Перелік декларантів у сфері охорони здоров’я змінився: нові вимоги

Перелік декларантів у сфері охорони здоров’я змінився: нові вимоги /freepik

Згідно з новими вимогами антикорупційного законодавства відновлено декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Водночас змінено перелік декларантів.

Хто з працівників сфери охорони здоровʼя до нього потрапив, як правильно подати декларацію та що загрожує ухилянтам – розповідає заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат Сергій МАЛОВИЧКО.

Сергій Маловичко, адвокат. /Фото з особистого архіву
Сергій Маловичко, адвокат. Фото з особистого архіву

Хто поповнив перелік декларантів?

12 жовтня 2023 року, набули чинності зміни до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі Закон № 1700), визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 р. № 3384-IX (далі Закон № 3384).

Як і раніше, субʼєктами декларування залишилися посадові особи юридичних осіб публічного права (останніми є державні та комунальні заклади охорони здоровʼя), хоча коло таких осіб суттєво звужено.

Водночас субʼєктами декларування стали:

  • голови та члени лікарсько-консультативних комісій (ЛКК), медико-соціальних експертних комісій (МСЕК)
  • голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК)
  • особовий склад штатних ВЛК (підпункти ʼгʼ та ʼґʼ п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700). Вказаних осіб прирівняли до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Хто вибув з кола субʼєктів декларування?

Згідно з абзацами 2 — 4 ч. 5 ст. 45 Закону № 1700, вимоги фінансового контролю (у тому числі і декларування), окрім інших, не поширюється на:

  • посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я — крім керівників ЗОЗ центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівнів, голів та членів ЛКК, МСЕК та ВЛК;
  • посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників);
  • посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері науки (крім президентів, перших віцепрезидентів, віцепрезидентів та головних учених секретарів, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних їх загальними зборами, відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ).

Згідно з розʼясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), розміщеними на його офіційному сайті 16.10. 2023 р., до декларантів із числа посадових осіб юридичних осіб публічного права (ЮОПП) належать:

  • голови та члени наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії);
  • ліквідатор;
  • керівник, заступник керівника;
  • головний бухгалтер;
  • корпоративний секретар;
  • особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу та її заступники;
  • члени іншого органу управління (крім консультативного).

«Всі інші керівники нижчого за ієрархією рівня (структурних підрозділів) та інші працівники ЮОПП, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, зокрема, керівники підрозділів закупівель, більше не повинні подавати декларації будь-якого виду (у т. ч. декларації при звільненні та щорічні декларації за 2021, 2022, 2023 роки).»

Які особливості декларування встановлені для нових категорій декларантів?

Декларування нових категорій осіб можна поділити на три часові групи.

  1. Якщо до набуття чинності Законом № 3384 особи перебували і продовжують перебувати у складі комісій (ВЛК, ЛКК, МСЕК і ЛЛК), вони до 31.03.2024 р. включно мають подати лише щорічну декларацію за 2023 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування».
  2. Якщо включення до складу вказаних комісій відбулося з набуттям чинності Закону № 3384 або відбудеться до 31.12.2023 р., потрібно подати:
  3. Особам, призначеним до особового складу штатних ВЛК з 12.10.2023 р.:
  4. декларацію кандидата на посаду за 2022 рік – до призначення
  5. щорічну декларацію за 2023 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» – до 31.03.2024 р. включно.
  6. Особам, включеним до складу згаданих комісій з 12.10.2023 р.:
  7. декларацію кандидата на посаду за 2022 рік – протягом 10 календарних днів з дня включення до складу відповідної комісії
  8. щорічну декларацію за 2023 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» – до 31.03.2024 включно.
  9. Якщо до вказаних комісій особа буде включена в період з 01.01.2024 р. до 31.03.2024 р., тоді потрібно подати:
  10. Особам, які будуть призначені до особового складу штатних ВЛК:
  11. декларацію кандидата на посаду за 2023 рік – до призначення;
  12. щорічну декларацію за 2023 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» – до 31.03.2024 р. включно.
  13. Особам, включеним до складу ЛКК і МСЕК, позаштатних постійно діючих ВЛК і ЛЛК:
  14. декларацію кандидата на посаду за 2023 рік – протягом 10 календарних днів з дня включення до складу відповідної комісії
  15. щорічну декларацію за 2023 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» – до 31.03.2024 р. включно.

Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

Чи дозволено відтермінувати подання декларації у зв’язку з воєнним станом?

Такі випадки передбачені частинами 8 — 14 ст. 45 Закону № 1700. Наприклад, якщо суб’єкти декларування на постійній основі виконують службові повноваження на територіях активних бойових дій, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку, вони зобов’язані подати декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин — припинення чи скасування воєнного стану, звільнення (припинення повноважень) або визначення дати завершення бойових дій для території активних бойових дій, на якій суб’єкт декларування перебуває.

Яка відповідальність встановлена за неподання декларації?

Якщо, наприклад, таке порушення вчинить особа, призначена на посаду керівника суб’єкта господарювання державного сектора економіки, комунального підприємства, установи, організації без конкурсного відбору у порядку абз. 1 ч. 5 ст. 10 Закону України ʼПро правовий режим воєнного стануʼ, — вона підлягає звільненню із займаної посади протягом трьох робочих днів з дня виникнення зазначеної обставини (ч. 9 ст. 10 вказаного Закону).

Також, згідно зі ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн. Але, якщо субʼєкт декларування умисно не подасть декларацію,  за це передбачена відповідальність у порядку ст. 366-3 Кримінального кодексу України, а саме штраф від 42 500 грн до 51 000 грн, або громадські роботи (від 150 до 240 годин) чи обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

У разі, якщо норми Закону № 1700 чи інших актів законодавства у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов’язків осіб, на яких поширюється дія вказаного Закону, застосовується найбільш сприятливе для таких осіб тлумачення норми (ч. 2 ст. 2 Закону № 1700).

Чи потрібно декларувати матеріальну допомогу, отриману від інших країн та міжнародних організацій через війну?

Згідно з розʼясненнями НАЗК, цього робити не потрібно, — незалежно від того, чи особа, яка отримала таку допомогу, на той час перебувала на території України чи за кордоном.

Тобто якщо допомога виплачена з коштів іноземних держав (крім рф) або міжнародних організацій (наприклад, Всесвітньої продовольчої програми ООН, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, ЮНІСЕФ, Місії Міжнародного Комітета Червоного Хреста в Україні тощо), її не потрібно вказувати у декларації.

Однак це стосується лише тих декларацій, звітний період яких повністю або частково збігається з періодом дії воєнного стану.

Натомість допомогу, отриману від української держави, потрібно відобразити в декларації.

Зокрема, йдеться про:

  • грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО), у тому числі за поданими через платформу «єДопомога» заявками
  • покриття витрат на проживання (допомога на проживання ВПО)
  • компенсація витрат, пов’язаних із безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО
  • грошова допомога цивільному населенню, яке евакуюється
  • грошова допомога цивільному населенню деокупованих населених пунктів
  • грошова допомога українцям, які втратили роботу через війну тощо.