Мінкультури нелегально потратило на COVID ₴700+ мільйонів

Із цієї суми зазначене міністерство використало понад ₴659 мільйонів не за призначенням.

Про це повідомляє Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури та інформаційної політики України (МКІП) з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

«Аудит засвідчив незадовільний процес підготовки Міністерством культури та інформаційної політики й ухвалення Урядом рішень про виділення коштів із фонду боротьби з COVID-19, а головне – майже повну невідповідність змісту відповідних документів нормам закону про державний бюджет на 2020 рік та порядку використання цих коштів, затвердженого постановою Кабміну від 22 квітня 2020 року», – повідомив член Рахункової палати Андрій Дідик, відповідальний за проведення аудиту.

Перевірка встановила, що в червні 2020 року МКІП звернулося до уряду з проханням виділити йому ₴1,9 мільярди за 11 напрямами. У свою чергу Кабмін прийняв постанову про виділення з фонду боротьби з COVID-19 ₴777,8 мільйонів за 6 напрямами, 5 з яких на суму ₴743,4 мільйонів– неправомірні.

Як зауважтили аудитори Рахункової палати, більшість напрямів узагалі не стосувалися заходів із запобігання хворобі та боротьби з її наслідками, а за суттю є фінансовою підтримкою сфери культури, туризму та креативних індустрій (на видачу різних ґрантів суб’єктам господарювання, виробництво серіалів, розробку електронного ресурсу культурної спадщини, погашення закладами культури заборгованості із спожитих послуг).

Серед іншого аудит виявив, що майже ₴663 мільйони виділили без законодавчих підстав узагалі для використання коштів державного бюджету на надання ґрантів інституційної підтримки.

Унаслідок цього на заходи, що не відповідають напрямам спрямування та цільовому призначенню коштів фонду боротьби з COVID-19, МКІП використало майже ₴60 мільйонів, Український культурний фонд (УКФ) – понад ₴518 мільйонів, Український інститут книги – понад ₴81 мільйон.

Також з’ясувалося наступне: щойно УКФ перераховував ґрантоотримувачам кошти із держбюджету, вони втрачали статус бюджетних і виводились із системи казначейського обслуговування та бюджетного контролю. Це дозволило УКФ уникнути дотримання критеріїв визначення одержувачів бюджетних коштів. УКФ не вимагав підтвердження попереднього отримання доходу від діяльності у сфері культури, туризму або креативних індустрій. При цьому аудитори Рахункової палати встановили 99 випадків, коли УКФ укладав договори з ґрантоотримувачами, які не отримували надходжень у попередньому 2019 році, а 59 з них узагалі не здійснювали в цей період господарської діяльності. За цими договорами перерахували ₴57,5 мільйонів.

Аудит показав, що основна мета надання ґрантів інституційної підтримки у сфері культури, туризму та креативних індустрій – створення робочих місць – не була досягнена. Мало того, протягом 2020–2021 років кількість працівників ґрантоотримувачів зменшилася на 16%. Отже, понад ₴518 мільйонів витратили з державного бюджету неправомірно та нерезультативно. За висновками аудиторів, реалізована (безпідставно за кошти фонду боротьби з COVID-19) система інституційної підтримки виявилася, по суті, механізмом поповнення обігових коштів та короткострокового утримання окремих обраних УКФ недержавних суб’єктів господарювання.

Інший підконтрольний МКІП заклад – Український інститут книги, всупереч законодавству не відмовив у розгляді 14 заявок суб’єктів видавничої справи. При поданні документів вони не підтвердили попереднього видання книжок, тому МКІП неправомірно надав їм ₴5,2 мільйонів ґрантів інституційної підтримки.

Аудит встановив, що нібито на розроблення електронного інформаційного ресурсу МКІП спрямувало ₴1,8 мільйонів. Проте замість розроблення необхідних технічних завдань та програмного забезпечення, воно закупило серверне обладнання, до того ж із порушенням вимог законодавства про розбудову засобів інформатизації. Зрештою електронний інформресурс культурної спадщини не розробили.

Про результати аудиту було поінформовано Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію України.

Рішення та звіт про результати аудиту опубліковані на офіційному сайті Рахункової палати.