Мелазма: нові стратегії медикаментозного лікування

Але, попри технологічний прогрес, списувати з рахунків «стару добру» фармакотерапію поки що зарано. Тим більше коли йдеться про лікування мелазми, адже при цьому стані після лазеротерапії часто виникають рецидиви.

Мелазма – стан, також відомий як меланодермія – порушення пігментації, яке проявляється зміною кольору шкіри у вигляді розлитих необмежених плям. Пацієнтам з мелазмою потрібна тривала підтримуюча терапія. І якщо підійти до проблеми з усією увагою, таке лікування може бути дуже персоналізованим – отже, максимально ефективним.

Основа лікування мелазми: препарати з гідрохіноном

Основою терапії мелазми залишаються місцеві депігментуючі засоби на основі гідрохінонону. Цей інгібітор тирозинази використовується як монотерапії, так і в поєднанні з іншими препаратами.

Гідрохінонон можна застосовувати у вигляді крему чи розчину на спиртовій основі; стандартна концентрація — 2-4%, хоча є препарати, які містять більшу кількість цієї речовини.

Ефективність гідрохінону залежить від дози, але разом із концентрацією виникає і ризик побічних ефектів: подразнення шкіри, фототоксичність, незворотний екзогенний охроноз (може виникнути при тривалому застосуванні навіть низької дози гідрохінону).

Не можна використовувати монобензиловий ефір гідрохінону, який викликає незворотну локалізовану або генералізовану вітіліго-подібну лейкодерму.

Постійне використання гідрохінону може спровокувати екзогенний охроноз (потемніння тканин). Тому місцеве лікування мелазми гідрохіноном має перемежовуватися циклами застосування інших освітлювальних засобів. Підбирають топічні засоби з такими активними речовинами (різного рівня ефективності), як

• транексамова кислота,
• альфа-арбутин,
• лігнін-пероксидаза,
• 4-н-бутилрезорцин,
• цистеамін,
• метимазол,
• глутатіон,
• комплекс Melavoid – запатентований склад на основі берхавії (Boerhavia diffusa),
• екстракт сої.

Також включають до складу топічних препаратів для лікування мелазми кислоти – азелаїнову, койєву, аскорбінову тощо.

Різні кислоти використовують і в хімічних пілінгах – ще одному варіанті лікування меланодермії. Багато фахівців та пацієнтів віддають перевагу гліколевому пілінгу перед саліциловим та іншими, оскільки він дешевий і не вимагає багато часу на відновлення.

Хімічні пілінги добре поєднуються із лікуванням лазером. Лікування лазером допомагає збільшити проникність шкіри для топічних засобів, тому лазерну терапію часто комбінують з лікуванням гідрохіноном, яке в таких умовах стає більш ефективним.

Місцеве лікування може доповнюватись пероральними антиоксидантами.

Нова стратегія лікування мелазми: фітоекстракт та транексамова кислота

У свідомості багатьох лікарів та пацієнтів закріпилася думка про те, що у весняно-літній сезон ризиковано застосовувати зовнішні відбілюючі препарати або проводити хімічні пілінги, обробку лазером, оскільки це може спровокувати посилення гіперпігментації. Але у разі меланодермії практично неможливо отримати результат, якщо одну половину року використовувати депігментуючі засоби та проводити активні процедури, а другу не діяти.

Ось якраз для такого «пасивного» лікування мелазми розроблено перспективну стратегію – пероральну терапію засобами на основі екстракту Polypodium leucotomos (PLE).

Polypodium leucotomos – папороть із сімейства Polypodiaceae, що має антиоксидантні властивості, яка, як було показано, має фотозахисну дію проти УФ-А та УФ-В випромінювання. У певному сенсі PLE діє як «внутрішній сонцезахисний крем», хоч і не замінює звичайний санскрин, але додає додатковий захист від ультрафіолету.

Пероральні засоби на основі Polypodium leucotomos підтвердили свою ефективність у клінічних дослідженнях.

Додаткове використання PLE покращує та прискорює результат, досягнутий при використанні гідрохінону та сонцезахисного крему.

У контексті лікування меланодермії обговорюється роль перорального прийому транексамової кислоти, антифібринолітичного агента, що застосовується для запобігання крововтраті. Нещодавно його почали використовувати off-label в дерматології (низькі дози: від 500 до 1500 мг на день), і багато фахівців характеризують цей препарат як «прорив у лікуванні меланодермії». Хоча поки що його застосування обмежене у звʼязку з побоюваннями щодо тромбоемболії. Цей препарат не призначають пацієнтам з підвищеним ризиком утворення тромбів, включаючи курців та людей, які приймають пероральні контрацептиви.

Ефективність транексамової кислоти у лікуванні мелазми була підтверджена у випробуваннях. В одному дослідженні за участю 561 пацієнта з меланодермією у 90% спостерігалося клінічно значуще поліпшення після лікування транексамової кислоти протягом 4 місяців у середньому, і лише у 7% відзначалися побічні ефекти (найчастіше здуття живота та біль). Лікування було припинено в одного пацієнта, у якого розвинувся тромбоз глибоких вен і діагностували спадковий дефіцит плазмового протеїну S – важливої ​​ланки антикоагулянтної системи.

На жаль, панацеї від цього стану немає – гіперпігментацію можна знизити, але мелазма часто повертається, зазвичай, після дії сонця. Як відомо, мелазма може бути епідермальною (поверхневою) і дермальною (глибокою), і в другому випадку лікування буде більш тривалими, складним і часто розчаровуючим.