Обов’язковий військовий облік для жінок-медиків: як це позначиться на працевлаштуванні та хто отримає відстрочку від призову

Взяття жінок на військовий облік не є мобілізацією!

З 26 жовтня 2022 року набула чинності норма щодо добровільності військового обліку жінок – (згідно ч.11 ст.1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). Це стосується жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міноборони України, й придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини статті.

Проте, з 1 жовтня 2023 року в обов’язковому порядку на такий облік ставитимуть жінок, які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність і придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком.

Тобто обов’язок стати на військовий облік стосується лише тих, хто на ньому мав бути й раніше — фармацевтів та медиків. А постановка жінок на військовий облік не є мобілізацією, вона означає лише те, що жінка є військовозобов’язаною та перебуває в запасі Збройних Сил України.

Водночас жінки, які перебуватимуть на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені до виконання робіт із забезпечення оборони держави на рівних засадах із чоловіками.

В який термін потрібно стати на військовий облік?

Терміни, впродовж яких жінки зобов’язані стати на військовий облік, тобто звернутися до територіальних центрів комплектування і соцпідтримки (далі — ТЦК) для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) стосовно встановлення придатності до військової служби, досі не визначені.

Чи виникнуть труднощі при працевлаштуванні у тих, хто не став на військовий облік?

Щодо працевлаштування жінок-медиків та фармацевтів, то відповідно до абзацу 1 пункту 51 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабміну від 30.12. 2022 р. №1487 (далі — Порядок) жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) ТЦК (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.

Отже, до початку 2027 року жінки-медики та фармацевти теоретично можуть працевлаштуватися без військового квитка. І простежити облік таких жінок у найближчі 3 роки буде проблематично.

Водночас роботодавець зобов’язаний повідомляти ТЦК про наявність трудових відносин із такими фахівчинями, але виключно у тому разі, якщо вони працюють у нього саме за медичною або фармацевтичною спеціальністю. Тобто, якщо жінка-медик працює, наприклад, маркетологом або секретаркою і офіційно не повідомляє свого роботодавця про наявність у неї медичної освіти, оскільки її посадові обов’язки не потребують застосування відповідних спеціальних знань, роботодавець не повинен відображати інформацію про таку працівницю у своєму внутрішньому журналі військового обліку і, відповідно, повідомляти про неї ТЦК.

Проте, якщо така жінка працює за фахом, у роботодавця з’являється обов’язок повідомляти ТЦК про наявність у штаті підприємства жінок з фармацевтичною або медичною освітою. Відповідно на адресу роботодавця можуть надходити повістки для виклику до ТЦК цих спеціалістів, які він повинен офіційно вручити своїм співробітницям.

Яка відповідальність передбачена законодавством за порушення правил військового обліку?

Відповідальність за порушення правил ведення військового обліку визначається статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Штрафи за такі порушення накладають як на керівника підприємства, так і на особу, призначену відповідальною за ведення військового обліку відповідно до наказу по підприємству:

• для фізичних осіб (відповідальних за ведення військового обліку) — від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 -3 400 грн);
• для посадових осіб (керівників) — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 — 5 100 грн).

Якщо правопорушення вчинене повторно протягом року або в особливий період (воєнний час) штраф становитиме:

• для фізичних осіб (відповідальних за ведення військового обліку) від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 -5 100 грн);
• для посадових осіб (керівників) — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 — 8 500 грн).

Хто має право на відстрочку від призову?

Відповідно до критеріїв, визначених ст. 23 Закону України № 3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову військовозобов’язані (як жінки, так і чоловіки):

• заброньовані на період мобілізації та воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому КМУ;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до 6 міс (з наступним проходженням ВЛК);
• жінки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• жінки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу, та інше.

Щодо окремих виключень для жінок, то згідно зі ст. 73 Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2008 р. № 402, вагітні на військову службу за контрактом не приймаються, визнаються непридатними до військової служби у військовому резерві. Однак для отримання відповідної відстрочки такі жінки мають надати ТЦК підтверджувальні документи.

Здобувачам освіти планують встановити віковий ценз для призову

Крім того, у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 9672, яким пропонують встановити, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною або дуальною формами навчання здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий у послідовності, визначеній Законом України «Про освіту», якщо навчання було розпочато не пізніше року досягнення здобувачем освіти 30-річного віку,
• докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, того ж віку.

Таким чином, студенти та інші здобувачі освіти, які за віком перевищують встановлений ценз, у разі прийняття такого закону підлягатимуть призову на військову службу.

Чи зможуть військовозобов’язані жінки виїхати за кордон?

Це питання залишається дискусійним. До таких жінок може застосовуватися загальний порядок обмеження виїзду за кордон, який наразі діє для військовозобов’язаних чоловіків – про це зокрема заявив член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник Президента України у Верховній Раді Федір Веніславський.

На сьогодні ж для жінок з медичною та фармацевтичною освітою жодних обмежень для виїзду за кордон не встановлено. Однак якщо прикордонники згодом отримають доступ до інформації про освіту жінок, які перетинатимуть кордон, є вірогідність того, що їм буде відмовлено у дозволі на виїзд.