Приблизно 30 трильйонів еритроцитів циркулюють по нашому кровотоку і постачають наші тканини киснем: це їх «канонічна», відома всім і кожному, функція.
Але, виявляється, червоні кровʼяні тільця здатні здивувати навіть біологів — виявилося, вони виконують ще й функцію «сканерів», перевіряючих кров на наявність ознак інфекції та травм.
У міру дозрівання еритроцити втрачають свою ДНК і органели. Безʼядерність і простота будови в цілому змусила вчених сприймати ці клітини як «інертні пакети з гемоглобіном», які не здатні ні на що більше, ніж транспорт кисню. Правда, з часом вчені виявили також і інші функції червоних кровʼяних тілець, такі як контроль рівня оксиду азоту в крові.
Ну, а згідно з новими даними, опублікованими фахівцями Медичної школи Перельмана при Університеті Пенсільванії, еритроцити вловлюють підозрілу ДНК мікробних «загарбників» або пошкоджених тканин і попереджають про цю небезпеку імунну систему.
В принципі, еритроцити могли б стати хорошими захисниками організму — не тільки через кількість, але і тому, що вони здатні проникати в найпотаємніші куточки органів і тканин. Раніше вже навіть довели, що деякі хребетні, в т.ч. риби та птахи, використовують еритроцити для імунного захисту — і навіть «нацьковують» їх на хвороботворні мікроорганізми. Але в організмі людей або інших ссавців досі такого феномена виявлялося, і тільки зараз американські дослідники довели їхню нову функцію.
Як виявилося, еритроцити обладнані певним молекулярним сенсором, toll-подібним рецептором 9 (TLR9), який розпізнає молекули ДНК, що містять в достатку нуклеотидні пари «цитозин-гуанін». Після розпізнавання еритроцит «прилипає» до таких знахідок.
ДНК, насичена парами Ц-Г, специфічна для пошкоджених клітин. Крім того, ДНК патогенів також багата цими подвійними цитозин-гуаніновими «мотивами». Такі нуклеотидні пари ініціюють потужну реакцію з боку імунної системи, і цю «заслугу» приписували в першу чергу білим кровʼяним клітинам, які також несуть TLR9. Але останні дослідження вчених з Пенсільванії показали, що в цьому процесі з самого початку беруть участь еритроцити, які вловлюють патогенні структури в крові та кріпляться до них. Це своєю чергою спонукало до дії макрофаги, які зʼїдали підозрілі «конструкції» разом з приліпленими до них еритроцитами.
Дослідження американських вчених, до речі, пояснює механізм розвитку анемії у пацієнтів з гострими станами, такими як сепсис: макрофаги споживають занадто багато еритроцитів.
На цей момент автори досліджують, чи може ДНК, «прилипла» до еритроцитів, допомогти в діагностиці інфекцій.
