Клінічні дослідження в університетській лікарні: від академічної ідеї до стандартів лікування

Це, власне, і слугувало приводом поговорити про університетські лікарні в цілому. А про інноваційний для України проєкт*, яким запроваджуються сучасні підходи у медичній освіті, що з грудня 2024 року реалізуються на базі ЛНМУ імені Данила Галицького, під час форуму «Клінічні та доклінічні дослідження в умовах війни: організація та перспективи розвитку», розповів ректор Університету, д.м.н., професор Орест ЧЕМЕРИС.

*Постанова КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження сучасних підходів в медичній освіті» № 1370 від 3 грудня 2024 року.

Університетські лікарні в Європі: спільні принципи, різні алгоритми

Що спільного у таких закладів

Всі університетські лікарні Європи та світу об’єднують три основні характеристики:

- основний принцип функціонування – «триєдиної місії»: лікування (найчастіше високоспеціалізоване) + навчання + дослідження/інновації;

- третинний/кватернарний рівень допомоги: складні випадки, рідкісні хвороби, високотехнологічні втручання, трансплантація, онкологія тощо;

- клінічні кафедри мають доступ до пацієнтського потоку для навчання й науки.

Відмінності університетських лікарень

Вони полягають у наступному:

- хто є юридичним власником закладу – університет чи держава або місцева влада, або ж трастовий чи інший фонд;

- у поділі бюджетів «за лікування», «за навчання» та «за науку»;

- у визначенні ролі професорсько-викладацького складу у лікувальних процесах;

- форма та наповнення правил інформування/згоди на участь студентів/резидентів та на дослідження.

Так, наприклад, у Німеччині, Австрії, Італії та Франції професор, як правило, є керівником відділення, викладачі мають клінічні ставки або контракти, а всі ключові рішення щодо складних випадків, протоколів та консиліумів приймаються академічним керівництвом.

У деяких країнах Скандинавії та Великобританії (навчальні лікарні NHS) влаштовані як «надбудова над лікарнею», де університет – академічний партнер: лікарня працює як окрема медична організація (траст/регіональна структура), університетські кафедри – партнери, що забезпечують викладання та науку, а професори можуть бути консультантами або мати спільні контракти.

Чи залучені до навчального процесу лікарі – не викладачі університету

Не лише залучені, вони часто є «базою» навчання. Адже професори керують програмами – задають стандарти, проводять розбори випадків, обходи й консиліуми. А от щоденний супервізійний клінічний нагляд, «навчання на робочому місці» або «навчання біля ліжка хворого» здійснюють якраз старші лікарі (або лікарі-консультанти).

Подекуди працюють спеціально підготовлені клінічні тьютори – лікарі з виділеним часом для освіти, ЄДКІ (або OSCE Objective Structured Clinical Examination), симуляційних занять та аудиту компетентностей.

Які функції університетської лікарні, крім освітньої

Референсні функції: найскладніші випадки, центри компетенції.

Високотехнологічні послуги: трансплантація, складна онкохірургія, інтервенційна кардіологія тощо.

Розробка та впровадження клінічних протоколів, аудит якості;

Підготовка кадрів: у т.ч. резидентура, науковців та дослідників (програми fellowship).

Наука та інновації: клінічні дослідження, трансляційні проєкти (від теорії до практики).

Епіднагляд (як регіональні центри): готовність до надзвичайних ситуацій.

Науковий потенціал та вплив на стандарти

Університетські лікарні є установами, де проводяться багатоцентрові клінічні дослідження, розробляються та тестуються нові медичні технології та маршрути пацієнтів.

Як правило, на базі університетських лікарень створюються біобанки, дата-банки, регістри, інфраструктура доказової медицини.

Все це обумовлює вплив академічної медицини на стандарти – через створення спеціалізованих центрів, впровадження технологій, протоколів та маршрутів пацієнтів.

Чи вигідно це державі?

Експерти зазвичай зазначають, що такі проєкти не з дешевих, натомість вони виправдані економічно та стратегічно своїми перевагами:

- підготовка кадрів «під систему»,

- концентрація експертизи та складних технологій,

- інновації та клінічні дослідження дозволяють повертати інвестиції через    ефективніші підходи,

- якість і стандартизація, що застосовуються потім для всієї медичної мережі. 

Університет нового покоління

Чому необхідні зміни у вищій медичній освіті?

Трансформація сфери охорони здоров’я України – це великі зрушення, що відбулися в структурі та підходах до надання медичної допомоги населенню, зміни філософії самих лікарів. Але прогрес цього процесу неможливий без відповідних змін у системі підготовки кадрів для медичної галузі.

Через масштабну війну медичні виші втратили своїх іноземних студентів – джерело надходжень, що дозволяло інвестувати кошти в науку.

Тому зміни підходів до фінансування та моделі функціонування університетів необхідні, і, на думку Ореста Чемериса, вони повинні відкрити для закладів вищої освіти нові можливості щодо партнерства та залучення додаткових фінансів:

«Коли ми говоримо про місію університету – навчати й надихати майбутні покоління фахівців, забезпечуючи освітою кращого світового рівня, – це, власне, і є про зміну філософії та підходів, які мають існувати в університетських лікарнях», – переконаний ректор ЛНМУ.

Реінтеграція університетської лікарні в структуру університету – перший етап великої інституційної трансформації. Її мета – створення університету нового покоління – лідера галузі, ефективного, фінансово стійкого та відкритого до міжнародної співпраці.

Університетська лікарня, наголосив О.Чемерис, «…це не про створення ще однієї лікарні. Це – про зміну філософії та підходів…Це простір, де передові наукові технології активно залучені до лікувального процесу, де кожен медик залучений до наукової діяльності, ділиться своїм досвідом, і кожен є педагогом… Крім того, це лікарня наповнена студентами, які залучені до надання медичної допомоги з моменту входження в клініку, з моменту виконання сестринських маніпуляцій і реальної участі в наданні медичної допомоги».

ЛНМУ має потужності для модернізації медичної освіти

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – найстаріший в Україні заклад вищої медичної освіти. Він володіє потужною базою для реалізації Проєкту. Адже сьогодні це комплексна медична та наукова екосистема, в яку об’єднано:

- Університетську лікарню,

- 6 факультетів,

- 75 кафедр,

- 6 НДЦ, НДІ епідеміології та гігієни (ISO 10012),

- Центральну НДЛ (ISO/IEC 17025),

- Центр молекулярного дизайну,

- Центр мікробіологічних досліджень,

- Центр доклінічних та клінічних досліджень,

- Віварій,

- Навчальний імітаційний центр,

- музейну та освітню інфраструктуру,

- навчально-виробничу аптеку,

- стоматологічний медичний центр,

- Ботанічний сад – сад лікарських рослин.

«Тобто ми маємо представленість у всіх напрямках, де може і має відбуватися залучення до науки», — підсумував Орест Чемерис.

Що у планах на найближчі роки

Стратегія розвитку університету на 5 років, за інформацією Ореста Черемиса, включає такі ключові напрями як:

• Зміна підходів до управлінських функцій, що передбачає:

- об’єднання університетських кафедр з відповідними відділеннями лікарень;

- централізацію та професіоналізацію допоміжних функцій;

- забезпечення стратегічного партнерства через нові форми організації;

- посилення корпоративного управління за допомогою наглядових органів.

• Забезпечення довгострокової фінансової стійкості, що включає і науку, і, безумовно, клінічні дослідження як один з пріоритетних напрямів діяльності університету.
• Побудова системи стратегічних партнерств, які формуватимуть і наукову ідентичність, і стратегічну спроможність університету.

У період 2024-2025 рр. в університеті вже відбулися суттєві зміни:

«У квітні 2024 року до університету було приєднано лікарню Львівської залізниці, що стало фундаментом для перебудови управлінських функцій Університетської лікарні. Ми усвідомлювали: коли заклад вищої освіти отримує в управління заклад охорони здоров’я, він має ставати гнучким, управлінськи ефективним та конкурентоспроможним у медичному просторі поряд з іншими закладами.

Друга трансформація відбулася у квітні 2025 року – ми змінили організаційно-правову форму: Університет став державним некомерційним підприємством. Це надало нам реальну, а не формальну автономію, зокрема фінансову, для ухвалення управлінських рішень.

І третій, завершальний етап – у жовтні 2025 року – приєднання Львівської обласної клінічної лікарні. Після цього університет став єдиним потужним комплексом, де інтегровані освітні, наукові та практичні процеси», — підкреслив Орест Черемис.

Пріоритетні завдання у практичній медицині, до розв’язання яких, на думку ректора, університет має долучитися, першочергово це:

• ментальне здоров’я та
• фізична реабілітація. 

«Ми працюємо над диверсифікацією фінансування: державне фінансування має покривати базові потреби, але також важливі гранти, міжнародні донори, розвиток фандрейзингу. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено», — зазначив Орест Чемерис.

ЛНМУ як центр наукових досліджень

Наприкінці 2025 року на базі ЛНМУ було створено координаційний центр доклінічних та клінічних досліджень. Крім того, наявні лабораторії та бази Університету дозволяють проводити повний цикл досліджень у таких сферах як: токсикологія, нутрицевтики, хімічні речовини, ветеринарія, птахівництво, безпечність харчових продуктів.

Також планується створити центр, який забезпечить повний цикл досліджень. 

Сфери: токсикологія, нутрицевтики, хімічні речовини, ветеринарія, птахівництво, безпечність харчових продуктів.

Інфраструктура включає:

- НДІ епідеміології та гігієни (сертифікований за стандартом ISO 10012),

- Центральну лабораторію та токсикологію (сертифікована за стандартом ISO/IEC17025),

- Центр молекулярного дизайну,

- Центр мікробіологічних досліджень,

- Віварій.

До слова, Центр молекулярного дизайну є базою Національного контактного пункту програми «Горизонт Європа» за напрямком діяльності «Здоров’я».

Це вхід для майбутніх науковців у міжнародну наукову діяльність не лише в Україні, а й за її межами.

Щодо міжнародного партнерства, Орест Черемис повідомив, що за останні два роки університет уклав понад 20 міжнародних угод.

Один із флагманських проєктів – дитяча лікарня «Надія». Він спрямований на створення науково-дослідного центру ментального здоров’я дітей, включно з віртуальною та фізичною лікарнею. Проєкт реалізується за підтримки МОЗ України.

Ключові міжнародні партнери університету:

- Фундація «Надія», Фінляндія (створення дитячої лікарні та НДІ психічного здоров’я, бюджетом у понад €60 млн).

•Charité – Universitätsmedizin, Німеччина (спільні дослідження з психічного здоров’я).

•Лундський університет, Швеція (програма обмінів та досліджень з серцево-судинної патології).

•Maimonides Medical Center / IMR, США (освітні місії з невідкладної допомоги).

Завдяки підтримці французьких колег – компаніям Resilience Orthopedics та Expertise France, у межах міжурядової угоди вже відкрито мікроклініку та навчально-виробничий центр протезування.

Резюме

Отже, можна було б обмежитися традиційними побажаннями успіху у починаннях. Але насправді в успішній реалізації цих проєктів зацікавлений кожен з нас, бо йдеться про майбутнє стратегічної для кожної країни галузі – медицини. Тому, як кажуть, не залишайтесь осторонь, допомагайте, коли маєте таку можливість.