Вчені простежили географію епідемії прокази

Вважалося, що проказа прийшла в Америку з Євразії – на це вказували всі попередні дослідження інфекції Mycobacterium leprae, домінуючої форми прокази. Вчені припускали, що це небезпечне захворювання з’явилося в Євразії в період неоліту приблизно 7000 років тому.

Проте нещодавно науковці з Аргентини та Німеччини реконструювали два геноми Mycobacterium lepromatosis віком чотири тисячі років, виділеного з 4000-річних людських скелетах, які були найдені Чилі. Mycobacterium lepromatosis вважається другою за поширеністю причиною лепри.

«Антична ДНК дозволяє нам глибше досліджувати хвороби, що мають тривалу історію в обох Америках. Сучасні техніки, які використовуються для вивчення давньої ДНК патогенних мікроорганізмів, дозволяють нам досліджувати інші інфекціїї, циркуляція яких видавалася б несподіваною в цьому контексті», — пояснила керівниця групи молекулярної палеопатології з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка Кірстен Бос.

Команда Бос тісно співпрацювала з дослідниками з Аргентини та Чилі, щоб виконати копітку роботу з ізоляції античної ДНК патогенів, вилучених з 4000-річних скелетів, та ідентифікації генетичних сигнатур, пов’язаних з проказою.

Завдяки спільним зусиллям науковців вдалося з’ясувати, що два патогени, які спричиняють одне й те ж захворювання, — Mycobacterium leprae та Mycobacterium lepromatosis — еволюціонували окремо на протилежних кінцях світу протягом тисячоліть.

«Проказу вважають хворобою колоніального періоду, але більш ретельна оцінка ДНК показала, що патогени Mycobacterium leprae та Mycobacterium lepromatosis можуть мати дуже різні історії», — зазначив докторант Даріo Рамірес з Університету Кордови, котрий працював із палеонтологічним матеріалом.

Наразі міжнародна команда збирає інші деталі генетично-палеонтологічного «пазлу», аби краще зрозуміти глобальне поширення інфекції, що залишається небезпечною в деяких регіонах і до сьогодні.