Створено новий антибіотик, який знищує небезпечні грамнегативні бактерії

Створено новий антибіотик, який знищує небезпечні грамнегативні бактерії

Дослідники розробили новий антибіотик, здатний боротися з небезпечними резистентними до карбапенемів бактеріями Acinetobacter baumannii, що також відомі як CRAB.

CRAB – найпоширеніша причина внутрішньолікарняного сепсису та інших важких інфекцій, які займають перше місце в списку «пріоритетних патогенів» ВООЗ, оскільки людство гостро потребує нових ліків, здатних знищувати ці бактерії. Хоча завдяки профілактичним заходам кількість інфекцій Acinetobacter baumannii в останні роки зменшилася, згідно зі звітом CDC за 2019 рік, ці патогенти вбили 700 людей у 2017 році.

Як і багато інших множинно-резистентних бактерій, таких як деякі штами Pseudomonas aeruginosaі, CRAB є грамнегативними. На відміну від грампозитивних бактерій, грамнегативні бактерії вкриті зовнішньою клітинною мембраною, що складається з молекул ліпополісахаридів – вони захищають мікробів від впливу навколишнього середовища і роблять їх більш стійкими до загроз, у тому числі до антибіотиків.

Щоб розробити новий препарат, який міг би подолати резистентність CRAB, дослідники з Гарварду та Roche звернулися до особливого класу молекул – зв’язаних макроциклічних пептидів, відомих певною антимікробною активністю. Скринінг понад 45 000 таких сполук показав, що одна здатна вибірково знищувати Acinetobacter baumannii. Після невеликих доопрацювань вони випробували препарат: зосурабалпін.

Зосурабалпін вже було успішно протестовано in vitro та на мишах з пневмонією, ранами та сепсисом, обумовленими CRAB. Roche також перевірила безпеку нового препарату у дослідженні за участю 64 чоловіків і жінок. Побічними ефектами зосурабалпіну, які відзначалися загалом дев’яти суб’єктів, були реакції, пов’язані з інфузією, лихоманка, зміни артеріального тиску, нудота та головний біль.

Розглянувши механізм дії нового антибіотика більш детально, дослідники виявили, що він працює шляхом інгібування бактеріального білкового комплексу LptB2FGC. Це блокує процес транспорту ліпополісахаридів на поверхню бактерії, де вони мають утворити ту саму захисну зовнішню мембрану. Натомість ліпополісахариди накопичуються до токсичних рівнів усередині мікроорганізма та зрештою вбивають його.