Олександр Ємець: Особистий кабінет пацієнта може стати "клінікою у кишені"

Цифрові проєкти скорочують шлях пацієнта до послуги

ДП «Електронне здоров’я» стало організатором eHealth Day, де підбито підсумки цифровізації вітчизняної системи охорони здоров’я. Що б ви виділили як предмет особливої гордості?

Я пишаюся тим, що всім нам, учасникам команди eHealth, вдається не лише вистояти у час війни, але й розвивати екосистему завдяки новим цифровим рішенням. І хоча наш спільний ворог «ставить нам палки в колеса», ми продовжуємо рухатися вперед. За останні роки з’явилося чимало проєктів, які скорочують шлях пацієнта до послуги, прискорюють її отримання та забезпечують прозорість усіх процесів.

Які виклики постали у зв’язку з війною, чи гальмують вони розвиток системи та впровадження нових рішень, чи бачите шляхи подолання перешкод?

По-перше, це кадровий голод через нестачу професіоналів на ринку праці. Багатьох фахівців мобілізували, не вистачає, до прикладу, розробників і кіберспеціалістів. Звичайно, не всі йдуть працювати у державний сектор, багато хто осідає у комерційних IT-компаніях, але ті, хто йдуть, роблять велику справу. Разом ми працюємо на благо всієї країни. 

По-друге, економічна ситуація – бюджети обмежені, ми одні з тих, хто також втратив підтримку USAID через припинення дії проєктів. Звісно, ми завжди вдячні міжнародним партнерам за обмін досвідом, ресурсну та інтелектуальну підтримку. І тут особлива подяка ЄС та Академії електронного врядування (Естонія), з якою у нас впроваджена активна співпраця у рамках проєкту DT4UA, спрямованого на підтримку цифрової трансформації в Україні. Завдяки їхній підтримці Україна швидко стає моделлю цифрового врядування – з реальними результатами, які щодня приносять користь людям. 

Шлях до подолання перешкод – не зупинятися, коли двері закриті, а продовжувати шукати відкриті двері й нові можливості. Пропонувати замість того, щоб просити. Вдосконалюватися і кооперуватися з європейськими лідерами цифровізації. 

Систематизація і прозорість даних – основна вимога ЄС

На шляху євроінтеграції важливо, які цифрові медичні сервіси діють в Україні так само і в країнах ЄС, а де ми ще відстаємо і чи напрацьовуються ці «прогалини».

Відразу скажу, що на шляху до євроінтеграції Україна зробила багато послідовних кроків впровадження європейських стандартів у інформаційних системах у сфері охорони здоров’я. 

Так, Державний реєстр медвиробів, Державний реєстр дезінфекційних засобів. Це все реєстри й системи, які створені на вимогу відповідно до норм ЄС. 

Ми рухаємося досить швидко. Систематизація інформації у сфері охорони здоровʼя – це вже як тренд. Полегшує процес створення реєстрів платформа Дія.Engine. Більшість реєстрів створені й функціонують саме на ній. Так, ДП «Електронне здоров’я» адмініструє десять реєстрів і систем у сфері охорони здоровʼя, а є ще й реєстри під адмініструванням інших підприємств. 

Систематизація і прозорість даних – ось основна вимога ЄС. За допомогою реєстрів ми впорядковуємо дані, обмінюємося ними з іншими реєстрами, полегшуємо багато процесів. 

Порівнюючи Україну з Європою у розвитку цифрових сервісів, не можу оминути ЕСОЗ. Щоб оцінити прогрес української ЕСОЗ, варто порівняти її ключові функціональні модулі з системами таких країн, як Франція, Італія та Німеччина. В Україні, як і в цих країнах, реалізовані такі основні цифрові рішення, як: інтероперабельність, доступ лікарів до медичних даних пацієнта з різних закладів, електронна медична картка, захищена ідентифікація, е-Направлення, е-Лікарняні та плани лікування. е-Рецепт є у всіх, окрім Німеччини – там ще розробляють.

За сім років нам вдалося подолати шлях, який деякі європейські країни здолали за 20-30 років. 

Реєстри, що готуються до запуску

ДП «Електронне здоров’я» сьогодні адмініструє 10 реєстрів та систем. Які системи та реєстри наразі перебувають на шляху до впровадження і коли їх чекати? 

Так, наразі ми адмініструємо такі ключові системи та реєстри, як: ЕСОЗ, електронна черга з ендопротезування, е-система БПР, Державний реєстр медвиробів, Державний реєстр дезінфекційних засобів, е-система рейтингового розподілу в інтернатуру, ЕКОПФО, Портал вакансій у сфері охорони здоров’я, система е-Кров. 

Готуємо до запуску Систему електронної нотифікації інформації про косметику. Це також євроінтеграційна вимога і крок до побудови прозорого та безпечного ринку косметики в Україні за європейськими стандартами. Це полегшить українським виробникам косметики вихід на європейський ринок, адже вони будуть стандартизовані відповідно до вимог і правил ЄС. Досі в Україні не було єдиної бази, де б збиралася інформація про всю косметику на ринку. Зокрема, креми, шампуні, помади та інші засоби просто потрапляли на полиці магазинів без централізованого обліку, що ускладнювало контроль за якістю та безпечністю продукції. З появою системи електронної нотифікації інформації про косметичну продукцію для кожного косметичного засобу створюється своєрідний «електронний паспорт». Виробники будуть зобовʼязані внести кожен свій продукт у цю систему, перш ніж він потрапить до споживача.

Також готується Резерв працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України й Реєстр небезпечних факторів.

Здебільшого говорять про стабільність роботи системи ЕСОЗ, але це не означає, що вона не розвивається. Що саме змінюється і чи чекати чогось революційного в її вдосконаленні?

Саме так, ми прагнемо стабільності в безперебійній роботі ЕСОЗ і дбаємо про її розвиток. А розвиток – це динаміка, постійні зміни й удосконалення. Поступовість впровадження сервісів у системі – це і є динаміка. Є сервіси, які неможливо впровадити за один раз, оскільки вони вимагають технічних оновлень в інших проєктах, адже в системах усе взаємоповʼязане. 

Важливим етапом розвитку ЕСОЗ стане поява Особистого кабінету пацієнта. Це якраз один із проєктів, який буде впроваджуватися поступовими кроками. На першому етапі розвитку у пацієнта з’явиться доступ до персональної інформації у системі. Він зможе самостійно без візиту до лікаря оновити номер телефону в ЕСОЗ у разі його втрати чи заміни, змінити прізвище у випадку одруження, подати чи розірвати декларацію з сімейним лікарем. У майбутньому плануємо розширити функції й надати пацієнту доступ і до медичної інформації – перегляд е-Направлень, е-Рецептів, історії хвороби тощо. 

Усі е-сервіси, які розробляємо в ЕСОЗ, покликані полегшити роботу лікарів та створені заради зручності пацієнта. Так, Кабінет пацієнта розвантажить роботу лікарів у частині зміни даних пацієнта, а для пацієнта відкриє доступ до даних про себе в системі. 

У пріоритеті – не «швидкість», а безпека й захист даних пацієнта

Існує думка, що пацієнтські сервіси відстають від розвитку інших. Чи це так і чим це пояснити? Що планується найближчим часом?

Пацієнтські сервіси не відстають, вони розвиваються поступово. Спочатку треба створити відповідний функціонал, а потім вже показувати його пацієнту. 

Так, ми спочатку розвивали інфраструктуру системи, працювали над створенням е-Рецепта, е-Направлення, Плану лікування, МВТН та інших цифрових проєктів. Без цього функціоналу та ще деяких важливих оновлень і в пацієнтських сервісах не було б сенсу. 

До того ж до пацієнтських сервісів має бути особлива увага через дотримання законодавства про захист персональних даних. На шляху до євроінтеграції ми приводимо своє законодавство у сфері охорони здоров’я до вимог General Data Protection Regulation (GDPR), згідно з якою захист і безпека персональних даних – найвищий пріоритет. 

В Україні є чимало пацієнтських сервісів на рівні медичних інформаційних систем. Завдяки цьому можна записатися до лікаря онлайн, переглянути активні е-Направлення, щеплення, результати аналізів. Але є один нюанс – вони наразі ще не інтероперабельні між собою і наразі не синхронізуються із центральною базою даних ЕСОЗ, а якраз це і має на меті централізований кабінет пацієнта.

Що це означає для пацієнта? Ми часто звертаємося до різних медичних закладів – в одному лікуємо застуду, в іншому здаємо аналізи, а в третьому консультуємося у кардіолога. Кожен з цих закладів може працювати у власній МІС і зберігати дані саме там. Через це в окремих приватних пацієнтських застосунках пацієнт може переглянути інформацію, внесену лікарнею, що працює в цій МІС частково – копії даних, які лікар передав у ЕСОЗ або зовсім не бачити інформації, якщо лікарі, до яких ви зверталися, користуються іншою МІС. Це схоже на ситуацію з банками: відкривши застосунок лише одного банку, ви бачите операції тільки за карткою цього банку, а не за всіма своїми рахунками. Так само і з медичними застосунками – один застосунок не відображає всю вашу історію здоров’я. Водночас більшість даних, які лікар вносить під час прийому, передаються до центральної бази ЕСОЗ, тому інший лікар, до якого ви звернетеся, матиме доступ до повної інформації про вас.

З появою Кабінету пацієнта ситуація вирівняється частково – пацієнт матиме доступ до своїх персональних даних в системі, але ще поки не зможе переглянути медичну інформацію про себе. Зайти в Особистий кабінет пацієнта можна буде через Дію, а також через медичні інформаційні системи та через окремий портал. 

Етапи впровадження Особистого кабінету: старт вже близько 

Чому ви назвали запровадження кабінету пацієнта «за крок до прориву». Що він включатиме, крім вибору сімейного лікаря?

За крок до прориву означає поворотний момент у можливостях як для лікаря, так і пацієнта. Разом з експертами ми напрацювали візію розвитку пацієнтських сервісів. Поки що починаємо з доступу пацієнта до персональних даних, але в майбутньому кабінет може стати «клінікою у кишені». 

Окрім медичних даних, там можна впровадити можливість проведення телемедичних консультацій з лікарями, інтегрувати його з фітнес-гаджетами та іншими гаджетами, що вимірюють фізичні показники здоровʼя. Пацієнт зможе переглядати інформацію про доступні йому послуги та надані послуги по ПМГ. 

Також у Кабінеті пацієнта буде інформація про найближчі аптеки, де він може придбати необхідні ліки, наприклад, «Доступні ліки». У його доступі – геолокація, наявність ліків, ціни, бронювання. Крім того, Кабінет пацієнта зможе стати містком до розвитку культури донорства крові. 

Звичайно, це поки що тільки візія, це не затверджена стратегія на рівні всієї команди eHealth, але з візії усе починається. Ще 10 років тому ми не вірили в те, що е-Лікарняний чи е-Рецепт можна отримати дистанційно, а сьогодні це працює. Технології розвиваються швидше, ніж ми можемо уявити. 

Наскільки простим він буде у користуванні, адже різні МІСи пропонують різні сервіси й здебільшого відокремлені, що ускладнює вибір пацієнта?

МІС в Україні функціонують вже роками, мають досвід і знають, яким має бути користувацький UI та UX. Звичайно, як і завжди, зручність оцінить диджиталізована частина суспільства. Ті, хто вже звикли користуватися онлайн-сервісами. В Особистий кабінет пацієнта можна буде зайти через інтерфейси медичних інформаційних систем. Не користуєтеся ними, тоді через звичайний Портал Особистого кабінеті пацієнта. 

Єдина вимога – треба буде зробити кваліфікований цифровий підпис (КЕП). Більшість того, що називають, так би мовити, зайвими перевірками у користуванні онлайн-сервісами – це звичайні принципи безпеки, порушення яких ставить під ризик захист даних. Тому захист даних – найперший пріоритет. Так працюють більшість державних кабінетів — податковий, пенсійний тощо. 

«Медичні» дашборди щороку переглядають понад 2 млн користувачів

Особливу увагу суспільства привертають аспекти відкритих даних. Як вони впливають на систему охорони здоров’я. Цьому питанню була присвячена й дискусія на eHealth Day. Які основні висновки ви можете зробити з обговорюваного і які ключові напрямки роботи у цій сфері постають?

Відкриті дані – це джерело для прийняття управлінських рішень у сфері охорони здоров’я. Такі країни як Франція та Італія відкрили доступ для бізнесу до деперсоналізованих даних, і це відкриває можливості для численних досліджень, виявлення тенденцій і побудови нових стратегій. 

Що більше даних, то краще рішення можна ухвалити. Джерело відкритих даних в українській охороні здоровʼя – це дашборди НСЗУ та окремі набори відкритих даних. Вже сьогодні дашбордами активно користуються як пацієнти, так і медпрацівники. 

Так, завдяки дашборду ви можете знайти сімейного лікаря в будь-якому регіоні й медзакладі на вибір – на дашбордах є відповідні фільтри. Також можете переглянути, де розташовані найближчі аптеки, які працюють за програмою «Доступні ліки». Можна перевірити, у яких медзакладах певні медпослуги надаються у рамках Програми медичних гарантій, перевірити, де є відповідне медичне обладнання тощо. 

Керівники медзакладів можуть порівняти дані своєї клініки із даними іншої клініки по всій країні. Також на основі відкритих даних створено зручні сервіси, як-от: чат-боти «Календар здорового українця», «Буду мамою», «На повні груди» та мобільний застосунок «Ліки.Контроль», що показує, які препарати можна отримати безоплатно. 

Сьогодні НСЗУ оприлюднює понад 15 структурованих наборів даних, а дашборди щороку переглядають понад 2 млн користувачів. Відкриті дані допомагають виявляти тенденції, покращувати якість медпослуг і ефективніше використовувати державні ресурси.