Результати STELLAR: сотатерцепт змінить парадигму лікування легеневої гіпертензії

«Раніше ми вважали, що легенева гіпертензія — це переважно легенева вазоконстрикція. Тепер ми дізналися, що це не так. Це ремоделювання, викликане гіперпроліферацією ендотеліальних та гладкомʼязових клітин, що вистилають судини. Ця гіперпроліферація провокується дисбалансом антипроліферативних та пропроліферативних медіаторів та повʼязаних з ними білків і лігандів. Сотатерцепт – своєрідна лігандна пастка певних представників сімейства TGF-β, таких як активін A, активін B та GDF11 – злитий білок, який відновлює цей баланс… Це — зворотна реконструкція. Ми не можемо показати цей механізм на людях, але ми бачимо його на тваринних моделях, і всі дані, які ми отримали з досліджень на людях, свідчать про те, що цей препарат звертає перебіг захворювання, принаймні, частково», – коментують дослідники із Ганноверської медичної школи (Німеччина).

У випробуванні STELLAR 323 пацієнти випадково розподілили в групи сотатерцепту (з підвищенням дози) або плацебо. Як первинна кінцева точка була обрана толерантність до фізичних навантажень, що вимірюється відстанню 6-хвилинної ходьби (6MWD), виміряною через 24 тижні після початку лікування. Як вторинні — час до смерті або перше клінічне погіршення після завершення дослідження.

Час клінічного погіршення або смерті від усіх причин при медіані спостереження 32,7 тижнів був значно нижчим у групі сотатерцепту порівняно з групою плацебо. На кінець випробування частка пацієнтів, які померли або показали клінічне погіршення, склала 26,3% у групі плацебо та 5,5% у групі сотатерцепту.

«Це те, чого ми ніколи не бачили раніше. Ми зазвичай спостерігаємо зниження ризику на 40-50%. Ці 84% є чимось нечуваним», — зазначили вчені.

Понад 90% пацієнтів у обох групах відзначали небажані явища, що виникають під час лікування. У групі сотатерцепту зареєстровано більше подій, повʼязаних з лікуванням (47,2% проти 26,9%), але менше подій, що призводять до припинення лікування, подій, що призводять до припинення дослідження, подій, що призводять до смерті, важких подій, серйозних подій та серйозні події, повʼязані з лікуванням, порівняно з групою плацебо. Найбільш поширеними «побочками» у групі сотатерцепту були епістаксис (20,2%), запаморочення (14,7%) та телеангіектазії (14,1%).

Як зазначають експерти, профіль побічних ефектів сотатерцепту значно відрізняється від усіх інших ліків, оскільки «ми втручаємося в систему, в яку ми ніколи не втручалися в медицину, дуже жорстко збалансовану систему ангіогенезу». Це пояснює і системні побічні ефекти, і розвиток телеангіектазії, і носові кровотечі, які, втім, виникали не у всіх учасників випробування.

«Я переконаний, що це означає зміну парадигми лікування пацієнтів із легеневою гіпертензією. Ми продовжимо використовувати доступні на сьогодні засоби як фонову терапію, проте більшість лікарів будуть застосовувати сотатерцепт вже на ранніх стадіях захворювання», — цитує Healio директора відділення респіраторної медицини Ганноверської медичної школи та керівника програми лікування легеневої гіпертензії Маріуса Хопера.