Тепловий удар: правила виживання 2.0

Тепловий удар може вбити людину або серйозно пошкодити її мозок та інші внутрішні органи. Аби цьому запобігти, потрібно знати й звертати увагу на перші ж ознаки перегрівання і, не зволікаючи, починати діяти.

Як саме – розповідає лікарка-терапевт вищої категорії Наталія ПЄШКОВА.

Все починається з перегрівання

Люди часто ігнорують прості, знайомі з дитинства поради: у спекотні дні пити достатньо прохолодної чистої (!) води, не перебувати довго на відкритому сонці тощо. Закінчитися таке нехтування може погано, адже останніми роками температурні рекорди випереджають один одного надто швидко. А зараз ще й носіння захисних масок створює певні ризики, бо у спекотний день в масці доволі складно дихати. Тож людям слід прислухатися до свого самопочуття, бути уважними до оточення і пам’ятати про симптоми перегрівання:

• інтенсивне потовиділення,
• відчуття втоми
• нудота
• запаморочення/зомління
• частий слабкий пульс.

Коли з’являються такі симптоми, потрібно перейти до прохолодного місця, випити води (якщо немає блювання, адже пиття може її посилити, що швидко призведе до зневоднення на тлі перегрівання) і перепочити.

Фактори ризику виникнення перегрівання:

• похилий вік,
• дитячий вік,
• вагітність,
• ожиріння
• інсульт або інфаркт в анамнезі,
• гормональні патології,
• алергія,
• наявність хронічних патологій (гіпертонія, ссз, патології щитоподібної залози, ЦД, бронхіальна астма, гепатити, психічні розлади)
• недостатнє споживання рідини,
• вживання сечогінних препаратів,
• інтенсивні фізичні навантаження,
• підвищена вологість повітря,
• носіння одежі із синтетичних тканин,
• носіння захисної медичної маски під час інтенсивного руху на вулиці,
• вживання алкоголю і наркотичних речовин.

Теплові ураження від легких до форм середнього ступеня тяжкості

Тепловий удар розвивається поступово з наростанням ступеня перегрівання організму. Аби не наражатися на таку небезпеку, слід вміти розпізнавати і вчасно реагувати на легші форми теплових уражень. Перебування під дією високих температур навколишнього середовища може спричинити такі несприятливі стани, як тепловий гіпергідроз (звичайною мовою – пітниця) – дрібна папульозна висипка, яку ми частіше спостерігаємо у немовлят у спекотну погоду або коли їх надто кутають. Повітряні ванни і грамотний догляд за шкірою, правильний підбір тканин, із якими контактує шкіра малюка, і підтримка оптимальної температури та вологості повітря у приміщенні – зазвичай цього достатньо, аби висипка минула самостійно і, головне, щоб уникнути гіпергідрозу надалі. Та все ж батькам не слід відступати від правила: за появи будь-яких змін, зокрема шкірного покриву малюка, звертатися за консультацією до лікаря-педіатра. Адже навіть на тлі невинної, на перший погляд, пітнички, може розвинутися тяжке ускладнення, аж до необхідності госпіталізації.

Теплові набряки – ще один вид теплового ураження. Набряклі ноги (гомілки, стопи), кисті – майже нормальне явище у спекотний день. З віком такий прояв легкого теплового ураження стає дедалі вираженішим, тому й такі скарги медики частіше чують від літніх людей.

Якщо причина насправді полягає тільки в дії високих температур, медичного втручання це не потребує – людині досить рекомендувати побути в прохолодному приміщенні, піднявши ноги вище лінією грудей. Можна застосовувати холодні компреси на стопи та кисті.

У таку спекотну погоду доволі частим явищем є так звані теплові судоми. Частіше вони виникають на тлі занять спортом – під час пробіжки або інших активних вправ на свіжому повітрі (ролики, велосипед, веслування, теніс, активні роботи в саду чи городі тощо).

Судоми – дуже неприємна річ, адже часто супроводжуються вираженим больовим синдромом. Та не варто намагатися тамувати біль за допомогою пігулок, впоратися з судомами, що виникли від фізичних навантажень на тлі високої температури повітря, можна тими ж таки фізичними вправами, але спрямованими на розтягнення. А щоб не сталося рецидиву, потрібно просто припинити фізичні вправи, випити води і перепочити в прохолодному місці.

Також важливо пам’ятати, що за збереженого водно-електролітного балансу ризик виникнення судом значно нижчий.

Відносно легким видом теплового ураження вважають також тепловий стрес. Ми відчуваємо його майже щоразу, коли довго перебували під дією надмірної температури (пляж, баня, тривала поїздка в транспортному засобі без нормальної циркуляції повітря тощо).

Відновлення водного балансу, трохи спокою в прохолодному місці – і сили повернуться.

Головна риса, притаманна легким формам теплових уражень: нормальна або лише трохи підвищена температура тіла.

На відміну від тяжких і середньої тяжкості теплових уражень, за яких температура може значно перевищувати нормальні показники.

Важливо зазначити, що тепловий удар не стається раптово, йому передує теплове виснаження:

Температура тіла 37-40 ºС

• Спрага
• Слабкість
• Головний біль
• Запаморочення
• Блювання
• Тимчасове знепритомнення
• Дегідратація
• Рясне потовиділення
• Тахікардія
• Різке зниження тиску.

Всі ці симптоми доволі швидко зникають, якщо організм вдається охолодити за допомогою:

• регідратації,
• прохолодної ванни чи душу (або хоча б прохолодних компресів),
• забезпечення постраждалому перебування в стані спокою.

Варто запасатися льодом

Тепловий удар – це загрозливий для життя людини найтяжчий прояв теплового ураження.

Внаслідок впливу високих температур терморегуляція людини порушується настільки, що організм втрачає здатність підтримувати нормальну життєдіяльність органів і систем, а температура тіла може сягати 40-41ºС!

Без першої допомоги тепловий удар може спричинити такі ускладнення, як:

• ацидоз
• ниркова недостатність
• синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ синдром)
• набряк легенів
• крововилив у мозок.

Такий стан супроводжується серйозними порушеннями центральної нервової системи, які можуть проявлятися дезорієнтацією, збудженням, делірієм і навіть комою.

Головні ознаки теплового удару:

• почервоніння шкіри,
• суха й гаряча шкіра,
• задишка,
• загальна слабкість,
• частий слабкий пульс,
• тахіпное (часте дихання),
• потемніння в очах,
• зорові галюцинації
• запаморочення,
• судоми,
• мимовільне випорожнення,
• втрата свідомості (в тяжких випадках),
• диспепсичні розлади (блювання, нудота),
• мʼязові спазми та біль.

Коли виявлені такі симптоми, необхідно негайно викликати невідкладну допомогу. До приїзду карети «швидкої» слід намагатися полегшити стан потерпілого.

Окрім дій, зазначених на слайді, нічого іншого робити не можна: у такому стані людина потребує кваліфікованої медичної допомоги бригади невідкладної допомоги, лікарів-реаніматологів і кардіологів.