Комбінація з двох кіназних інгібіторів приборкала активність ревматоїдного артриту

Рандомізоване контрольоване дослідження II фази за участю 460 пацієнтів (18–70 років) з помірним або важким ревматоїдним артритом оцінювало ефективність, безпеку та фармакокінетичний профіль експериментального селективного інгібітора інтерлейкін-1-асоційованої кінази 4 (IRAK-4) зимловісертибу, який застосовували в комбінації з тофацитінібом або ритуцитінібом та порівнювали з монотерапією тофацитінібом.

Учасників, які повинні були припинити прийом метотрексату перед рандомізацією, випадковим чином розподілили в п’ять груп з різними схемами терапії:

1. 400 мг зимловісертибу з модифікованим вивільненням + 11 мг тофацитинібу з модифікованим вивільненням (103 учасника),
2. 400 мг зимловісертибу з модифікованим вивільненням + 100 мг ритуцитинібу (101 учасник),
3. 400 мг зимловісертибу з модифікованим вивільненням (77 учасників),
4. 100 мг ритуцитинібу (77 учасників)
5. 11 мг тофацитинібу з модифікованим вивільненням (102 учасника).

Лікування тривало 24 тижні, після чого слідував 4-тижневий період спостереження без фармакотерапії.

Загалом 88,7% пацієнтів продовжили лікування на 12 тижні, а 69,8% — на 24 тижні. Комбінація зимловісертибу та тофацитинібу показала на 12 тижні вищу ефективність порівняно з монотерапією тофацитінібом у зниженні показника активності захворювання, що вимірювалася за шкалою DAS28-CRP.

Комбінація зимловісертибу та тофацитинібу також забезпечувала вищу частку пацієнтів, які досягли ремісії за DAS28-CRP на 24-му тижні, порівняно з монотерапією тофацитінібом (40,8% проти 24,0%).

Зниження балів DAS28-CRP, забезпечене комбінацією зимловісертибу та ритуцитинібу порівняно з тофацитінібом, не було статистично значущим.

Серйозні побічні ефекти були зареєстровані у 53,5% пацієнтів, з найвищою частотою в групі монотерапії тофацитінібом (58,8%) і подібними показниками в усіх інших групах. Найпоширенішими небажаними явищами були інфекції та інвазії (12,6% пацієнтів у групі лікування зимловісертибом \ тофацитінібом).