- Категорія
- Бізнес
Ліки родом із Китаю: ризик розвитку нової залежності
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
369
Китай, який колись асоціювався хіба що з дешевим одягом і побутовими товарами, за два десятиліття перетворився на ключового експортера високотехнологічної продукції, від якого залежать навіть найсильніші держави. Тепер у нього почали купувати й найсучасніші лікарські молекули…
З іншого боку, зараз у Китаї особливо гостро відчувається криза фінансування, яка блокує інвестиції в стартапи та НДДКР.
Зростаючий біль китайських біотехнологічних компаній
Перетворення Китаю з виробника АФІ на лідера інновацій (чому сприяли внутрішні інвестиції), стало однією з найвизначніших тенденцій останнього десятиліття.
В цей час близько чверті ліків, які найбільш активно розробляються, мають китайське походження, при цьому особлива увага приділяється розвитку
- біологічних препаратів,
- препаратів клітинної терапії
- та розробкам у галузі онкології.
У кожній з цих трьох галузей, що стрімко розвиваються в останні роки, Китай має більший вплив, ніж можна було очікувати. На думку деяких експертів, саме китайські компанії в найближчі кілька років розкриють комерційний потенціал клітинної та генетичної терапії у значних масштабах.
Зараз близько 5 000 препаратів активно розробляються саме китайськими гравцями, котрі є частиною екосистеми, що налічує близько 1 700 компаній-розробників нових молекул. Примітно, що лише 5 років тому китайські компанії в сукупності мали лише 1 000 програм, а 10 років тому ця цифра становила… 200.
Цей надзвичайний прогрес, який відзначається в останнє десятиліття, призвів до того, що китайські компанії тепер претендують приблизно на чверть усіх глобальних R&D-проектів у фармацевтичному секторі.
Частка Китаю у світових R&D, активах та компаніях
Міжнародні альянси
Ініціативність китайців стосовно розробки нових ліків дозволила не лише захопити частку внутрішнього ринку, а й привернула увагу транснаціональних фармацевтичних корпорацій.
Китайські виробники швидко почали штампувати власні версії онкопрепаратів, які належать до нових (відностно) класів, використовуючи перевірені технології. Класичним прикладом можна вказати ринок інгібіторів PD-1/L1: зараз там випускається вже 12 таких схвалених моноклональних антитіл саме китайського походження. Те саме стосується безлічі таргетних препаратів, навіть тих, які все ще знаходяться на стадії розробки – наприклад, більш ніж половину антитіл до TIGIT розробляє Китай.
Ці активи привертають увагу транснаціональних фармацевтичних корпорацій, які прагнуть одержати ліцензії на ліки нових класів.
Тренди укладання угод у сфері біофармацевтики у Китаї з 2019 року
Щороку китайські біотехнологічні компанії отримують близько $2–3 мільярдів у вигляді авансів та поетапних платежів і до $30 мільярдів у вигляді окремого фінансування чи доходів від продажу продукції.
Незважаючи на зниження, відзначене на графіку, яке, ймовірно, в першу чергу повʼязане з регуляторними проблемами, з якими стикаються активи, які не пройшли випробувань у США, попит на китайський товар, як і раніше, високий.
Географія партнерів китайських компаній
Американські компанії цікавляться здебільшого китайськими інгібіторами контрольних точок, а Європа – агоністами GLP-1.
Лише близько 16% альянсів, підписаних китайськими компаніями з 2019 року, передбачали обмін технологіями чи правами на розробку з вітчизняним партнером.
Контрзаходи для вирішення проблем
Інтерес Заходу дуже важливий для китайських біотехнологічних компаній з огляду на обмеження зовнішніх інвестицій протягом останніх 18 місяців. Хоча спад у сфері біотехнологій очевидний у всьому світі, його наслідки гостро відчуваються у Китаї. Для багатьох біотехнологічних компаній з нерозвиненими розробками, які ще не отримали доходів, різкий спад на ринку гальмує амбіції до зростання.
Важливо дотримуватися сталої траєкторії зростання та інвестувати у межах своїх повноважень, у межах своїх кордонів підприємства.
Цей тиск змушує багатьох розглядати стратегічні контрзаходи, що дозволяють зберегти надходження коштів. Ті, хто не має доходів, повинні переглянути бізнес-операції та витрати на НДДКР, аж до скорочення портфелів та персоналу.
Компанії з більш-менш розвиненими активами намагаються масштабувати угоди таким чином, щоб зменшити суми майбутніх поетапних виплат на користь негайного надходження коштів. Так зробила китайська Hutchmed, яка нещодавно отримала від Takeda аванс у розмірі $400 мільйонів за антитіло проти VEGF. Аналогічно про великий аванс за своє біспецефічне антитіло проти PD-1/VEGF — 500 мільйонів доларів — домовилася з Summit Therapeutics і Akeso.
Компанії, які вже мають препарати на комерційній стадії, можуть знайти додаткові активи для створення комплексного портфоліо та збільшення доходів на китайському ринку. З цієї відправної точки внутрішнє споживання потенційно може бути основою стабільного зростання. Згодом це дозволить розвивати комерційні можливості на міжнародних ринках, що, можливо, стане остаточним акордом у глобалізації китайської фармацевтичної промисловості.
Такі ж процеси відбуваються і в інших високотехнологічних галузях, хоча повільніший і строго регульований характер «фарми» означає, що в даному випадку китайським розробникам потрібно терпіння. Проте, враховуючи масштаби інновацій, що розвиваються в Китаї, і швидке зростання витрат на охорону здоровʼя, такий сценарій здається якщо неминучим, то ймовірним.