Ірландські фахівці провели обсерваційне дослідження частоти розвитку меланоми на різних ділянках тіла.
Результати їхньої роботи дали змогу визначити, де найчастіше розвивається меланома шкіри.
До ретроспективного аналізу увійшли дані 162 пацієнтів з однієї клініки, в яких було виявлено меланому за період з 2019 по 2021 роки.
Ділянки шкіри дослідники розділили на дві категорії:
- «видимі» або легко доступні для самостійного огляду хворим
- та «невидимі», до яких віднесли потилицю, задню поверхню вух та шиї, плечі, спину, сідниці, задню поверхню стегон, ступні.
На «невидимих» ділянках шкіри меланома частіше розвивалася у молодших пацієнтів (середній вік – 59 років порівняно з 66,5 років у хворих з меланомою на «помітних місцях»).
Загалом меланому на прихованих ділянках шкіри виявляли у 37% випадків, з них 28% виявлено дерматологом випадково в процесі рутинного огляду.
На «видимих» ділянках найчастіше розпізнавали меланому in situ (27,1% проти 10,6% на прихованих ділянках шкіри); товщина пухлини 1 мм по Бреслоу спостерігалася у 38,3% хворих з новоутворенням на «невидимих» ділянках і тільки у 29,4% пацієнтів з «помітною» меланомою.
Найбільш «щільні» меланоми найчастіше виявлялися на спині (52% пухлин з товщиною 1 мм по Бреслоу), а також на потилиці, шиї, задній поверхні стегна (по 17,3%), задній поверхні плечей (8,6%) і стопах (4,3%).
Автори відмічають обмеження дизайну дослідження, проте логічно наголошують на необхідності навчати пацієнтів методикам самостійного огляду всієї поверхні шкіри, включаючи «важкодоступні» ділянки тіла, для своєчасного виявлення новоутворень на шкірі.
