Резистентні інфекції викликають не лише антибіотики, а й звичайні ліки

Резистентні інфекції викликають не лише антибіотики, а й звичайні ліки

Як виявилося, зростання бактеріальної стійкості провокують сім класів лікарських засобів, серед яких – популярні інгібітори протонної помпи, бета-блокатори та антиметаболіти, зокрема сульфаніламіди.

Ізраїльські дослідники зʼясували, що поширені фармпродукти значною мірою повʼязані з мікробною стійкістю до антибіотиків, які зазвичай використовуються для лікування інфекцій сечостатевих шляхів (ІСШ) та інших інфекцій, що викликаються грамнегативними бактеріями.

Співробітники Тель-Авівського медичного центру вивчили дані 1 807 дорослих, госпіталізованих у період з 1 січня 2017 року до 18 квітня 2019 року з ІСШ та позитивним результатом посіву на Enterobacteriaceae. Автори перевірили записи їхніх електронних медичних карток про попереднє застосування 22 класів непротимікробних препаратів перед госпіталізацією.

Далі вони ідентифікували стійкі до протимікробних препаратів бактерії більш ніж у половині зразків (944 з 1807). У тому числі були виявлені мікроорганізми з множинною лікарською стійкістю, резистентні до трьох або більше класів антибіотиків (431 з 1807).

Фінальний аналіз показав, що використання семи категорій ліків повʼязано з підвищеною стійкістю до протимікробних препаратів – це:

  1. антидепресанти класу СІЗЗС,
  2. нейролептики,
  3. антикоагулянти апіксабан та ривароксабан,
  4. інгібітори протонної помпи (ІПП),
  5. бета-блокатори,
  6. клопідогрель,
  7. антиметаболіти.

ІПП, бета-блокатори та антиметаболіти були значною мірою повʼязані зі стійкістю до цефалоспоринів третього покоління, триметоприм-сульфаметоксазолу та фторхінолонів.

«Деякі непротимікробні препарати, які часто застосовуються у клінічній практиці, повʼязані зі змінами в мікробіомі кишечника – і саме це може призвести до зростання стійких до ліків бактерій», – пояснюють на перший погляд несподівані результати автори дослідження.