Дослідники порівняли безпеку й ефективність 36 снодійних препаратів

Для оцінки порівняльної ефективності фармакологічних втручань для коротко- та довгострокового лікування дорослих із розладами сну безсоння оксфордські вчені провели систематичний огляд, який включав 170 рандомізованих клінічних досліджень з загальною кількістю 47 950 учасників.

У відібраних дослідженнях розглядалися ефективність та безпека 36 лікарських засобів різних класів у порівнянні з плацебо.

Показники ефективності втручання визначалися як покращення якості сну за суб’єктивною оцінкою пацієнтів; показники безпеки та переносимості – за частотою розвитку побічних ефектів іприпинення лікування з усіх причин.

Як і очікувалося, деякі снодійні препарати виявилися більш надійними для короткочасного фармакологічного втручання, в той час як деякі провокували значні побічні ефекти.

В цілому, багато ліцензованих препаратів (таких як бензодіазепіни, даридорексант, суворексант і тразодон) були ефективними у лікуванні гострої інсомнії, проте вони асоціювалися з поганою переносимістю або не мали достатніх даних про віддалені результати.

У випадку тривалих курсів лікування есзопіклон і лемборексант були більш ефективними, ніж плацебо, а есзопіклон був також більш ефективним, ніж рамелтеон і золпідем.

Найбільш сприятливими профілями безпеки вирізнялися есзопіклон і лемборексант. Доксепін, селторексант та залеплон переносилися добре, але про них бракувало деяких даних щодо ефективності та деякої іншої важливої інформації.

А от мелатонін, рамелтеон та інші неліцензовані для лікування безсоння препарати не показали загальної терапевтичної користі.

«Ми сподіваємося, що наш аналіз буде дуже корисним для клініцистів, які шукають для своїх пацієнтів найбільш адекватні їхнім потребам варіанти лікування», — відзначили автори роботи.