Вчені запропонували новий підхід до створення біологічних кардіостимуляторів

Насамперед, навіть у найсучасніших кардіостимуляторів немає справжньої вегетативної реакції, вони виходять з ладу, зміщуються та асоціюються з ризиком інфекцій та кардіоміопатії.

Перший біологічний кардіостимулятор був описаний доктором Едуардо Марбаном у журналі Nature у 2002 році, і з того часу вчені запропонували кілька альтернативних стратегій для розробки таких кардіостимуляторів.

Як пояснили співробітники клініки кардіогенетики при медичному центрі «Кедри Синаю» в Лос-Анджелесі, соматичне перепрограмування — стратегія, за якої нормальну клітину перетворюють на клітину водія ритму за допомогою перенесення генів, що кодують фактори транскрипції, які створюють репліки справжніх клітин-водіїв ритму.

«Ті небагато спеціалізованих клітин у нашому синоатріальному вузлі можуть бути перепрограмовані та відтворені», — упевнені автори нового підходу.

Вони зосередилися на соматичному перепрограмуванні з використанням гена TBX18: сплеск його активності у період ембріонального розвитку відповідає за утворення синоатріального вузла. Американські вчені вирішили повторно впровадити TBX18 у дорослу серцеву клітину і таким чином перепрограмувати її у водій ритму.

Автори підходу вже провели серію експериментів на тваринах, в результаті досягши стійкої експресії необхідних білків та посилення частоти серцевих скорочень. Однак головне питання поки що полягає в тому, чи вдасться доставляти TBX18 в таргетний орган мінімально інвазивно.