Олег Кльоц: Сім років МЗУ – це підтвердження того, що смілива мета може змінити систему медзабезпечення України

Традиційне питання: з чого та як все починалося?

Ідея створення незалежного закупівельника виникла на основі вивчення кращих світових практик, які розмежовують функції органу управління, що розробляє політику галузі, та організації, яка реалізує цю політику. Це дозволяє уникати конфлікту інтересів та робить систему прозорішою. Бо це нонсенс, коли, наприклад, МОЗ визначає, що купувати й скільки, і саме ж купує.

Тож 25 жовтня 2018 року було засноване наше підприємство з метою забезпечення лікарень препаратами, вакцинами, медвиробами та обладнанням, яких потребують пацієнти. 

Сьогодні ми з гордістю можемо сказати: це вдалося. За цей час МЗУ зросли з невеликої команди ентузіастів, що працювали на підвіконнях МОЗ, у потужну національну агенцію, яка зробила державні закупівлі у сфері охорони здоров’я прозорими, ефективними та орієнтованими на пацієнта.

Можливо, новини про чергову поставку або закупівлю сьогодні сприймаються буденно, але за кожною – складна робота десятків людей і безперервні процеси. Не буде пафосом сказати, що співробітники МЗУ живуть своєю місією, адже ми дійсно проводимо на роботі більше часу, ніж вдома. Але ми розуміємо свій обовʼязок перед суспільством, пацієнтами, і рівень відповідальності, який став ще вищим, ніж на етапі нашого створення. 

На якому етапі було найважче за ці 7 років?

Повномасштабне вторгнення, як і для багатьох інших стало для нас ключовим викликом. Хоча ми готували сценарії реагування, реальність виявилася набагато складнішою. У перші дні ми не могли виконувати основні функції, але швидко переорієнтувалися: почали отримувати та координувати гуманітарну допомогу для лікарень, тероборони та волонтерів. Наша сила тоді й зараз – у згуртованій команді та здатності діяти швидко, адже – «очі бояться, руки роблять». Тоді й буде успіх.

Якщо порівняти МЗУ на етапі створення і нині, як стрімко трансформувалися?

Насправді за дуже короткий період було пройдено неймовірний шлях, особливо як для державної інституції.

Назву лише ключові етапи. МЗУ були створені наприкінці 2018 року, а вже у 2019 році нам довірили свої закупівлі міжнародні організації, зокрема, Глобальний фонд. У 2020 році ми розпочали перші централізовані закупівлі за кошти держбюджету. Тоді нам виділили майже 6 млрд грн на закупівлю за 14 напрямами лікування та діагностики. Нині ж ми охоплюємо майже 30 напрямів (без урахування закупівель обладнання), а загальний бюджет цього року становить 15,4 млрд грн. 

З 2019 року ми адмініструємо медичну частину е-каталогу Prozorro Market — аналогу онлайн-магазину, що дозволяє лікарням швидко та ощадливо купувати медичні товари, не відволікаючись на забюрократизовані тендерні процедури. 

Для порівняння: у 2021 році е-каталогом скористалися близько 900 замовників, а загальна вартість закуплених ними товарів склала близько 30 млн грн. Станом на сьогодні е-каталог налічує вже 2600 замовників, які придбали медтовари майже на 36 млрд грн. Це свідчить про те, що інструмент ефективно працює на благо лікарів та пацієнтів. 

Ще одним переломним моментом можна вважати приєднання у 2023 році філії «Медпостачання» на базі реорганізованого ДП «Укрмедпостач». За цей час ми оновили склад і автопарк, а також отримали сертифікат Good Distribution Practice (GDP). Це міжнародний стандарт, що підтверджує якість і безпечність препаратів на всіх етапах ланцюга постачання: від зберігання до транспортування.

Завдяки цьому виробники можуть бути певні, що після поставки ліків на наш склад їхні препарати зберігають ефективність і безпечність, які були підтверджені під час контролю якості на виробництві.

За неповних два роки філія здійснила понад 600 рейсів в усі куточки країни для доставки ліків та медвиробів у лікарні, навіть у прифронтові регіони – Херсон, Краматорськ, Слов’янськ та інші, – попри випадки, коли машини потрапляють під дронові атаки. Але пацієнти чекають на ліки скрізь, і ми маємо виконувати свою місію.

Крім того, у 2024-2025 роках ми перейшли на дворічне та трирічне планування закупівель, щоб зменшити ризики потенційного дефіциту ліків у медзакладах та переривання лікування пацієнтів. 

Чи існують в інших країнах аналоги МЗУ, чим вони схожі, а чим відрізняються?

Так, існують. Ми належимо до спільноти централізованих закупівельних агенцій на кшталт NHS Supply Chain у Великій Британії, Sykehusinnkjøp у Норвегії або SPMS у Португалії. Всі вони забезпечують економію завдяки масштабу, уніфікують вимоги до якості та роблять закупівлі прозорими. Водночас більшість таких інституцій працюють десятиліттями, тоді як МЗУ — молода організація, створена у 2018 році, коли Україна фактично з нуля вибудовувала нову модель закупівель у сфері охорони здоров’я.

Загалом наша унікальність у тому, що ми поєднуємо закупівлі та власну логістику: самостійно управляємо зберіганням та доставкою медтоварів. А це нетипово навіть для розвинених систем: у Британії логістику для NHS Supply Chain здійснює приватний оператор, у Данії агенція Amgros займається лише закупівлями.

Підходи до медичних закупівель у країнах різняться, але тренд спільний — перехід до стратегічного планування. Наприклад, французька агенція Resah формує мережу лікарень, які разом визначають потреби та укладають довгострокові рамкові угоди. МЗУ, як я вже зазначив, рухається в тому ж напрямі. 

Загалом МЗУ — сучасна агенція, що працює за міжнародними стандартами, але з урахуванням українських реалій: швидких змін, воєнних ризиків і високих вимог до прозорості та адаптивності. 

З цього виникає наступне питання. Чи доведеться щось змінювати в роботі МЗУ на шляху до євроінтеграції? Чи очікуєте якихось трансформацій та чи готові до них?

Влітку стартувала масштабна реформа корпоративного управління, яка передбачає зміну організаційно-правової форми державних підприємств протягом наступних трьох років.

Впровадження корпоративного врядування підвищить інвестиційну привабливість підприємства та наблизить законодавче поле до Керівних принципів Організації економічного співробітництва та розвитку. Це означає, що державні підприємства працюватимуть за тими самими процедурними нормами, що у Європі, а отже будуть більш ʼзрозумілимиʼ для потенційних інвесторів.

Нову організаційно-правову форму визначить Міністерство охорони здоров’я, якому ми підпорядковуємося. Але ми в цьому процесі вже працюємо на випередження: адаптуємося швидко, що продемонстрували й під час воєнного стану, коли численні регуляторні нововведення стали серйозним випробуванням, яке ми успішно подолали.

Чи не стає певним викликом бюджет, з яким доводиться працювати? Що вдалося зробити за цей рік і чи очікуєте більше коштів на наступний?

На початку 2025 року наш бюджет становив близько 11 млрд грн, а згодом його збільшили до 15,4 млрд — це найбільший бюджет за всі роки діяльності МЗУ. З року в рік зростає й кількість доведених МОЗ напрямів централізованих закупівель та кількість позицій медтоварів до закупівлі.

Цього року ми вперше закупили тест-системи для діагностики туберкульозу, медикаменти для замісної терапії, вакцину від ВПЛ, радіофармпрепарати, інноваційні ліки від раку крові, легені і молочної залози, а також обладнання для центрів ядерної медицини, що удосконалить діагностику онкохвороб.

Остаточні результати підбиватимемо ближче до кінця року, проте вже зараз, у тісній співпраці з МОЗ, ми оголошуємо додаткові закупівлі для максимального покриття потреби пацієнтів у ліках та медвиробах.

Слід відзначити, що держава щороку збільшує обсяги коштів на централізовані закупівлі, навіть під час війни. Зокрема, на 2026 рік очікуємо бюджет щонайменше на рівні цьогорічного – не менше 15 млрд грн. У топі напрямів, на які традиційно припаде левова частка фінансування – доросла онкологія, серцево-судинні захворювання, вакцини. Хоча, звісно, задовольнити всі потреби на 100% ніколи не вдається.

Закупівлі інноваційних ліків також продовжаться наступного року. З огляду на війну в країні охопити всі потреби в інноваційних ліках фінансово неможливо. Однак на цьому шляху відбуваються тектонічні зрушення, про що говорять і самі лікарі під час неформального спілкування. Наприклад, кажуть, що 10 років тому вони й уявити не могли, що держава закуповуватиме штучні водії ритму серця, мітральні клапани з унікальною методологією введення через артерію, або що для онкопацієнтів закуповуватимуть препарати типу трастузумаб, якого ще три роки тому постійно не вистачало. Зараз же немає жодних нарікань на його дефіцит, а застосування цього препарату стало буденністю. 

Тому я вважаю, що держава та ми, як виконавець її функції, робимо значні кроки, щоб пацієнти отримували інноваційні та дороговартісні ліки, мінімізуючи фінансове навантаження на родинний бюджет.

Чи відбуватимуться найближчим часом внутрішні перебудовчі процеси в МЗУ?

Зміни завжди супроводжували нашу роботу, тож і надалі будуть. Зараз велику увагу приділяємо цифровій трансформації, щоб перетворити систему медичного забезпечення на повноцінну цифрову екосистему з автоматизованими процесами та прозорим управлінням на всіх етапах. 

Зокрема, ми вже інтегрували одну з найсучасніших систем, міжнародну платформу SAP Arabia з Prozorro, Google Docs, сервісом підписання договорів «Вчасно» та інформаційно-аналітичною системою МЗУ MedData, що дало змогу автоматизувати закупівельний процес у форматі end-to-end і закласти основу для впровадження ERP-системи.

Крім того, у 2025 році було завершено розробку 2 ключових модулів національної системи обліку ліків e-Stock («Облік» та «Логістика»). Наступний етап – впровадження розроблених модулів та їх пілотний запуск у регіональних медзакладах.

На наступний рік плануємо впровадження системи управління товаропотоком на складі – Warehouse Management System (WMS) для здійснення більш якісного обліку та моніторингу руху медичних товарів, а також оптимізації логістичних процесів, що дуже важливо для прискорення доставки медтоварів у регіони.

Які події цього року вважаєте історичними для МЗУ та на які очікуєте?

У 2025 році ми вперше в історії своєї діяльності розпочали впровадження державно-приватного партнерства. Мова про підписання інвестиційної угоди між МЗУ та однією з провідних світових фармкомпаній Roche про локалізацію виробництва інноваційних ліків проти раку легені та грудної залози. 

Для цього на філії МЗУ планується створення відповідних потужностей. Ліки постачатимуться в Україну у фасованому вигляді «in bulk», які пройшли основні стадії виробництва, а їхнє пакування, маркування та сертифікація здійснюватиметься в Україні – на наших потужностях, що дозволить суттєво знизити їхню вартість.

Крім того, у наступному році добігає кінця виконання нашої трирічної стратегії, тож будемо працювати над наступною – на 2027-2029 роки. З метою наближення України до стандартів ЄС у 2025 році МЗУ отримали Наглядову раду у складі 5 осіб. Це експерти в різних галузях з великим досвідом, тож, я впевнений, вони допоможуть нам у формуванні стратегії. 

Наразі в МЗУ завершився ресертифікаційний аудит системи управління протидії корупції на її відповідність міжнародному стандарту ISO 37001:2016, та очікується рішення Канадського органу сертифікації. 

А які з останніх ініціатив полегшили вашу роботу?

Останнім часом відбулося чимало нормотворчих змін. Нещодавно був прийнятий закон щодо використання інструменту договорів керованого доступу (ДКД) за принципом змішаного фінансування. Впровадження цього механізму дозволить закуповувати інноваційні ліки за кошти не тільки державного, а й регіональних бюджетів. 

Як це працюватиме? На запит регіонів ми зможемо вести перемовини з виробниками інноваційних ліків від імені МЗУ на більшу кількість препаратів, додаткову частку з яких оплачуватимуть місцеві бюджети. Це відкриє доступ до дороговартісних лікарських засобів більшій кількості пацієнтів зі складними та рідкісними захворюваннями. 

На краще працюють і нові процедури зі спрощення реєстрації лікарських засобів. Ми бачимо це на практиці – скорочується час на доставку препаратів.

Цього року запроваджено процедуру паралельного імпорту лікарських засобів. На сьогодні відсутні суб’єкти господарювання, які отримали дозвіл на паралельний імпорт від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Зі свого боку, МЗУ проводить консультації з низкою європейських компаній, які вже мають досвід роботи з механізмом паралельного імпорту в країнах ЄС, щодо можливості їхнього залучення до постачання ліків в Україну.

Звісно, межі вдосконалення не існує, але яким ви бачили МЗУ сім років тому та яким бачите сьогодні його ідеальний варіант?

Нещодавно ми проводили воркшоп із закордонними колегами, де обговорювали японську філософію Кайдзен. Вона полягає у тому, аби щодня робити маленькі кроки, щоб бути кращими.

Тому перше, що хотів би – зберегти сталу команду однодумців, які готові так само віддано щодня вдосконалювати сферу медичного забезпечення країни. Наші спеціалісти працюють не заради високих зарплат, а задля користі суспільству. Хочу, щоб ця мотивація і згуртованість залишалися й надалі. Також важливі стабільні процеси і вдосконалена нормативно-правова база, на якій ґрунтується наша робота.

І звичайно, реалізація амбітних довгострокових проєктів: хочеться відчувати постійний розвиток та можливість втілювати такі проєкти, які б «вистрілювали» у стилі killer feature. Одними з таких є закупівля обладнання для створення двох центрів ядерної медицини у Києві і Львові. Чи це не досягнення?

Позаминулого року ми вперше придбали лінійні прискорювачі для лікування онкохвороб – колись це було лише планом, а сьогодні вже реальність. Вірю, що ми й надалі зможемо реалізовувати «вибухові» проєкти. Хочу, щоб команда МЗУ для цього мала сили, ресурси і сприятливі обставини, аби фокусуватися на втіленні стратегічних проєктів, а не лише на гасінні «пожеж».

Наприклад, на боротьбу з недобросовісними постачальниками, що стримують роботу?

У багатьох країнах ситуація, коли постачальник регулярно порушує контракт, є майже неможливою. Там працюють механізми диверсифікації й репутація має вагу.

Наприклад, під час свого нещодавнього відрядження у США я спілкувався з колегами з 10 різних країн і запитав, як вони вирішують цю проблему. Для них це щось з області фантастики.

Адже у їхніх країнах трапляються епізодичні збої у постачанні, але системного невиконання умов договору, зриву термінів поставок, такого не буває! Для нас же це той виклик, з яким ведеться постійна рутинна робота. 

У їхніх системах закупівель працюють інші підходи, є можливість диверсифікації, й закупівельник не залежить від одного постачальника. Навіть якщо є постачальник, який продає товар дешевше, у нього закуповують тільки 70% обсягів, решту – в інших. Ми ж керуємося вітчизняним законом про публічні закупівлі, який зобов’язує купувати у того, хто має найнижчу цінову пропозицію, якщо вона відповідає технічним вимогам.

Однак, ми не сидимо, склавши руки: вже напрацьовано порядок відхилення тендерних пропозицій постачальників, які систематично порушують свої зобовʼязання за договорами, аби не допускати їх до участі в тендері.  

Бо йдеться не просто про ігнорування цифр у контракті, а про те, що за невиконанням того чи іншого пункту стоїть конкретний пацієнт, для якого затримка ліків може бути критичною для життя.

У світі такі відносини будуються на партнерстві: постачальник завжди шукає спосіб виконати зобов’язання, навіть якщо це потребує додаткових витрат, наприклад доставити вантаж літаком замість наземного транспорту. Для них це питання репутації та відповідальності.

Однак я вірю, що ми досягнемо високого рівня взаєморозуміння з нашими контрагентами, де всі учасники працюють заради спільної мети — безперервного забезпечення українців необхідними ліками, вакцинами та медвиробами. 

У цій сфері важлива злагоджена робота: навіть виконуючи все ідеально, успіх можливий лише спільно. Адже, «хочеш йти швидко — йди один, хочеш іти далеко — йдіть разом». Заради захисту здоровʼя українців.