Ризик виникнення інсульту: як фармацевт може допомогти пацієнту

Ризик виникнення інсульту: як фармацевт може допомогти пацієнту /freepik

Щорічно 29 жовтня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з інсультом. Ця проблема нині дуже актуальна, оскільки є головною причиною смертності у багатьох розвинених країнах. В Україні в умовах війни важливо консолідувати всі сили на її подолання.

Володимир КОРОЛЕНКО, заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, доктор медичних наук

Фото з особистого архіву

Роль фармацевтичної опіки зростає

Зокрема, фармацевтична опіка дає змогу залучати фармацевтів до тісної співпраці з медичними працівниками у цьому напрямку. Таким чином здійснюється комплексна програма взаємодії фармацевта та медичного працівника, фармацевта та пацієнта протягом усього періоду медикаментозної терапії, починаючи з моменту призначення ліків до їх відпуску в аптеці.

Від фармацевтичного працівника в цьому питанні залежить багато, адже нині профілактика інсульту не менш важлива ніж його лікування. Тож фармацевт повинен:

  • проконсультувати відвідувача щодо загрози серцево-судинних захворювань, зокрема, гіпертонічної хвороби (артеріальної гіпертензії) – небезпечного захворювання, яке скорочує тривалість життя та призводить до інвалідизації,
  • нагадати про необхідність профілактики інсульту, своєчасного виявлення й лікування,
  • надати роз’яснення, що на початкових стадіях артеріальна гіпертензія може не проявлятися і не впливати на самопочуття, водночас підвищений артеріальний тиск запускає низку патологічних змін в серці, судинах, нирках, сітківці ока, головному мозку, що призводить до виникнення головного болю, погіршення зору, памʼяті, сну, зниження розумової діяльності, розвитку інфаркту міокарда та інсульту,
  • привернути увагу відвідувача до факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань: паління; підвищеного рівня холестерину; наявності надлишкової маси тіла; недостатньої фізичної активності; зловживання алкоголем;
  • за потреби виміряти відвідувачу тиск, а якщо його стан критичний, викликати «швидку». 

Програма «Доступні ліки» — яку інформацію має отримати пацієнт

Безперечно, першим, хто має поінформувати його про наявність такої програми має бути сімейний лікар. Однак не всі пацієнти звертаються до нього, особливо якщо не підозрюють у себе наявності гіпертонічної хвороби чи інших проявів ССЗ, або ж купують ліки, які їм призначали набагато раніше. Тому фармацевт своєю чергою має поінформувати відвідувача аптеки про особливості реалізації програми реімбурсації «Доступні ліки», яка, зокрема, поширюється на лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань.

Зокрема, фармацевт повинен:

  • довести до відома пацієнта, що отримати ліки за згаданою програмою можна за наявності е-рецепта;
  • пояснити, в які заклади охорони здоров’я можна звернутися для отримання консультації лікаря та відповідного рецепта;
  • нагадати, що програма «Доступні ліки» продовжує працювати в умовах воєнного стану;
  • повідомити, що пацієнти, які потребують амбулаторного лікування серцево-судинних захворювань, можуть отримати ліки, що входять до програми, безоплатно або з невеликою доплатою;
  • зауважити, що в умовах воєнного стану пацієнти можуть отримувати «Доступні ліки» як за електронним, так і за паперовим рецептом, але лише в тих аптеках, які уклали договір з Національною службою здоров’я України на відпуск препаратів за програмою.

Ціни на індикаторні ліки – під контролем

Водночас слід відзначити, що Держлікслужба за дорученням міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка проводить постійний моніторинг рівня цін на індикаторні лікарські засоби. Зокрема, відстежується вартість таких препаратів як Каптопрес (для лікування артеріальної гіпертензії – одного із факторів виникнення інсульту) та Кардіомагніл (для профілактики тромбоутворення та лікування гострої й хронічної ішемічної хвороби серця). Мета такого моніторингу — запобігання випадкам зростання цін на соціально значущі препарати в умовах воєнного стану.