Сорбенти для виведення токсинів: критерії вибору та застереження щодо вживання

Редактор ThePharmaMedia, журналіст

Професор, доктор медичних наук

«Атаки» токсинів пов’язані не тільки з гострим отруєнням, а й з постійним впливом шкідливих техногенних та біогенних чинників, порушеннями роботи різних органів, деякими хронічними хворобами.

Які сорбенти найкраще впораються із зовнішніми та внутрішніми токсинами та алергенами, коли і як проводити детоксикацію організму при різних станах, а також з метою схуднення, — розповідає завідувачка кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, професор, доктор медичних наук Лілія БАБІНЕЦЬ.

Фото з власного архіву

Коли потрібна еферентна терапія ?

Еферентна терапія – виведення з організму екзогенних та ендогенних токсинів і алергенів шляхом їх зв’язування. Для цього використовують сорбенти — групу препаратів, які не надходять до загального кровообігу, але при цьому захоплюють в кишечнику та виводять назовні окремі хімічні речовини, гази, алергени, екзо- та ендотоксини, а також мікроорганізми.

Передусім сорбенти використовують для негайної ліквідації або запобігання симптомів отруєння, при кишкових інфекціях, порушеннях функції нирок, шкірних захворюваннях і навіть для схуднення. Також лікарі призначають їх як початковий захід для лікування гострої діареї та інших станів з метою швидкого і ефективного запобігання втрати рідини і електролітів.

Чи існує ідеальний ентеросорбент?

Основними критеріями вибору ентеросорбенту для полегшення перебігу харчових токсикоінфекцій та скорочення перебігу гострої діареї є наступні:

  • сорбція не тільки бактеріальних токсинів, а й патогенних бактерій
  • підтверджений клінічний профіль ефективності (клінічні дослідження міжнародного стандарту доказовості) та безпечності
  • зручна форма випуску, яка дає змогу легко підібрати дозування залежно від віку пацієнта та важкості інфекції
  • цінова доступність і наявність в аптеках.

Вони працюють: як саме?

Ентеросорбенти відрізняються за мікроструктурою, яка визначає механізм їх дії.

  1. Пористі — працюють за рахунок пор, які всмоктують деякі токсини, а також за рахунок згущення калових мас. При цьому:
  2. відсутня взаємодія з білковими структурами бактерійних токсинів і бактерій-збудників (активоване вугілля, лігнін);
  3. обмежена сорбція — тільки бактерійні токсини (смектит, поліметилсилоксан).
  4. Непористі — вся поверхня мікрочастинок цих сорбентів є контактною та максимально активною по відношенню до білкових структур (бактерійних токсинів і бактерій-збудників). Представником цього класу є кремнію діоксид.

На сьогодні вже можна говорити про декілька поколінь сорбентів. Зупинимося на їх основних характеристиках.

Активоване вугілля – має високу здатність до сорбції нутрієнтів, але не сорбує мікроорганізми, оскільки його пори дрібні й не можуть «захопити» великі молекули (білкові та ліпопротеїдні токсини та мікроби). Натомість активоване вугілля дуже добре сорбує дрібні молекули: вітаміни, амінокислоти та мінерали, а також воду, тому його вживання часто супроводжується закрепами. Також частинки вугілля мають гострі краї, звідси — суттєвий ризик травмування слизової шлунково-кишкового тракту. Також для більшої ефективності рекомендується подрібнювати активоване вугілля.

Діосмектит — механізм сорбції подібний до активованого вугілля: сорбує деякі нутрієнти, не сорбує мікроорганізми, імуноглобуліни, білкові токсини, дає високий ризик закрепів, а при тривалому застосуванні – ризик гіповітамінозу.

Гідрогель поліметилсилоксану (паста або капсули) — механізм сорбції подібний до активованого вугілля: сорбує лише деякі класи нутрієнтів, не сорбує мікроорганізми, частота закрепів і диспепсії також висока. При тривалому вживанні – ризик гіповітамінозу.

Високодисперсний діоксид кремнію — його сорбційний механізм базується на електростатичній взаємодії. Частинки діоксиду кремнію блокують аглютинуючі центри патогенних мікроорганізмів (обволікають їхню поверхню). Має найбільшу спорідненість до великих білкових структур: бактерій, ендотоксинів, продуктів порушеного обміну речовин.

Чим відрізняється біле і чорне вугілля

Обидва препарати є високоефективними проти отруєнь. Однак «біле вугілля» взагалі не містить активованого вугілля (його назва – лише маркетинговий хід). Це сорбент на основі діоксиду кремнію, який застосовується не лише в якості антидіарейного засобу, а й у комплексі лікувальних заходів для покращення функціонального стану печінки, прискорення досягнення повноцінної та стійкої клініко-біохімічної ремісії, вираженої нормалізації лабораторних критеріїв синдрому ендотоксикозу.

З переваг світлого сорбенту – він не фарбує зуби в темний колір, а 2-3 таблетки білого вугілля замінюють 10–12 таблеток чорного.

Окремо хотілося б відзначити переваги гідрогелю метилкремнієвої кислоти. Він

  • виводить токсичні речовини з організму (продукти розпаду білка, білірубін, холестерин, сечовину, креатинін, грампозитивні та грамнегативні мікроби, гриби роду Candida, і навіть деякі віруси)
  • коригує мікробіоценоз кишечника, не адгезує і не пригнічує сапрофітну мікрофлору кишечника
  • відновлює епітелій слизових оболонок ШКТ, підвищує імунний захист епітеліального бар’єра 
  • не виводить мікроелементи та інші важливі для організму речовини.

Де знайти природні сорбенти

Існує ціла низка природних сорбентів. У продуктах рослинного походження сорбентом є клітковина (рослинні волокна). Багато її міститься в житньому хлібі, кашах, вівсяних пластівцях, картоплі, яблуках, винограді. Якщо регулярно вживати ці продукти, покращується моторика кишечника, з організму виводяться токсини, зайвий холестерин, внаслідок чого відбувається зниження ваги і загальне оздоровлення організму.

  • Грейпфрут — допомагає очистити кишечник, містить мінімальну кількість цукру та калорій, що робить його відмінним помічником у схудненні.
  • Яблука — багаті на пектин, розчинну клітковину, яка допомагає регулювати роботу кишечника та виводити токсини. Яблука також корисні для зниження рівня холестерину в крові.
  • Вівсяні висівки — відмінне джерело нерозчинної клітковини, яка допомагає підтримувати здоровʼя травної системи.
  • Банани містять інулін — тип розчинної клітковини, який слугує пребіотиком, сприяючи росту корисних бактерій у кишечнику.
  • Артишоки — містять велику кількість інуліну та інших пребіотиків, які допомагають у регуляції травлення.
  • Чорниця — містить антиоксиданти та клітковину, які сприяють очищенню кишечника.

Ці продукти можуть бути чудовим доповненням до раціону, сприяючи природному процесу детоксикації та підтриманню здоровʼя травної системи.

Найбільш поширені природні сорбенти

  • Пектин: міститься у великій кількості в яблуках, крупах, гарбузах і буряку.
  • Біла глина (використовується у масках для обличчя). Цей мінерал може лікувати, омолоджувати шкіру, очищати організм і навіть загоювати рани.
  • Діоксид кремнію (мінерал): через свої біологічні властивості, здатен виводити з організму важкі метали, а за рахунок дуже дрібної структури починає швидко діяти та виводить найдрібніші частинки токсинів навіть з крові.
  • Хітозан (виробляється з панцира ракоподібних): має імунорегулювальні властивості й покращує обмін речовин.

Ці сорбенти сьогодні можна знайти у складі комплексних засобів, дієтичних добавок тощо. Тому перш ніж їх приймати, важливо враховувати їхні функції та механізм дії в організмі. Наприклад:

  • вживання пектину може посилити терапевтичний ефект або знизити негативний вплив лікарських препаратів. Адже при потраплянні в ШКТ з пектину утворюються гелі, які вистилають стінки кишечника і шлунка та перешкоджають всмоктуванню токсинів в лімфу й кров. При розбуханні пектин вбирає зайву вологу з травного тракту. Встановлено, що 1 г пектину здатний зв’язати 150-400 мг важких металів.
  • хітозан має унікальні сорбційні властивості, здатен виводити з організму не лише токсини природного походження, а й радіонукліди та вільні радикали. Це особливо актуально для жителів промислових регіонів і великих міст. Крім того, хітозан нормалізує роботу ШКТ і, що дуже важливо, сприяє зменшенню маси тіла.

Засоби для очищення організму – що покласти в домашню аптечку

  • Сорбенти. Їх застосовують при отруєнні, у тому числі й алкоголем, коли необхідно вивести з організму токсини та продукти його розпаду. Бувають сорбенти із додаванням пробіотика. У такому разі їх можна використовувати для виведення токсинів та покращення мікрофлори кишечника.
  • Засоби для поліпшення перистальтики, у тому числі проносні. Застосовують при закрепах і при ослабленій роботі ШКТ, коли такі проблеми виникають через сидячий спосіб життя, неправильне харчування, дисбактеріоз, дотримання жорстких дієт або з інших причин.
  • Засоби від діареї. Можуть виконувати функцію сорбенту і знищувати хвороботворну флору, зменшувати активність перистальтики. Тому до них можна віднести ті протидіарейні ліки, які містять сорбенти.
  • Фіточаї для покращення роботи ШКТ, печінки та жовчного міхура. Мʼяко стимулюють відтік жовчі, виводять токсини, усувають запалення та покращують стан слизової оболонки шлунка. Серед найкращих очищувальних чаїв — липа, іван-чай, мʼята, материнка, звіробій, чебрець, малина. Вони виводять шлаки і токсини, покращують колір і стан шкіри, нормалізують обмін речовин.

П’ять правил ефективного і безпечного вживання сорбентів

  1. Пийте достатньо води під час вживання сорбентів для підтримки гідратації та ефективного виведення токсинів.
  2. Не змішуйте сорбенти з ліками. Сорбенти можуть впливати на всмоктування ЛЗ, тому важливо дотримуватися інтервалу в 1-2 години між прийомом сорбентів та інших лікарських препаратів. Це особливо важливо у разі вживання життєво необхідних медикаментів (для лікування серцевих захворювань, контролю цукрового діабету, гормональних засобів тощо). Також сорбенти не рекомендується вживати разом з алкоголем, іншими сорбентами або вʼяжучими препаратами та важливими добавками (наприклад, жиророзчинними вітамінами).
  3. Врахуйте проти покази до вживання сорбентів:
  4. атонія кишечника (знижений тонус кишечника)
  5. кишкова непрохідність
  6. шлунково-кишкова кровотеча
  7. індивідуальна непереносимість або алергія на компоненти сорбенту
  8. виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення.
  9. Не зловживайте сорбентами. Надмірне їх використання може призвести до порушення нормального балансу кишкової мікрофлори, що, своєю чергою, може спричинити проблеми з травленням. Окрім таких побічних дій як закреп або діарея, може погіршитися засвоєння поживних речовин, вітамінів і мінералів. При тривалому використанні сорбентів може виникнути дегідратація або дисбаланс електролітів.
  10. Консультуйтеся з лікарем. Найкраще це робити до початку лікування. Хоча більшість сорбентів вважаються відносно безпечними, обережно до їх вживання мають поставитися вразливі категорії пацієнтів:
  11. за наявності хронічних захворювань та у разі постійного вживання інших препаратів
  12. вагітні
  13. діти. Зазвичай педіатри призначають сорбенти в менших дозах, або такі, що спеціально адаптовані для дитячого віку. Надмірне використання сорбентів у дітей може призвести до порушень травлення або дегідратації.

Якщо ж ви почали приймати сорбенти при отруєнні самостійно, але ваш стан не покращується протягом 3-4 годин, негайно зверніться до лікаря. Якщо ви вживаєте сорбенти для зменшення симптомів алергії, а стан не поліпшується протягом 12 годин, вам також необхідна консультація лікаря.