Шеф-редактор thePharmaMedia
Дедалі частіше йдеться про те, що людство вступило в нову еру кардіометаболічних захворювань, при цьому одним з фундаментальних чинників атеросклеротичних серцево-судинних патологій вказується гіпертензія, що поширена серед пацієнтів із цукровим діабетом та ожирінням і сприяє розвитку хронічної хвороби нирок. І для боротьби з цим чинником фахівці пропонують застосовувати оптимізовану зброю – поліпіли.
Поліпіли: історія успіху
У 2003 році двоє британських дослідників, Н. Дж. Уолд і М. Р. Ло, запропонували концепцію «поліпігулки» — комбінації з трьох або більше препаратів, поєднаних в одній таблетці. Передусім, ця концепція пропонувалася як альтернатива традиційній мультимедикаментозній терапії серцево-судинних захворювань з метою покращення медичних результатів шляхом підвищення прихильності пацієнтів до лікування та зниження загальної вартості фармакотерапії.
Перш за все, автори ідеї мали на увазі ліки, які застосовуються для профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ).
Щоб визначити, які саме інгредієнти варто включити в найперший кардіопротекторний поліпіл, Уолд і Ло розрахували відносне зниження ризику для кожного компонента.
Найперший поліпіл
Перший варіант «оригінального» поліпілу був доволі насиченим – він включав один з трьох статинів (10 мг аторвастатину, 40 мг ловастатину або 40 мг симвастатину), три стандартні кардіопрепарати в половині стандартної дози (тіазид, бета-блокатор, інгібітор АПФ), 75 мг аспірину та 0,8 мг фолієвої кислоти.
Категорії та дози препаратів, які знижують артеріальний тиск, автори визначали за допомогою метааналізу короткострокових рандомізованих досліджень. Статини були обрані через їхню здатність знижувати рівень ЛПНЩ до 37%, аспірин був включений після зважування його переваг і ймовірності виникнення кровотечі у пацієнтів з високим ризиком розвитку цього ускладнення. Присутність фолієвої кислоти в оригінальній конструкції таблеток підтверджувалася дослідженнями, які показали, що зниження рівня гомоцистеїну в сироватці крові за допомогою фолієвої кислоти забезпечує додаткове зниження ризику виникнення серцево-судинних подій.
Розмірковуючи суто теоретично, Уолд і Ло спрогнозували, що такий фармацевтичний продукт дозволить світовим системам охорони здоров’я знизити захворюваність на ССЗ більш ніж на 80%.
Хоча початкова публікація дуету британських науковців була сприйнята з певним скептицизмом (а часом і в штики), з часом їхня правота все ж таки була доведена у клінічних дослідженнях, і академічні кола зрештою погодилися, що концепція поліпілів має величезний профілактичний потенціал.
Поширення поліпілів
Вже через десять років після першої публікації Уолда і Ло політаблетки почали розглядати як фонову терапію для первинної профілактики серцево-судинних захворювань, пропонуючи компонувати їх з низьких доз гіпотензивних і ліпідознижувальних засобів, додаючи до формули також аспірин. Втім, різними фахівцями пропонувалися й інші варіанти рецептур — найголовніше, щоб вибір компонентів ґрунтувався на вартості, зручності та побічних ефектах. З часом склад поліпілів було спрощено, враховуючи, що цільові групи пацієнтів мають супутні захворювання, резистентність або гіперчутливість до будь-якого з препаратів, присутніх у «мультипігулці». Також почали з’являтися різні версії політаблеток, які дозволяли б титрувати дози активних компонентів, покращуючи таким чином переносимість та комплаєнс.
Ефективність багатокомпонентних таблеток підтверджувалася масштабними випробуваннями, зокрема «Дослідженням захисту серця» (HPS), яке продемонструвало зменшення ризику судинних подій за допомогою комбінації статину та периндоприлу у пацієнтів після інсульту. Інше дослідження, PROGRESS, продемонструвало зниження ризику інсульту при застосуванні фіксованих доз інгібітора АПФ з діуретиком.
Клініцисти сприйняли цей підхід більш ніж позитивно: поліпіл економив час лікарів, покращував прихильність пацієнтів до терапії та допомагав уникнути помилок з дозуванням. Важливо, що в країнах з обмеженими бюджетами на охорону здоров’я, поліпіли спрощують доступ до лікування, адже всі їхні компоненти є дженериками. Але найголовніше те, що пацієнти, які приймали поліпіли, частіше досягали цільових рівнів артеріального тиску та ЛПНЩ.
Нові дані
Відносно нове дослідження SECURE (2022 рік) за участю 2,5 тис. пацієнтів показало, що «політаблетки» допомагають запобігти комбінації серцево-судинних подій і серцево-судинних смертей у пацієнтів, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда.
У дослідженні 2019 року, в якому брали участь пацієнти з груп ризику, було показано, що поліпіл, який поєднує статин і три антигіпертензивні препарати з фіксованою дозою, знижує ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ) приблизно на 25% порівняно зі стандартними засобами фармакотерапії.
Найсвіжіше випробування, VERONICA, результати якого були оприлюднені в жовтні цього року, показало, що триплет з фіксованими дозами, який містив телмісартан, амлодипін та індапамід, забезпечував кращий контроль артеріального тиску у дорослих з неконтрольованою гіпертензією, ніж при стандартному лікуванні.
