- Категорія
- Ліки
Прострочені ліки ще здатні лікувати та рятувати життя
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
4830
Шеф-редактор thePharmaMedia
Питання раціонального використання ресурсів, у тому числі ліків, став перед нами різко і гостро: їх не вистачає ні воїнам, ні пацієнтам. Проте багато в чому відповіді на це питання вже знайдені – американськими військовими відомствами, експертами FDA та вченими з різних країн, які зібрали дані про ефективність препаратів, які вичерпали термін придатності.
Днями, перевіряючи похідно-автомобільну аптечку, я з великим жалем позбавилася простроченого на більш ніж рік адреналіну. Через день знайшла тут же статтю, в якій йдеться про те, що навіть такі білки можуть ще довго працювати після «прострочення». Зʼясувалося, що при аналізі препаратів адреналіну, протермінованих від 25+ місяців, чимало із них містили понад 80% діючої речовини. Хоча інше випробування, проведене на застарілих аутоінжекторах EpiPen®, показало не такі гарні результати: біодоступність епінефрину в цьому випадку неухильно знижувалася в діапазоні застосування від 1 до 90 місяців після вказаного терміну придатності на упаковці.
У будь-якому разі, сьогодні викидати такі препарати шкода. І я вирішила вивчити питання працюючих, хоч і прострочених ліків глибше.
Насправді проблема неефективного використання ЛЗ – їх списують і утилізують тоннами, оскільки багато не застосовується вчасно – турбує експертів уже давно, адже це не лише витрата зайвих грошей, а й збитки навколишньому середовищу. У нас ця марнотратна практика виявила ще й третій аспект: через війну життєво необхідних ліків зараз на всіх не вистачає.
Прострочені ліки: все ще в кондиції
Питанням, наскільки знижує фактичну ефективність ліків закінчення їхнього терміну придатності, визначене виробником, неодноразово задавалися численні експерти та авторитетні профільні організації. Довгостроковому вивченню стабільності препаратів було присвячено численні дослідження різних масштабів. І в багатьох випадках відповіді на це питання були оптимістичні: «прострочка» позначається на дії препаратів не не настільки критично, як цього можна було б очікувати.
Деякі дослідники навіть виявили, що 90% із понад сотні препаратів, як ОТС, так і рецептурних, добре працювали навіть через 15 років після закінчення терміну придатності.
Ще одне випробування показало, що чотири продукти,
- таблетки каптоприлу,
- капсули флуклоксациліну,
- цефокситин розчин для інʼєкцій
- та таблетки теофіліну,
які зберігалися при температурі навколишнього середовища протягом 18-170 місяців після закінчення терміну придатності, зберігали не менше 98% активності.
Отже, дата закінчення терміну придатності на упаковці не може сприйматися як однозначний вердикт про непридатність або марність препарату. Знати б ще які з них діють, а які ні.
Хоча це теж перевіряли – і не один раз.
Фактичний термін придатності ліків: дані програми SLEP, яка перевіряє «прострочку»
Американська медична асоціація (АМА) нещодавно переглянула процедури встановлення термінів придатності фармацевтичних продуктів, а також анонсувала клінічні та фінансові наслідки встановлення таких термінів. AMA дійшла до висновку, що фактичний термін придатності деяких лікарських засобів перевищує термін їхньої придатності, зазначений на етикетці.
Це підтверджують дані глобальної програми продовження терміну експлуатації (SLEP – Service Life Extension Program, вона ж Shelf Life Extension Program), якою спільно займаються американські відомства, FDA та Міністерство оборони (DOD), вже протягом 20 років.
Дані SLEP підтверджують висновки про те, що багато препаратів при правильному зберіганні можуть бути ефективними навіть після закінчення терміну придатності.
Вважається, що SLEP — найбільше із існуючих джерел інформації про фармацевтичну стабільність лікарських засобів на сьогодні.
На цей час у SLEP зібрана інформація відносно профілю стабільності 122 різних фармацевтичних препаратів, відібраних із 3005 різних партій, які спостерігаються численними експертами, починаючи з 1986 року.
Результати розширення терміну придатності «прострочки» було зведено кілька таблиць, у яких ці продукти розподілялися по групах залежно від вибірки (числа перевірених лотів) і показників стабільності. Тут наводяться найперевіреніші та надійніші у цьому відношенні ЛЗ.
| ЛЗ | Форма | Продовження терміну (міс): Середнє значення | Подовження терміну (міс): Діапазон застосування |
| Амоксицилін натрію | Пігулки | 23 | 22–23 |
| Ципрофлоксацин | Пігулки | 55 | 12–142 |
| Димедрол | Шприці | 76 | 33–126 |
| Доксицикліну гідрохлорид | Капсули | 50 | 37–66 |
| Доксицикліну гідрохлорид | Порошок | 27 | 14–52 |
| Галотан | Рідина | 67 | 51–92 |
| Маннітол | Р-н для ін'єкцій | 66 | 21–109 |
| Морфін сульфат | Шприці | 89 | 35–119 |
| Налоксон | Р-н для ін'єкцій | 77 | 60–95 |
| Оксацилін натрію | Порошок | 56 | 28–116 |
| Йодистий калій | Пігулки | 69 | 28–184 |
| Бікарбонат натрію | Р-н для ін'єкцій | 55 | 14–101 |
| Хлористий натрій | Зрошення | 72 | 40–108 |
| Натрію тіосульфат | Р-н для ін'єкцій | 131 | 24–151 |
В обох випадках (таблицях) термін придатності препаратів було суттєво продовжено. Загалом термін придатності 2650 (88%) з 3005 лотів був продовжений в середньому на 66 місяців. На підставі перевірки та оцінки стабільності термін служби 88% з перевірених ЛЗ було продовжено як мінімум на рік після початку «прострочки».
Все ж таки зазначається, що прогнозування розширення терміну придатності – завдання все ж таки непросте. Через варіабельність від партії до партії стабільність та якість прострочених препаратів можуть визначатися та контролюватися лише шляхом періодичного тестування та систематичної оцінки кожної партії.
| ЛЗ | Форма | Продовження терміну (місяць): Середнє значення | Продовження терміну (місяць): Діапазон застосування |
| Ампіцилін | Капсули | 49 | 22–64 |
| Атропіна сульфат | Автоінжектор | 31 | 25–38 |
| Циметидин | Пігулки | 67 | 59–75 |
| Ципрофлоксацин | Суспензія | 32 | 25–40 |
| Енфлуран | Рідина | 48 | 15–94 |
| Ефедріна сульфат | Р-н для ін'єкцій | 46 | 21–80 |
| Фентаніла цитрат | Р-н для ін'єкцій | 84 | 70–96 |
| Гвайфенезин | Пігулки | 85 | 39–122 |
| Гідроксиетилкрохмаль у фізрозчині | Р-н для ін'єкцій | 44 | 30–61 |
| Гексахлорофен | Емульсія | 81 | 58–106 |
| Кетамін | Р-н для ін'єкцій | 64 | 42–87 |
| Мебендазол | Пігулки | 58 | 28–89 |
| Меперидин (петидин) | Р-н для ін'єкцій | 89 | 32–128 |
| Фенітоїн натрію | Р-н для ін'єкцій | 63 | 29–100 |
| Йодистий калій | Гранули | 254 | 225–278 |
| Повідон-йод | Мазь | 65 | 35–134 |
| Прометазин | Р-н для ін'єкцій | 51 | 28–73 |
| Тріамтерен та гідрохлортіазид | Капсули | 19 | 18–19 |
| Цинкова сіль ундеціленової кислоти | Порошок | 68 | 43–82 |
Важливий момент
Слід зазначити, що майже всі дослідження з «прострочення» проводився з препаратами, які у належних умовах та його результати не можна беззастережно екстраполювати на всі ЛЗ. Наприклад, у тій же програмі Shelf Life Extension використовувалися виключно фармпродукти, що були запечатані в оригінальних упаковках і зберігалися в контрольованих військових умовах. Певні партії ЛЗ, термін придатності якого закінчувався, вибиралися до участі у програмі. Після чого запечатані контейнери з ЛЗ із зазначеної партії передавалися координатору FDA для перевірки у польових лабораторіях відомства. Зразки піддавалися серії строго регламентованих тестів, після чого результати перевірялися ще раз ученими з інших держструктур.
Безумовно, термін дії препаратів значно продовжує їхнє належне зберігання. Аптечка у ванній кімнаті – не найкраще місце для зберігання медикаментів через високу температуру та вологість. Також ліки (автомобільна аптечка) не повинні залишатися у розжареному чи перемороженому автомобілі.
Лікарські засоби максимально зберігають свою стабільність, якщо зберігаються в сухому, прохолодному місці далеко від джерел світла і з неушкодженою щільною упаковкою.
Зберігання ліків у прохолодному місці, наприклад, холодильнику з температурою +4 за Цельсієм, допоможе зберегти їм свою стабільність — а відтак і терапевтичну потужність — протягом багатьох років.
Поширені ліки — найнестабільніші та найнадійніші
Це правда, що ефективність ліків може зменшуватися з часом, але більшість їх фармакотерапевтичного потенціалу зберігається навіть через роки після «прострочки».
Є, щоправда, винятки — «тендітні» у відношенні часу зберігання препарати:
- нітрогліцерин,
- інсуліни
- та антибіотики у рідких лікарських формах.
Але все ж таки більшість препаратів цілком довговічні, як і ті, що випробовувалися в описаних програмах.
Препарати у вигляді розчину, особливо для інʼєкційного введення, викидаються без міркувань і сумнівів, якщо при огляді флакона відзначається зміна чи втрата кольору або осад.
Препарати у вигляді розчину або відновленої суспензії, які потребують охолодження (наприклад, суспензія амоксициліну), можуть втратити активність, якщо вони використовуються після закінчення терміну придатності. При лікуванні інфекції таким антибіотиком можуть виникнути проблеми, зокрема резистентність.
Найнадійніші у цьому контексті – тверді лікарські форми, такі як таблетки та капсули.
Вік та старіння ліків: замість підсумку
Потенціал практично кожного лікарського засобу поступово та неухильно знижується, починаючи з моменту його виготовлення – та цей процес не є спонтанним або нерегульованим після закінчення терміну придатності. Тож якщо подумати, то «дата Х» не обовʼязково свідчить про втрату препаратом ефективності або про різку зміну профілю безпеки.
Виходить, що термін придатності препарату, як і вік людини – це просто цифра? Що ж, дискусії про закінчення реального терміну придатності ліків ще тривають.
Міжнародна конференція з гармонізації (ICH) визначає термін придатності як «проміжок часу, протягом якого очікується, що препарат залишатиметься в межах затвердженого терміну придатності за умови, що він зберігається в умовах, зазначених на етикетці упаковки».
Згідно з опитуваннями, переважна більшість фармацевтів не вважають використання препарату з терміном придатності, який уже минув, безпечним.
З іншого боку, у різних відомств посилюється занепокоєння щодо того, що термін придатності «де-юре» може бути помітно занижений порівняно фактичного терміну придатності лікарського засобу.
Не просто цифра
Фармвиробники повинні встановлювати термін придатності кожного продукту. Термін придатності, зазначений на етикетці, оцінюється за допомогою відповідних тестів на стабільність відповідно до чинних норм виробничої практики, встановлених та контрольованих державним регулятором (такими як ЕМА або FDA). Без цих даних регулятор навіть не розглядатиме досьє на реєстрацію ЛЗ.
Початкова дата закінчення терміну придатності ґрунтується на масиві даних про стабільність, зібраних у режимі реального часу (зазвичай тих, що беруться із тестових партій).
Ця початкова цифра може пізніше змінюватись за умови надходження прийнятних допоміжних даних від виробника на основі прискорених досліджень стабільності та фактичних даних про стабільність у режимі реального часу, зібраних із перших трьох виробничих партій.