Ірина Мазур: «Профілактика – головне у збереженні стоматологічного здоров’я»

20 березня – Всесвітній день здоровʼя ротової порожнини. У цей день говорять про пріоритети у підтримці стоматологічного здоров’я, проблеми, які непокоять фахівців у зв’язку зі зростанням тих чи інших хвороб, а також про досягнення галузі за останній час. Про які прориви у стоматології можна говорити сьогодні? 

Дійсно, стоматологія, як і інші медичні спеціальності, дуже швидко змінюється. Кожні два роки з’являються нові технології. Мабуть, такого їх стрімкого розвитку як у стоматології немає в жодній галузі. Ще недавно для протезування пацієнтам робили гіпсові зліпки, потім їх змінили на пластичні, і ось вже доступні інноваційні методи 3D сканування. Вони дають можливість ідеально змоделювати майбутню конструкцію навіть не торкаючись ротової порожнини пацієнта. Все – в цифрі, і процес моделювання, й передача даних зубному техніку тощо. Також сьогодні проводиться багато стоматологічних маніпуляцій під мікроскопом (ендодонтія, протезування, інші), а це означає точність, якість, виявлення супутніх проблем, а не тільки тих, що вже «болять» пацієнту, і тих, що були непомітними за традиційних методів діагностики. Щоправда, нові технології сьогодні не так активно заходять в Україну, як до війни, бо компанії, які виробляють новітнє обладнання, бояться ризиків і стримано ставляться до інвестицій в країні, яка перебуває в зоні особливого ризику.

Також нині українські фахівці використовують дуже передові 3D технології у щелепно-лицевій хірургії, що дуже важливо для відновлення кісток обличчя після тяжких поранень. Те, що наші хірурги можуть зробити сьогодні, здається неймовірним! І дуже шкода, що такі реабілітаційні заходи дуже високовартісні й не оплачуються за ПМГ. Хоча останнім часом низку стоматологічних послуг для військових вже оплачує держава. Тому будемо сподіватися на її підтримку всіх захисників, які зазнали тяжких поранень і травм.

Але попри такий розвиток галузі, ми, стоматологи, констатуємо проблеми, запобігти яким можна не новими технологіями, а лише завдяки запровадженню профілактичних програм та регулярному профілактичному обстеженню пацієнтів з боку фахівців. Те, що може дати профілактика, не може дати жоден лікар з новими технологіями.

Які з цих проблем є найактуальнішими? 

На жаль, внаслідок реформування системи охорони здоров’я в Україні стоматологічні аспекти «випали» з первинної ланки. Згідно з сучасними протоколами, лікар сімейної практики мав би оглядати пацієнта і водночас проводити онкоскринінг ротової порожнини. Але фактично це неможливо, тому що з 2015 року наші лікарі сімейної практики отримуючи первинну спеціалізацію не проходять навчання зі стоматології. Відсутність ранньої діагностики призвело до збільшення кількості українців з раком ротової порожнини. Він має дуже жахливі наслідки. Іноді людина після операції не може навіть розмовляти, вживати їжу, тож вона усамітнюється і страждає вдома. 

До того ж за ПМГ нині оплачуються лише оперативні втручання щодо онкологічних захворювань ротової порожнини, але тягар реабілітаційних заходів лягає на плечі самого пацієнта, а це значні фінансові витрати, далеко не кожен їх може собі дозволити. 

Тому сьогодні питання онкологічних оглядів надзвичайно актуальне. Потрібно проводити диференційовану діагностику захворювань слизової оболонки ротової порожнини, виявляти потенційну злоякісність новоутворень і переводити таку категорію населення на диспансерний огляд.

Чи є якісь перспективи того, що це буде реалізовано?

Наразі планується пілотний проєкт в межах Києва – за програмою «Здоров’я киян». Представники нашої Асоціації та онкологи вийшли з такою ініціативою на Департамент охорони здоровʼя міста Києва. Очільниця Департаменту підтримала нашу ініціативу, й подальші наші зустрічі вже були спрямовані на те, щоб організувати комплекс заходів які ввійдуть до онкологічного скринінгу, визначити відповідний маршрут пацієнтів. Адже дуже часто, коли лікар запідозрить рак у пацієнта й порадить йому зробити біопсію чи пройти детальніше обстеження в онкодиспансері, на цьому фактично втрачається звʼязок між лікарем і пацієнтом. Дійшов пацієнт до встановлення діагнозу та лікування, чи ні – невідомо. За наявності розробленого маршруту пацієнт не «губитиметься». Але тут мають бути конкретні договори між лікувальними закладами, як і куди «передати» пацієнта та інформацію про нього.

Далі маємо визначити, скільки коштуватиме такий скринінг і наскільки держава (у проєкті – бюджет міста Києва) це зможе покривати. У будь-якому разі це невеликі витрати порівняно з тим, скільки витрачається на лікування онкопацієнтів. Надалі, підсумовуючи усі результати, будемо домагатися поширення онкоскринінгу на всі регіони України. 

Тобто онкоскринінги з розробкою чіткого маршруту пацієнта мають бути обовʼязковими для всіх? 

Так, і вони мають бути оплачувані державою, щоб ми залучали до оглядів якомога більшу кількість людей. Адже нині вартість стоматологічної допомоги висока, переважно такі послуги не оплачуються державою, тож пацієнти звертаються до стоматолога лише якщо виникає критична проблема, наприклад, болить зуб. Це не так часто. Тому кожен другий пацієнт, який звертається за онкологічною допомогою з приводу раку ротової порожнини, вже має занедбані форми – третю або й четверту стадію хвороби. Це передбачає дуже складні, травматизуючі оперативні втручання з небажаними естетичними наслідками, через що такі пацієнти інвалідизуються й «випадають» із соціального життя. Але найгірше те, що переважна більшість пацієнтів із задавненим раком ротової порожнини не виживають навіть до року. 

Також варто відзначити, що комплекс усіх заходів в межах скринінгу не буде обов’язковим для всіх пацієнтів. Перший етап – візуальний огляд, це для кожного, якщо підозр не виникає – пацієнт вільний до наступного огляду. Якщо у лікаря є підозра – проводиться лабораторна діагностика. Якщо вона підтверджує ймовірність онкопатології – пацієнту призначають додаткові методи обстеження, у разі потреби – біопсію як золотий стандарт діагностики онкозахворювань.

Наше завдання – по-перше, напрацювати на підставі доказової медицини найбільш інформативні методи діагностики. По-друге, навчити лікарів використовувати такі методи. 

Сьогодні порівнюють будь-які українські моделі зі світовими. Чи є універсальне стоматологічне охоплення населення в країнах Європи?

І в Європі, і в Україні існує універсальне охоплення медичною допомогою населення в цілому – через інститут сімейного лікаря. Це світова практика. Але сьогодні у переважній більшості країн Європи на первинці є не тільки лікар сімейної медицини, а й лікар-стоматолог. Він разом із зубним гігієністом має оглядати пацієнта хоча б раз на рік, а ще краще двічі на рік і робити професійну гігієну. Тобто первинне охоплення стоматологічною допомогою передбачає таке ж відвідування стоматолога, як і сімейного лікаря. Якщо пацієнт цього не робить, у країнах Європи йому не оплачують страховку на лікування у стоматолога. В Україні лікаря-стоматолога на первинці немає. Тож і універсального охоплення стоматологічною допомогою немає. Також у більшості країн розроблені й впроваджуються програми профілактики. 

Чи є у нас відповідні програми профілактики?

Головне, щоб була реальна можливість їх впроваджувати! А це цілий комплекс заходів. Ми всіляко намагаємося доносити до пацієнтів інформацію, як зберегти здоров’я зубів та ротової порожнини. Але доки цю інформацію не доноситиме практикуючий лікар, який часто бачить пацієнта, є ризик, що вона залишиться теорією. Наприклад, цілком можливо виростити дитину без карієсу. Але цьому можуть сприяти тільки батьки, під скеруванням лікаря. 

Наприклад, якщо в дитини є проблеми з прикусом молочних зубів, це наслідок «прогалин» у знаннях та поведінці мами на етапі підготовки до вагітності і самої вагітності. Порушення постійного прикусу свідчить про недопрацювання батьків у збереженні здоров’я дитини у віці від нуля до трьох років.

В цей же період відбувається й процес формування емалі майбутніх постійних зубів.

Тож, наприклад, надмірне вживання антибіотиків може призвести до порушення мікрофлори й поганого засвоєння молочної продукції, внаслідок чого не відбувається достатня мінералізація твердих тканин зубів. 

Додаймо недотримання (чи й незнання правильної техніки чищення зубів, неправильне харчування: солодощі, газовані напої, недостатність необхідних мікроелементів та вітамінів) – ось уже і ранній карієс, який наразі мають багато дітей в Україні. 

До речі, у скандинавських країнах є чітка настанова: батьки можуть пригощати дітей солодощами лише один день на тиждень. Якщо батьки цього не дотримуються, дітьми займаються служби опіки. Так само якщо батьки регулярно не водять дітей до стоматолога на профогляд, погано харчують, не слідкують за здоров’ям, покарання можуть бути суровими – від штрафу до переведення дитини із сім’ї в інтернат. 

У підлітків та молоді – своя «дорога» до стоматологічних проблем: пірсинг язика та губ, через що потім виникають різні проблеми на слизовій оболонці рота, куріння, використання жувальних нікотинових паучів, недбале ставлення до харчування та гігієни зубів. Через що багато у віці 14-17 років вже втрачають по кілька зубів. А потрібно зберегти власні зуби якомога довше! Наприклад, в Японії є такий орієнтир як «80/20», тобто середній вік японця має бути 80 років, і в цьому віці у нього має бути збережено 20 натуральних зубів. І це не побажання, а мета. Тому японці чистять зуби впродовж 10 хвилин, а не поспіхом, один раз на 3 місяці проводять професійну гігієну, відповідно харчуються. Це найкраща усвідомлена з боку пацієнта програма профілактики, яка до всього підтримується страховою медициною. 

Багато людей сприймає стоматологічні проблеми як естетичні. Можливо, це теж можна використати як стимул до збереження стоматологічного здоров’я, адже мода на красу сьогодні в тренді?

Але при цьому на прийом до стоматолога часто потрапляють пацієнтки з ідеальним манікюром, доглянутою у спа-салоні шкірою і водночас занедбаними зубами. Як кажуть, пріоритети дещо збилися з правильного курсу. І мабуть, таки через те, що здорові зуби асоціюються тільки з красивою посмішкою, яку нині можна створити й штучно – імплантами, «непомітними» пломбами тощо. Хоча останні наукові дослідження доводять, що все набагато складніше. 

Один лише цікавий факт. Найновіші технології дослідження мікробіому людини OMICS (аналіз ДНК усіх мікроорганізмів у зразку) дають можливість визначити звʼязок пухлин з мікрофлорою. Так ось сьогодні науковці дуже часто повʼязують розвиток пухлин і різних захворювань саме з мікрофлорою ротової порожнини. Зокрема, є докази такого зв’язку з онкологічними захворюваннями шлунка і кишківника.

Також доведено, що вся мікрофлора ротової порожнини фактично відображається на клапанах серця, спричиняючи їх ураження. Хвороба Альцгеймера також має причино-наслідкові звʼязки з мікрофлорою ротової порожнини. Тому щоразу, коли ми похапцем чистимо зуби чи відкладаємо візит до лікаря при кровоточивості ясен, маємо пам’ятати про те, що це проблема не лише краси чи комфорту, це загроза всьому організму. Якби люди витрачали на догляд за ротовою порожниною стільки часу, скільки витрачають на споживання їжі, а на профілактику стоматологічних хвороб – як на «індустрію краси», стоматологи були б не потрібні. 

До речі, про стоматологів. Як ви оцінюєте рівень їх підготовки та доступність і якість їхніх послуг в Україні? 

Я вважаю, що найточніше їх оцінюють наші пацієнти, які виїхали за кордон і приїздять сюди на лікування. Їм є з чим порівняти і ціни, і якість, і швидкість надання стоматологічної допомоги, і можливості вільного й широкого вибору клініки чи лікаря. Стоматологічна допомога в Україні максимально пацієнторієнтована. І як показали останні роки – конкурентоспроможна. Щодо фахової підготовки. Вона також на належному рівні. На жаль, війна вносить свої корективи – деякі заняття проводяться онлайн, потрібно дбати передусім про безпеку студентів і під час практики. Однак у нас беручка молодь. У них великий інтерес до нових технологій та методів лікування. І достатньо ентузіазму та енергії. Тільки б молоді фахівці не залишали країну через війну. Також добре, що попри війну не припиняється БПР, ці освітні заходи допомагають нашим фахівцям тримати високу планку знань і навичок.