Антикоагулянти безпечно знижують ризик інсульту після транскатетерної пластики мітрального клапана

Антикоагулянти безпечно знижують ризик інсульту після транскатетерної пластики мітрального клапана

Як показують дані нового метааналізу, застосування антикоагулянтів щонайменше протягом чотирьох тижнів після транскатетерної пластики мітрального клапана знижує ризик інсульту без збільшення частоти кровотеч.

За останні два десятиліття транскатетерна пластика мітрального клапана (TMVR) з використанням системи MitraClip все частіше й успішно використовується для лікування дегенеративної та функціональної мітральної регургітації.

Поширені ускладнення, що виникають після цієї процедури, включають кровотечі та ішемічні події, однак у керівництвах авторитетних кардіологічних товариств не було викладено чіткого антитромботичного протоколу з політикою, заснованої на клінічному досвіді — на що вказали кардіологи клініки Аньхойського медичного університету (Китай), які провели власне дослідження на цю тему.

«Оскільки TMVR повʼязана з пошкодженням ендотелію, а MitraClip збільшує ризик тромбозу до завершення ендотелізації, цей процес повʼязаний з ризиком тромбоемболічного інсульту і вимагає інтенсивної антикоагулянтної терапії для запобігання тромбозу. Та у пацієнтів часто присутні фактори ризику: застійна серцева ниркова недостатність, гіпертонія, цукровий діабет, похилий вік тощо», — пояснили дослідники.

Вони проаналізували дані пʼяти обсерваційних когортних досліджень з 1892 учасниками, в яких порівнювалося використання антикоагулянтів (1209 осіб) з відсутністю терапії антикоагулянтами (683) після TMVR. Для оцінки ризику кровотечі, інсульту та смерті з усіх причин дослідники провели обʼєднаний аналіз.

У різних дослідженнях аналіз показав значно нижчу частоту інсульту серед пацієнтів, які приймали антикоагулянти щонайменше 4 тижнів проти вибірки пацієнтів, яким ці препарати не призначалися. При цьому в обох групах спостерігалася подібна частота кровотеч та ризик смерті від усіх причин.

На думку авторів, результати цього аналізу, заснованого на обсерваційних дослідженнях, мають розглядатися як гіпотезоутворюючі. Добре сплановане великомасштабне РКД зможе підтвердити чи спростувати їхні висновки для визначення стратегій лікування антикоагулянтами у цій популяції пацієнтів.