності, загрози закриття аптек та ризику «обвалу» аптечного ринку.