Вдосконалено новий метод контролю «першого» діабету, який не потребує інʼєкцій

Цей підхід допомагає пацієнтам з діабетом стати незалежними від постійних інʼєкцій інсуліну, але однією з основних перешкод для його впровадження є недовговічність імплантатів: після пересадки у продукуючих інсулін клітин зрештою закінчується кисень, і вони втрачають свою терапевтичну функцію.

Вчені з Массачусетського технологічного інституту (США), здається, вирішили цю проблему – вони розробили новий бездротовий пристрій, що імплантується, працює без батарейок і забезпечує захист синтезуючих інсулін ксенотрансплантатів від деградації та від імунітету реципієнта.

Девайс американських розробників містить клітини, що синтезують інсулін, а також крихітну «фабрику» з виробництва кисню, необхідного для живлення острівцевих клітин.

Усередині імплантату розміщена протонообмінна мембрана (полімерно-електролітна мембрана \ ПЕМ), яка може розщеплювати водяну пару на водень та кисень. Кисень надходить у своєрідну камеру зберігання, що живить острівцеві клітини через тонку мембрану, проникну для кисню.

Дуже важливо, що цей пристрій працює без дротів чи батарейок. Для розщеплення парупотрібна невелика напруга (близько 2 вольт) – її генерує магнітна котушка за допомогою резонансного індуктивного звʼязку. Настроєна відповідним чином магнітна котушка, розташована зовні, передає енергію на гнучку невелику антену всередині пристрою, забезпечуючи бездротову передачу енергії. Дослідники удосконалять цю деталь таким чином, що її можна буде носити як пластир на шкірі.

Поки девайс перевіряли лише на моделі мишей. Зараз дослідники планують адаптувати O2-Macrodevice для тестування на великих тваринах і, зрештою, на людях.