Реформування МСЕК: чи очікувати хвилю звільнень працівників?

Чому останнім часом здебільшого заявлялося саме про ʼліквідаціюʼ МСЕК, а не про будь-який інший спосіб реформування?

З цього приводу є два офіційні рішення. Перше було ухвалене півтора року тому. Розпорядженням КМУ від 26.05.2023 р. № 483-р був затверджений План заходів щодо зміни оцінки потреб та механізму їх забезпечення для осіб з обмеженням повсякденного функціонування та реформування проведення медико-соціальної експертизи в Україні (далі План) підпунктом 7 п. 8 якого, окрім іншого, передбачено реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, що включатиме передачу функцій МСЕК та їх ліквідацію «не пізніше 1 січня 2025 року».

Друге, більш гучне — рішення РНБО України від 22.10. 2024 р. «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке в той же день було введено в дію Указом Президента України № 732/2024 (далі Рішення).

Згідно з Рішенням, Кабмін разом з МОЗ мав розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року.

Закон на виконання Плану та Рішення РНБО прийнятий — МСЕК ліквідовані?

Ні. 31 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ (далі Закон), який не містить прямих вказівок «ліквідації» МСЕК.

Згідно з пунктами 3 та 7 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону, повноваження, права й обов’язки МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов’язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України припиняються 31 грудня 2024 року.

З моменту припинення повноважень, прав і обов’язків МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд не розглянутих на той час направлень до них припиняється й здійснюється вже експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи – відповідно до Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Урядом.

Обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) до 10.01. 2025 року Законом вказано забезпечити передачу від відповідних МСЕК до закладів охорони здоров’я всіх наявних у них медико-експертних справ, за якими вони провели розгляд до 31.12. 2024 року.

Що в таких випадках очікує працівників МСЕК?

Якщо засновник МСЕК, як юридичної особи-роботодавця ухвалить рішення про її реорганізацію (шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення), — тоді згідно з ч. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) за загальним правилом, дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Але, якщо засновник ухвалить рішення саме про ліквідацію юр.особи-роботодавця, то це стане підставою звільнення всіх працівників за п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП, з попередженням працівників не пізніше ніж за 2 місяці (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).

Звичайно, можуть застосовуватися й інші підстави звільнень працівників, але будь-які з них вимагають від роботодавця не тільки проведення остаточних розрахунків з працівниками, а й у разі звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП ще й виплат вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (статті 44 та 116 КЗпП).

А якщо працівників МСЕК не звільняють, лише обмежують їх функції, тобто фактично залишили без роботи?

Така ситуація кваліфікується як простій не з вини працівника, й згідно з ч. 1 ст. 113 КЗпП оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця. Також, у разі настання таких випадків буде незаконним примушувати працівників до подання заяв на відпустки без збереження заробітної плати.

Чи законним є оголошення обмежень у подальшій роботі колишніх працівників МСЕК у складі експертних комісій?    

Згідно з доданою Законом до Основ законодавства України про охорону здоровʼя від 19.11.1992 (далі Основи) новою статтею 69-1 «Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи», замість МСЕК оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться експертними командами, що формуються в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров’я.

Склад експертних команд формується з осіб, включених до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, за допомогою електронної системи оцінювання повсякденного функціонування особи, індивідуально для кожного випадку, з дотриманням принципу випадковості (після появи відповідної технічної можливості в цій е-системі), з лікарів, які мають необхідні для проведення цього оцінювання лікарські спеціальності.

Цей перелік затверджується керівником закладу охорони здоров’я, в якому організовано проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

До згаданого переліку можуть бути включені лікарі, які:

• відповідають встановленим вимогам до компетентностей, обов’язків та професійних кваліфікацій працівників сфери охорони здоров’я за відповідними професіями;
• здійснюють медичну практику протягом не менше одного року.

Особа не може бути призначена адміністратором закладу охорони здоров’я або включена до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, за наявності хоча б однієї з таких умов:

• якщо вона обіймала раніше посаду голови МСЕК;
• якщо відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
• якщо вона має судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);
• якщо вона позбавлена права проводити оцінювання повсякденного функціонування особи з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, й термін дії такої заборони не минув.

Інформація про перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, що функціонують на базі закладу охорони здоров’я, оприлюднюється на вебсайті такого закладу.

Інформація про лікарів, зареєстрованих в е-системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, які мають на це право, оприлюднюється на офіційному вебсайті МОЗ.

Порядок, підстави та терміни позбавлення лікарів права бути включеними до складу експертних команд мають бути визначені Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджується Урядом.

Порядок за такою ж назвою, який був затверджений постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 р. зазначеного на даний час не містить.

Чи очікувати масових звільнень працівників МСЕК?

26.11.2024 МОЗ провело онлайн зустріч з лікарями щодо реформування МСЕК (далі Зустріч), під час якої на запитання: «Яким чином і куди будуть працевлаштовані лікарі МСЕК?», була надана відповідь, що «це власне питання конкретних людей» і що «це рішення власника про реорганізацію закладу; вони можуть бути працевлаштовані, в тому числі в лікарні, якщо вони є кваліфікованими лікарями й готові вести практику», а також «можуть змінити сферу на будь-яку іншу».

У разі порушення трудових прав працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У випадку незаконного звільнення, працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (ст. 233 КЗпП).

Чи здійснюватиметься фінансовий контроль щодо працівників МСЕК у рамках антикорупційного законодавства?

З 1 січня 2025 року Закон запровадив декілька змін до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі Закон № 1700) додавши до його розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» два пункти (2-17 та 2-18), згідно з якими встановлено, що голови та члени МСЕК, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням таких повноважень, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 Закону № 1700. Розпочаті заходи фінансового контролю, передбачені розділом VII Закону № 1700, щодо голів та членів МСЕК продовжуються до моменту їх завершення у порядку, визначеному законодавством».   

Однак, також з 1 січня 2025 р. Закон замінив у підпункті «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 та абзаці 3 ч. 5 ст. 45 Закону № 1700 слова «медико-соціальних експертних комісій» на «експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи», чим виключив членів та голів МСЕК з субʼєктів, на яких поширюється дія Закону № 1700. Стаття 45 Закону № 1700 містить обовʼязок подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які окрім інших, зазначені в підпункті «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3, тобто головами та членами експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. Тож з цього питання корисними були б і відповідні розʼяснення НАЗК.