- Категорія
- Новини
Стовбурові клітини знижують нейрозапалення при пріонних інфекціях
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
461
Пріонні інфекції – рідкісні, але руйнівні захворювання, що призводять до незворотної втрати нейронів та характеризуються нейрозапаленням, опосередкованим реактивними астроцитами та активацією мікроглії.
Команда вчених із США вважає, що терапія пріонних хвороб може бути ефективною, якщо починати її на ранній стадій. На цей час у арсеналі лікарів є кілька лікарських сполук – їх було перевірено на тваринних моделях, а всі вони виявилися токсичним.
У новій роботі вчені запропонували використовувати проти нейрозапалення, викликаного пріонами, мезенхімальні стовбурові клітини, отримані з жирової тканини (AdMSC \ adipose-derived mesenchymal stromal cells). В умовах запалення AdMSC виділяють протизапальні молекули, нейротропні фактори та фактори росту. Раніше було показано, що AdMSC сприяють переключенню реактивних астроцитів та активованої мікроглії на протизапальний фенотип. При цьому отримання AdMSC безпечні.
Для нових експериментів використовувалися AdMSC, отримані з абдомінальної жирової тканини дорослих мишей. Клітини обробляли фактором некрозу пухлин-альфа (TNFα) для підвищення експресії генів терапевтичних молекул (TGFβ-1 та TSG-6) і посилення їх функції. У відповідь на гомогенізат мишачого мозку, інфікованого пріонами, експресія TGFβ-1 та TSG-6 також підвищувалася. Оброблені AdMSC мігрували по середовищі у бік гомогенізату зараженого мозку, що підтвердило їхню здатність розпізнавати місця запалення.
При обробці AdMSC клітин мікроглії, що зазнала впливу пріонів, в них пригнічувалася експресія генів TNFα та C1qa, які беруть участь у «перемиканні» астроцитів на реактивний фенотип. Також знижувалася експресія генів прозапальних інтерлейкінів (IL1β та IL-6), інфламасом NLRP3 та інших чинників запалення.
Вчені показали, що у присутності AdMSC експресія маркерів астроцитів та реактивних астроцитів у культурі глії зменшувалася (при пріонній інфекції збільшується кількість астроцитів.)
При цьому AdMSC впливали лише на запалення та жодним чином не зменшували рівень пріонних білків PrPSc у заражених тканинах.
Найближчим часом автори збираються запустити дослідження in vitro та in vivo на моделях пріонних хвороб для підтвердження терапевтичного потенціалу AdMSC.
