Туберкульоз у 2026: діагностика та лікування в Україні в умовах війни

Ростислав Любевич
Ростислав Любевич. Фото з власного архіву

Напередодні Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом ми говоримо про те, що хвороба нікуди не зникла і продовжує становити серйозну загрозу для громадського здоров’я. В умовах війни ризики лише зростають: пізня діагностика, перерване лікування та обмежений доступ до медичної допомоги можуть сприяти поширенню інфекції.

Про сучасну ситуацію в Україні, виклики системи, підходи до лікування та виявлення хвороби ми поговорили з лікарем-фтизіатром і пульмонологом Ростиславом Любевичем.

Що сьогодні найважливіше знати про туберкульоз? 

Наша країна залишається країною з великим тягарем туберкульозу. Епідемія ще триває. Це не хронічна хвороба. Туберкульоз лікується і виліковується повністю без наслідків, за умови правильного маршруту пацієнта від звернення до отримання першої таблетки. Туберкульоз не лікується роками, за 4-6 місяців можна повністю побороти хворобу, зокрема туберкульоз зі стійкістю до ліків. Війна є великим фактором ризику, адже під час та після воєн у країнах конфлікту захворюваність завжди зростала.

Чи правда, що туберкульоз — це «хвороба минулого»?  

Ні. Захворювання намагаються побороти тисячі років, але через особливості збудника, організаційні труднощі, особливості систем охорони здоровʼя це досі не вдалося. Глобальна стратегія ВООЗ спрямована на повну ліквідацію хвороби, як, наприклад, натуральної віспи. Люди продовжують хворіти як на легеневий, так і позалегеневий туберкульоз. 

Симптоми та рання діагностика

Які перші симптоми туберкульозу люди найчастіше ігнорують?

Хронічний тривалий кашель, задишка, невмотивована втрата ваги, субфебрильна (наприклад, 37,5 градусів) температура. Існує безліч інших причин перелічених симптомів та станів, які можуть маскувати захворювання. 

Чи може людина мати туберкульоз і довго про це не знати? 

Дуже багато випадків з практики, коли туберкульоз виявляли пасивно, тобто під час звичайних профілактичних оглядів. Існують також випадки несподіваного активного виявлення при диференційній діагностиці станів, які навіть можуть бути не повʼязані з легенями.

Як найчастіше передається туберкульоз?

Туберкульоз передається від людини до людини при кашлі, чханні, розмові, навіть співі.

Хто сьогодні має найбільший ризик захворіти на туберкульоз?

Найбільший ризик в осіб, які мають проблеми з імунітетом, адже при потраплянні паличок туберкульозу до організму повністю здорової людини, імунітет частіше вбиває паличку або переводить її у сплячий стан. У сплячому стані паличка активується лише у 10% випадків. Проблеми з імунітетом можуть бути вроджені або набуті. Серед набутих найчастіше це ВІЛ, прийом специфічних ліків, які знижують імунітет (при системних хворобах, множинному склерозі, онкозахворюваннях). Велику роль відіграють і зовнішні фактори: недоїдання, хронічний стрес. Окремою категорією є військовослужбовці, які через надмірні фізичні і психологічні навантаження, перебування у бліндажах, недостатнє харчування стають серйозною групою ризику.

Які обстеження допомагають виявити туберкульоз на ранній стадії?

Банальна рентгенографія органів грудної клітки. Компʼютерну томографію призначає лише лікар після первинної оцінки рентгену. 

Тривалість терапії, ефективність препаратів, небезпека переривання

Скільки зазвичай триває лікування?

Сучасні повністю таблетовані схеми дозволяють побороти туберкульоз за 4-6 місяців. Лише окремі форми туберкульозу, коли розвивається стійкість до найпотужніших препаратів, лікуються довше.

Наскільки ефективним є сучасне лікування туберкульозу?

Сучасні препарати дозволяють повністю очистити організм від палички туберкульозу. Деякі препарати можуть працювати навіть після закінчення курсу прийому. Але це все за умови вчасної діагностики і лікування, безперервного прийому препаратів. 

Чим небезпечне переривання лікування туберкульозу?

Якщо переривати, паличка «вчиться» уникати впливу ефективних ліків, що призведе до наростання стійкості. У таких випадках схеми будуть подовженими, зокрема до 12 чи 18 місяців. Також доведеться застосовувати інʼєкційні препарати та ліки, які мають багато неприємних побічних ефектів. 

Чи може людина повторно захворіти на туберкульоз після одужання?

Може, але за умови корекції способу життя, лікування хронічних хвороб, що впливають на імунітет, постійних чекапів людина повторно не захворіє.

Вплив умов війни на діагностику, лікування та поширення хвороби

Як повномасштабна війна вплинула на ситуацію з туберкульозом в Україні?

Не тільки в Україні, а й у всьому світі. Багато пацієнтів вимушено покинули свої домівки через повномасштабне вторгнення. Разом з Центром громадського здоровʼя ми забезпечили таким пацієнтам продовження лікування в інших країнах, що є дуже важливим, адже перерви у лікуванні, як я вже казав, недопустимі. Війна — це завжди ризик захворіти, адже змінюються умови життя. Відбувається внутрішня міграція, змішування штамів, оскільки відновити прийом ліків вдається не завжди, особливо це стосується прифронтових територій. Пацієнти перебували тривалий час у сховищах зі здоровими людьми, що також є ризиком. У цьому не винні хворі, в цьому винен загарбник, який зіпсував мирне життя українцям. Але знову ж таки, всі заклади охорони здоровʼя, зокрема Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології і алергології ім. Ф.Г. Яновського, де я працюю, Центр громадського здоровʼя, забезпечували контроль лікування.

Чи може хронічний стрес, недосипання та виснаження підвищувати ризик розвитку туберкульозу?

Так, постійний хронічний стрес — це виснаження ресурсів організму та зниження імунітету. Це один з небагатьох важливих чинників, через які хворіють на туберкульоз. Саме тому робота над ментальним здоровʼям — це важливий компонент як лікування, так і профілактики. 

Які труднощі з діагностикою та лікуванням туберкульозу виникають під час війни?

  • Логістичні — ліки доставити важче, зокрема, на прифронтові території. Пацієнти часто зникають, зокрема це повʼязано і з мобілізацією, яка не завжди є запланованою.
  • Ресурсні — грошей на функціонування закладів менше, лікарів-фтизіатрів залишилось мало.
  • Системні — загалом під час війни страждає все, зокрема, і система охорони здоровʼя. 

Чек-апи, контроль хронічних захворювань, ментальне здоров’я

Що кожна людина може зробити, щоб знизити ризик захворювання? 

Чек-апи. Щорічно обстежуватися у сімейного лікаря або самостійно у приватному закладі. Тоді можна виявити не тільки туберкульоз, а й інші хвороби, які можуть стати фактором ризику. Існує спеціальна анкета, за якою можна визначити високий ризик. Лікар скерує на відповідне обстеження. 

Контроль хронічних захворювань. Цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень — хвороби невиліковні, але сучасні ліки дозволяють контролювати симптоми та запобігати ускладненням. 

Працювати над ментальним здоровʼям. Про хронічний стрес сказано немало. Працюйте з психотерапевтом та приймайте ліки за призначенням психіатра — це не соромно. Це дозволить вам прожити життя щасливо. 

Харчування та фізичні навантаження. Це дуже просто, але дуже ефективно підтримує імунітет.

Імуностимулятори та народні засоби підтримки імунітету — марна трата грошей. Краще проконсультуватися з приводу цього з доказовим лікарем.

Самолікування. Не відкладайте візит до лікаря. Штучний інтелект чи гугл можуть завести вас не туди, куди потрібно. 

Ростислав Любевич — фахівець із взаємодії Центру з НСЗУ, має досвід у сфері управління охороною здоров’я. Активно долучається до розробки стратегій, оптимізації медичних послуг згідно з вимогами НСЗУ.

Закінчив Вінницький Національний медичний університет ім М.І. Пирогова, автор наукових праць, учасник дослідницьких проєктів, лектор освітніх медичних платформ.

Професійні інтереси: політика охорони здоров’я, фінансування медичних послуг, освітні ініціативи, контроль якості медичної допомоги, медичні інформаційні системи, захворювання легень, системні захворювання сполучної тканини, порушення імунітету, туберкульоз. 

Стаж роботи за фахом — 6 років.