Лікувати серце вчимося у найкращих і одне в одного

Перша науково-практична конференція «Сучасна кардіологія 2024». Фото: /Прес-служба ПрАТ «Фармацевтична фірма« Дарниця»
Перша науково-практична конференція «Сучасна кардіологія 2024». Фото: Прес-служба ПрАТ «Фармацевтична фірма« Дарниця»

17-18 травня 2024 року у Києві відбулася Перша науково-практична конференція «Сучасна кардіологія 2024», організована та проведена Інститутом серця МОЗ України спільно з фармацевтичною компанією «Дарниця» за участі Національного університету охорони здоровʼя України імені П.Л. Шупика й Університетської клініки Вільнюського університету (Литва).

Про першу, але далеко не останню зустріч

Чому ця подія особлива?

Такі конференції в межах безперервного професійного розвитку (БПР) взагалі трапляються нечасто, а під час війни й поготів. Вона відбувалася у змішаному форматі, тож лікарям, які знайшли можливість бути присутніми офлайн, пощастило вдвічі – окрім без перебільшення унікального контенту, вони могли насолодитися сонячною прогулянкою у серці Києва, відвідати Свято-Михайлівського Золотоверхий монастир та пройтися Володимирською гіркою. 

Свято-Михайлівського Золотоверхий монастир. Фото: /Тетяна Стасенко
Свято-Михайлівського Золотоверхий монастир. Фото: Тетяна Стасенко

Доповіді, що звучали на цій конференції – це науково-практичний досвід провідного кардіологічного і кардіохірургічного центру України — Інституту серця МОЗ України (далі – Інститут), а також колег і давніх друзів Інституту з Університетської клініки Вільнюського університету.

І у цьому особливість конференції, адже все, що було представлено – це практичні кейси з реальної медичної практики спікерів, а лікарі з аудиторії могли особисто ставити (й активно це робили!) запитання, що виникають по ходу доповіді, а потім ще обговорити якісь нюанси віч-на-віч під час перерви за філіжанкою кави або на майстер-класі.

Попри те, що аудиторія – понад 500 учасників з усієї країни – складалася не лише з кардіологів, тут були представлені всі основні сучасні кардіологічні тренди. Українські та європейські доповідачі говорили про функціональну діагностику та лікування найскладнішої кардіологічної патології, і кожна доповідь – не лише унікальний досвід колег, а ще й демонстрація прогресивного поступу в сучасній кардіології.

Науковий модератор конференції – Борис ТОДУРОВ, член-кореспондент НАМН України, д. мед. н., професор, генеральний директор ДУ «Інститут серця МОЗ України», завідувач кафедри кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій НУОЗ України імені П.Л.Шупика.

Борис Тодуров. Фото: /Тетяна Стасенко
Борис Тодуров. Фото: Тетяна Стасенко

Не словом, а ділом

У своєму вітальному слові Борис Тодуров висловив подяку співорганізаторам заходу – фармацевтичній компанії «Дарниця», адже протягом останніх роки партнерство перетворилося на справжню дружбу.

Він наголосив на важливій соціальній місії компанії – підтримувати українську медицину у такі скрутні часи та розповів, як у перші дні війни, коли всі виїжджали з Києва, закривали свої склади, дзвінок генерального директора «Дарниці» Андрія Обрізана і його пропозиція допомоги були справжнім порятунком. Адже то був початок року, і на цей час Інститут просто не встиг закупити медикаменти у необхідних обсягах. Ситуація надскладна, але не безвихідна: «Нам завантажили цілу вантажівку ліків, на яких ми й виживали перші три місяці великої війни. Тому «Дарниця» – наші друзі, яких ми пізнали у біді. І біда була дуже великою, а друзі виявилися справжніми», – згадує Борис Тодуров.

Тетяна Стасенко

Спадкоємність у веденні кардіопацієнта, нові проєкти БПР лікаря 

Кардіохірурги – для кардіологів, всі разом – для пацієнтів

Ця конференція – незвична ще й тому, що її проводили кардіохірурги для кардіологів. Саме так вона й замислювалась, адже в останні тридцять років відбулася справжня технологічна революція, в результаті якої кардіологи інтегрувалися до кардіохірургічної спеціальності. У 90-х з’явилися стенти та можливість стентувати пацієнтів з інфарктом (до того кожен п’ятий такий хворий помирав). Потім з’явилися TAVI (транскатетерна імплантація аортального клапана), і кардіологи сьогодні не лише стентують, а й імплантують клапани серця! Так кардіологи стали трохи кардіохірургами.

Отже, об’єднання цих двох напрямків постало абсолютно реальним, а не лише актуальним.

А тому кардіологам було цікаво дізнатися про інновації, що з’явилися протягом останніх років у світовій кардіохірургії, у стінах Інституту серця, клініки Сантарос Вільнюського університету, Інституту хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова. Неоціненно, що все це з перших вуст – від лікарів, які або самі створювали ці технології, або першими використали й впровадили їх в Україні. Саме цей факт дає можливість все це нині запропонувати українським пацієнтам. І саме це стало основною метою заходу – об’єднати зусилля кардіологів з усіх куточків України, які мають можливість оперувати в центрах, сучасних кардіохірургічних операційних й таким чином допомогти найтяжчим хворим одужувати, отримувати другий шанс на життя.

Перша в Україні трансплантація 'серце-легені'. Фото: /Тетяна Стасенко
Перша в Україні трансплантація 'серце-легені'. Фото: Тетяна Стасенко

На що здатні «Сильні серця»

Ця ініціатива народилася рік тому, коли лікарі об’єдналися, аби допомогти людям на щойно звільнених від окупації територіях. Те, що тоді побачили медики, було жахливим – майже тотальна відсутність ліків, навіть для першої допомоги! Люди з декомпенсованими хронічними захворюваннями, височенними цифрами артеріального тиску, цукру в крові й іншими серйозними проблемами порушення здоров’я. Отже, люди потребували ліків та медичної допомоги.

Наталія Суслова, медична директорка «Сильних сердець». Фото: /Тетяна Стасенко
Наталія Суслова, медична директорка «Сильних сердець». Фото: Тетяна Стасенко

«Тож ідея створення фундації «Сильні серця» виникла з природного бажання допомогти людям та усвідомлення складності цього завдання, — розповіла Наталія СУСЛОВА, лікарка-терапевт і медична директорка «Сильних сердець». – Протистояти поширенню серцево-судинних захворювань — серйозний виклик не лише для України, а й в усьому світі. Але в Україні, де хвороби серця навіть нині, під час війни забирають найбільше людських життів серед усіх інших причин – це надскладне, але й надважливе завдання» — наголошує лікарка.

Тому, як би не було складно, ініціатива Zagoriy Foundation, до якої першою приєдналася фармацевтична компанія «Дарниця», розвивається та долучилася до Всесвітнього руху, спрямованого на боротьбу з серцево-судинними захворюваннями.

Наразі фонд започаткував програму корпоративних чекапів.

«Сильні серця» — це комплексне дослідження роботи серця за допомогою сучасних методів діагностики, після чого кожна людина отримує матеріальне нагадування про необхідність піклуватися про здоров’я свого серця – щоденник вимірювання тиску та необхідну консультацію лікаря. 

Отримавши вже певний досвід співпраці з українськими закладами охорони здоров’я, зокрема, первинної ланки, фахівці проєкту зробили невтішний висновок – наші ЗОЗ не готові до первинної діагностики ССЗ, адже кардіологи змушені левову частину свого часу й зусиль спрямовувати на роботу, яку насправді належить виконувати сімейним лікарям або терапевтам. Не секрет, що регулярно вимірюють АТ в Україні не більше 14% пацієнтів. На жаль, отримавши рецепт на ліки для корекції АТ, людина не вважає за потрібне контролювати свій тиск.

Отже, просвітницька робота з пацієнтом – це важлива частина успішної лікувальної стратегії. Потрібно роз’яснювати пацієнтам, що високий тиск рано чи пізно призведе до серцево-судинної катастрофи.

Але лікареві на прийомі часто не вистачає часу на роз’яснення. Тому ще одним напрямком діяльності проєкту стала робота з налагодження комунікації з пацієнтом, аби час лікаря використовувався максимально раціонально.

Адже цей час можна витратити на свій професійний розвиток. Команда «Сильних сердець» зараз працює над створенням освітнього проєкту, в межах якого діалог лікарів з експертами буде максимально ефективним – з акцентом на розбір практичних кейсів, проведення майстер-класів.

Серед іншого, дуже важливо, аби лікарі отримували необхідні знання, включно з такими, що сприятимуть кращій спадкоємності між кардіохірургом та кардіологом/терапевтом/педіатром/сімейним лікарем щодо ведення кардіологічних пацієнтів на первинній ланці після виконаних оперативних втручань: «Які обмеження щодо солі, чи можна випити келих вина, чи можна вести статеве життя, як налагодити нічний сон тощо…Таких запитань у пацієнтів, які пройшли хірургічне лікування, дуже багато, і з усіма ними вони йдуть до нас – на первинку. Тож треба озброїтися всебічними знаннями, навчатися веденню пацієнтів з груп підвищеного ризику щодо ССЗ, щоб мінімізувати необхідність серйозних хірургічних втручань. Отже, навчатися слід багато!», — підсумувала амбасадорка «Сильних сердець».

Успішний досвід пацієнтів, які одужали, надихає

«Народжені вдруге»

Лапки у заголовку, бо це — назва громадської організації, але йдеться про людей, які насправді отримали другий шанс на життя, завдяки транспланталогії.

Сергій Козачок, 'Народжені вдруге'. Фото: /Тетяна Стасенко
Сергій Козачок, 'Народжені вдруге'. Фото: Тетяна Стасенко

Рішення створити таке об’єднання – ідея Сергія КОЗАЧКА. Його «близьке знайомство» з кардіохірургією розпочалося одинадцять років тому, потім була ще одна операція, яка дарувала чоловікові ще сім років щасливого життя, а тепер, от уже три роки Сергій живе з новим серцем. Операцію провів Борис Михайлович Тодуров разом з колегами зі Львова – на батьківщині донора.

Тоді історія порятунку Сергія набула чималого розголосу, були залучені військовий гвинтокрил та приватний літак (бо Борис Тодуров тоді перебував в іншій частині країни), реанімобіль (бо реципієнта потрібно було доправити до Львова, де перебував донор), і головне – десятки небайдужих людей.

Звідтоді до Сергія зверталося чимало людей з різними запитаннями – від «як ти себе почуваєш», до «невже це все було безоплатно»?

«Власне, так і виникла ідея створити громадську організацію — людям потрібна інформація. Тепер будь-хто може звернутися до нашого ГО й отримати відповіді на всі свої запитання стосовно будь-якої трансплантації. Найціннішим є те, що відповіді вони отримають від людей, які самі перенесли трансплантацію (нирки, серця, печінки тощо). Адже розповісти про організаційні моменти можуть медики, а от дізнатися, з чого починати, куди звертатися, як змінюється життя після трансплантації можна лише у людини, яка проживає все це сама. Хочу, щоб ця організація донесла до суспільства, що після трансплантації люди живуть! Живуть повноцінним життям!», — наголошує Сергій.

Він попросив присутніх у залі лікарів долучитися до організації, щоб передати своїм пацієнтам, куди вони можуть звертатися по будь-яку інформацію стосовно трансплантацій.

Резюме

Отже, це були насичені інформацією та дуже емоційні два дні, проведені у колі друзів та однодумців. Завершуючи захід, Борис Тодуров відзначив, що відтепер «Сучасна кардіологія» має стати щорічною конференцією. Адже кардіологія розвивається, протягом року відбувається чимало нового, про все це потрібно розповідати, все це потрібно обговорювати, всього цього слід навчатися.

Тож зазначте у своєму робочому календарі нашу наступну зустрічі слідкуйте за анонсами!